Від Луки 20:27-47
Ukrainian Bible
27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
28 та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
32 А по всіх умерла й жінка.
33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
34 Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
43 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
44 Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
45 І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
46 Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
47 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
Read full chapter
От Луки 20:27-47
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Саддукеї намагаються зловити Ісуса на слові
(Мт. 22:23-33; Мк. 12:18-27)
27 Декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: 28 «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”[a].
29 От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей. 30 Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним. 31 Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома—вони померли, не залишивши дітей. 32 Останньою померла жінка. 33 Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
34 Ісус відповів їм: «Люди в цьому житті одружуються. 35 Але ті, кого Бог визнає гідними ввійти у вічне життя й воскресіння з мертвих, не одружуватимуться. 36 Вони будуть подібні до Ангелів і не зможуть більше вмерти. Вони—діти Божі, оскільки Господь воскресив їх з мертвих.
37 Мойсей, в історії про палаючий кущ[b], ясно показав, що мертві воскресають, коли назвав Господа „Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова”[c]. 38 Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Всі вони все ще живі для Господа».
39 Деякі з книжників промовили: «Добре сказано, Вчителю!» 40 І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
Чи є Христос Сином Давидовим або Сином Божим?
(Мт. 22:41-46; Мк. 12:35-37)
41 Тоді Ісус запитав книжників: «Чому деякі люди стверджують, що Христос—Син Давидів? 42-43 Адже сам Давид сказав у книзі Псалмів:
„Господь Бог мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”[d].(A)
44 Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
Ісус викриває книжників
(Мт. 23:1-36; Мк. 12:38-40; Лк. 11:37-54)
45 Поки всі слухали, Ісус сказав Своїм учням: 46 «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах. 47 А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International