Від Луки 2-3
Ukrainian Bible
2 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
31 яке Ти приготував перед всіма народами,
32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
37 удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
43 Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
44 Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
3 У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
2 за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
3 І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,
4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
5 Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,
6 і кожна людина побачить Боже спасіння!
7 А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
8 Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.
10 А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?
11 І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.
12 І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?
13 А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.
14 Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.
15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
17 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.
18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.
19 А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,
20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.
21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
22 і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,
24 сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
37 сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
38 сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.
От Луки 2-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Народження Ісуса Христа
(Мт. 1:18-25)
2 На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії. 2 То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії. 3 Усі люди пішли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста. 4 Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків. 5 Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у той час вона вже чекала дитину. 6-7 Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
Пастухам являється Ангел Господній
8 Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари. 9 І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів. 10 Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям. 11 Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель—Христос Господь. 12 І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
13 Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
14 «Слава Господу на небесах,
і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
15 Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати». 16 Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах. 17 Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину. 18 І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її. 19 Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці[a]. 20 А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили—точнісінько так, як було їм сказано.
Ісус у храмі
21 Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі. 22-24 А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»[b], й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят»(A).
25 Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним. 26 То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа. 27-28 Осяяний Духом, прийшов Симеон у храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
29-32 «Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром,
як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння[c],
Яке Ти приготував перед усіма народами.
Він—Світло для прозріння поганам
і на славу Твоєму народу ізраїльському».
33 Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина. 34-35 Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
Пророчиця Анна
36-37 У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу. 38 Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
39 Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет. 40 А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Подорож дванадцятирічного Ісуса до Єрусалиму
41 Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи. 42 Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять. 43 Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те. 44 Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів. 45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
46 І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання. 47 І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
48 Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе». 49 А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?»[d] 50 Та вони не зрозуміли цієї відповіді.
51 Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці. 52 Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.
Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові
(Мт. 3:1-12; Мк. 1:1-8; Ін. 1:19-28)
3 1-2 Це було в п’ятнадцятий рік панування цезаря Тиверія, коли Понтій Пилат був намісником в Юдеї, Ірод—тетрархом Ґалилеї, а брат його Пилип—тетрархом земель Ітурейських та Трахонитидських, Лисаній—тетрархом Авіліні, а первосвящениками були Анна та Каяфа. Тоді в пустелі Іоанові, синові Захарієвому, було Слово Боже.
3-4 Він ходив різними землями довкола Йордану, проповідуючи хрещення як символ покаяння для прощення гріхів, як це написано в книзі пророка Ісаї:
«Голос лунає в пустелі:
„Готуйте дорогу Господу,
зробіть прямим шлях для Нього.
5 Кожна долина наповниться.
І кожна гора та пригорок знизяться,
криві місцини вирівняються,
а дороги вибоїсті стануть гладенькими,
6 і всі люди побачать Боже спасіння”».(B)
7 Іоан казав юрбам людей, які виходили, щоб прийняти хрещення від нього: «Виплодки зміїні! Хто попередив вас тікати від гніву Господнього, що наближається? 8 Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися. І не треба, виправдовуючись, доводити один одному: „Авраам—наш батько”. Бо кажу вам, що Бог може навіть це каміння перетворити на дітей Авраамових. 9 Сокира вже занесена, і кожне дерево, що не дає добрих плодів[e], буде зрубане й кинуте у вогонь». 10 І люди вигукували: «То що ж нам робити?» 11 У відповідь він казав їм: «Кожен, хто має дві одежини[f], мусить поділитися з тим, у кого немає жодної. І кожен, хто має їжу, мусить зробити те саме».
12 Прийшли охреститися й деякі збирачі податків. Вони запитали Іоана: «Вчителю, що нам робити?» 13 А він каже: «Не збирайте грошей більше, ніж звелено вам».
14 І прийшли воїни до нього й спитали: «А нам що робити?» Їм він також відповів: «Ні з кого не беріть гроші силою чи кривдою, будьте вдоволені платнею своєю».
15 Люди жили в очікуванні, й в душі всі вони прагнули знати, чи не є Іоан Христом. 16 Та на всі їхні запитання Іоан відповідав: «Я хрещу вас водою, але ж незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. 17 Він очистить Свій тік[g] і збере пшеницю до комори, а полову спалить у незгасному вогні». 18 Так і багатьма іншими словами звертався Іоан до людей, проповідуючи Благовість.
