Add parallel Print Page Options

17 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!

Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!

Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.

І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!

І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!

А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?

Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?

Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.

12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.

13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!

14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...

15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...

17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?

18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!

Read full chapter

Ісусові застороги проти гріха

(Мт. 18:6-7, 21-22; Мк. 9:42)

17 Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, завжди існуватимуть. Але горе тому, через кого вони приходять! Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі. Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його. Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертається до тебе й каже: „Я каюся”,—прости його».

Апостоли просять зміцнити їхню віру

Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри!» На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море”,—і вона послухалася б вас».

Будьте добрими слугами

«Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?” Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?” Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?

10 Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».

Очищення десяти прокажених

11 По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю. 12-13 Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!» 14 Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам»[a]. І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.

15 Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога. 16 Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.

17 У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро? 18 Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»

19 І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».

Read full chapter

Footnotes

  1. 17:14 Підіть… священикам За Законом Мойсея тільки священик вирішував, зцілилася людина від хвороби чи ні.