Add parallel Print Page Options

19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.

20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!

22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.

25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,

28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.

Read full chapter

19 Як настав вечір, Ісус і Його учні подалися з міста.

Сила молитви

(Мт. 21:20-22)

20 Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня. 21 Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло». 22 Ісус відповів на те: «Майте віру в Бога. 23 Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться. 24 Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим. 25 Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на небесах міг простити вам гріхи ваші. 26 [Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших»][a].

Звідки влада в Ісуса

(Мт. 21:23-27; Лк. 20:1-8)

27-28 Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» 29 У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. 30 Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».

31 Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа”,—то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 32 А якщо скажемо: „Від людей”,—то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком). 33 Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я це все роблю».

Read full chapter

Footnotes

  1. 11:26 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.