Ув’язнення Іоана Хрестителя
19 Іоан дорікав тетрархові Іроду за його стосунки з братовою жінкою Іродіадою та й за багато інших лихих вчинків Ірода. 20 А до всього, Ірод ще й кинув Іоана до в’язниці.
Хрещення Ісуса
(Мт. 3:13-17; Мк. 1:9-11)
21-22 Коли всі люди хрестилися, й Ісус охрестився та став молитися, раптом розкрилися Небеса і Дух Святий зійшов на Нього в подобі голуба. І голос пролунав з небес: «Ти Син Мій улюблений, Ти догодив Мені».
Родовід Ісуса
(Мт. 1:1-17)
23 Коли Ісус почав Своє служіння Господу, Йому було близько тридцяти років. Він був Сином (принаймні так вважалося) Йосипа.
Йосип був сином Ілії.
24 Ілія був сином Маттата.
Маттат був сином Левія.
Левій був сином Мелхія.
Мелхій був сином Янная.
Яннай був сином Йосипа.
25 Йосип був сином Маттафія.
Маттафій був сином Амоса.
Амос був сином Наума.
Наум був сином Еслія.
Еслій був сином Наґґая.
26 Наґґай був сином Маата.
Маат був сином Маттафія.
Маттафій був сином Семеїна.
Семеїн був сином Йосеха.
Йосех був сином Йоди.
27 Йода був сином Яннана.
Яннан був сином Реси.
Реса був сином Зерувавела.
Зерувавел був сином Салатиїла.
Салатиїл був сином Нерія.
28 Нерій був сином Мелхія.
Мелхій був сином Аддія.
Аддій був сином Косама.
Косам був сином Елмадама.
Елмадам був сином Ера.
29 Ер був сином Йошуа.
Йошуа був сином Еліезера.
Еліезер був сином Йорима.
Йорим був сином Маттата.
Маттат був сином Левія.
30 Левій був сином Симеона.
Симеон був сином Юди.
Юда був сином Йосипа.
Йосип був сином Йонама.
Йонам був сином Еліякима.
31 Еліяким був сином Мелеї.
Мелея був сином Менни.
Менна був сином Маттата.
Маттат був сином Натана.
Натан був сином Давида.
32 Давид був сином Єссея.
Єссей був сином Оведа.
Овед був сином Воаза.
Воаз був сином Салмона.
Салмон був сином Наасона.
33 Наасон був сином Аммінадава.
Аммінадав був сином Рами.
Рама був сином Есрома.
Есром був сином Переса.
Перес був сином Юди.
34 Юда був сином Якова.
Яків був сином Ісаака.
Ісаак був сином Авраама.
Авраам був сином Тери.
Тера був сином Наора.
35 Наор був сином Серуґа.
Серуґ був сином Реу.
Реу був сином Пелеґа.
Пелеґ був сином Евера.
Евер був сином Шелаха.
36 Шелах був сином Каїнана.
Каїнан був сином Арфаксада.
Арфаксад був сином Сима.
Сим був сином Ноя.
Ной був сином Ламеха.
37 Ламех був сином Мафусаїла.
Мафусаїл був сином Еноха.
Енох був сином Яреда.
Яред був сином Маалалеела.
Маалалеел був сином Каїнана.
38 Каїнан був сином Еноса.
Енос був сином Сефа.
Сеф був сином Адама.
Адам був сином Бога.
Footnotes
- 2:19 Марія… своєму серці Або «Марія слухала все це і намагалася зрозуміти сказане».
- 2:22-24 кожен… Господові Див.: Вих. 13:2, 12.
- 2:29-32 Спасіння Ім’я «Ісус» означає «Спасіння».
- 2:49 у домі Батька Мого Або «там, де Я мушу виконувати справи Батька Мого».
- 3:9 кожне… плодів Тобто це ті люди, що не слідують настановам Божим.
- 3:11 одежини Буквально «туніки».
- 3:17 очистить Свій тік Тобто Він відділить добрих людей від поганих.
Copyright © 2007 by Bible League International