Add parallel Print Page Options

27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

28 Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

30 Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

32 І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

34 А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

38 щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

39 Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

40 Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

42 Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

50 І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.

Read full chapter

Ісус говорить про Свою смерть

27 «Зараз Я стурбований. Що Мені сказати? Можливо, такі слова: „Отче, врятуй Мене від цього часу страждань”. Ні, тому, що саме заради цих страждань Я й прийшов. 28 Отче, нехай станеться те, що принесе Тобі славу».

І почувся Голос з неба: «Я вже прославив ім’я Своє і ще прославлю».

29 Тоді з натовпу, який був там, ті, хто чув це, почали казати, що то був грім. Деякі з них казали: «То Ангел говорив з Ним!»

30 І відповів Ісус: «Не для Мене той голос пролунав, а для вас. 31 Судний час прийшов для цього світу, і скинуто буде його правителя[a]. 32 І коли Я вознесуся[b] над землею, то приверну всіх людей до Себе». 33 Він так сказав, щоб показати, яку смерть має прийняти.

34 І тоді народ Йому відповів: «Наш Закон каже, що Христос житиме вічно, то як же ти можеш говорити, що Син Людський вознесеться? І хто ж Він, Син Людський?»

35 І мовив Ісус: «Світло[c] ще не довго буде з вами. Ідіть, поки Світло маєте, щоб темрява не застала вас, бо той, хто ходить у пітьмі, не знає, куди йде. 36 Вірте у Світло, поки Світло з вами, бережіть віру в Нього, щоб стати синами Світла». Мовивши це, Ісус пішов геть і сховався від людей.

Юдеї відмовляються повірити в Ісуса

37 Хоча Ісус і здійснив усі ці дива в присутності людей, вони однак не вірили Йому. 38 Бо здійснилося сказане пророком Ісаєю:

«Господи, хто повірив у те, що ми сказали?
    Хто бачив силу Господню?»(A)

39 Через те вони не могли повірити, бо Ісая сказав ще й таке:

40 «Бог зробив людей сліпими,
    а серця їхні кам’яними,
щоб вони не могли бачити очима
    і розуміти серцем своїм,
щоб не могли вони звернутися до Господа
    й отримати зцілення від Нього».(B)

41 Ісая сказав так, бо бачив Його славу і говорив про Нього.

42 Та багато людей, навіть дехто з юдейських правителів, повірили в Ісуса. Однак, боячись фарисеїв, вони не могли відкрито признатися в цьому, щоб їх не вигнали з синагоги. 43 Вони любили мирську хвалу більше, ніж хвалу Божу.

Людей судитимуть за вченням Ісусовим

44 І мовив Ісус на весь голос: «Хто вірить у Мене, той справді вірить і в Того, Хто послав Мене. 45 А хто Мене бачить, той бачить і Того, Хто послав Мене. 46 Я прийшов у цей світ як Світло, щоб жоден, хто вірить у Мене, не залишався б у темряві. 47 Якщо ж хто почує Мої слова, та не коритиметься їм, то Я йому не суддя, бо не судити світ Я прийшов, а врятувати його. 48 Хто Мене не визнає і не приймає слова Мої, тому буде інший суд: ті слова, яким Я навчав, будуть йому суддею в Останній день.

49 Бо говорю Я не від Себе. Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, як і чого Я маю навчати. 50 І Я знаю, що Його наказ приносить вічне життя. Тож Я кажу те, що Отець велів Мені».

Read full chapter

Footnotes

  1. 12:31 правителя Тобто «сатани». Див.: «сатана».
  2. 12:32 вознестися Що означає «розп’яти, та вознести на хресті». Інше значення: «воскрести з мертвих, та вознестися до неба».
  3. 12:35 Світло Або «Христос». Також див.: Ін. 1:5-9. Світло було символом добра і істини, якостей, які належали Христу та Його Царству.