Второзаконие 26
Священное Писание (Восточный Перевод)
Приношение первых плодов и десятины
26 Когда ты придёшь в землю, которую Вечный, твой Бог, даёт тебе в наследие, завладеешь ею и поселишься в ней, 2 то возьми все первые плоды, которые ты вырастишь на земле, которую Вечный, твой Бог, даёт тебе, и положи их в корзину. Затем иди на то место, которое Вечный, твой Бог, выберет для поклонения Ему, 3 и скажи священнослужителю, что будет в те дни: «Я объявляю сегодня Вечному, твоему Богу, что я пришёл в землю, которую Вечный клялся нашим предкам дать нам». 4 Священнослужитель возьмёт у тебя корзину и поставит её перед жертвенником Вечного, твоего Бога. 5 Тогда ты объявишь перед Вечным, твоим Богом: «Мой отец был кочующим арамеем, он пришёл в Египет с немногими людьми, жил там и стал великим народом, могучим и многочисленным. 6 Но египтяне плохо обращались с нами и причиняли нам страдания, принуждая к непосильному труду. 7 Тогда мы взмолились Вечному, Богу наших предков, и Вечный услышал наш голос и увидел наше бедствие, непосильный труд и притеснение. 8 Вечный вывел нас из Египта могучей и простёртой рукой, великим ужасом, знамениями и чудесами. 9 Он привёл нас сюда и дал нам эту землю – землю, где течёт молоко и мёд; 10 и вот, теперь я приношу первые плоды с земли, которую Ты, Вечный, дал мне». Поставь корзину перед Вечным, твоим Богом, и склонись перед Ним. 11 Радуйся всему доброму, что Вечный, твой Бог, дал тебе и твоему дому, вместе с левитами и чужеземцами среди вас.
12 Отделив десятину от всего, что ты произвёл в третий год, год десятины, отдай её левиту, чужеземцу, сироте и вдове, чтобы они могли есть в твоих городах и насыщаться. 13 И скажи Вечному, твоему Богу: «Я взял из своего дома священную долю и отдал её левиту, чужеземцу, сироте и вдове, как Ты повелел. Я не уклонился от Твоих повелений и не забыл ни одного из них. 14 Я ничего не ел из священной доли, пребывая в трауре, не брал из неё ничего, будучи нечист, и не давал ничего из неё для мёртвого.[a] Я был послушен Вечному, моему Богу; Я сделал всё, что Ты повелел мне. 15 Посмотри с неба, Своего святого жилища, и благослови Свой народ Исраил и землю, которую Ты дал нам, как клялся нашим предкам, землю, где течёт молоко и мёд».
Повеление следовать законам Вечного
16 Сегодня Вечный, твой Бог, повелевает тебе следовать этим установлениям и законам, прилежно соблюдать их всем сердцем и всей душой. 17 Сегодня ты объявил, что Вечный – это твой Бог, и что ты будешь ходить Его путями, хранить Его установления, повеления и законы и слушаться Его. 18 А Вечный объявил сегодня, что ты – Его народ, Его драгоценное достояние, как Он и обещал, и что ты должен хранить все Его повеления. 19 Он объявил, что поставит тебя выше всех созданных Им народов, воздаст тебе хвалу, славу и честь, и ты будешь святым народом Вечного, твоего Бога, как Он и обещал.
Footnotes
- 26:14 Для мёртвого – может иметься в виду посвящение части священной доли духу умершего или то, что она выделялась для ритуальной трапезы на похоронах. Все три перечисленных в этом стихе действия, соверши их говорящий, привели бы к осквернению священной доли.
Повторення Закону 26
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Перші жнива
26 Коли ввійдеш у землю, що її Господь Бог твій дає тобі у власність, і заволодієш нею, й оселишся на ній, 2 візьми дещо з найперших плодів того, що виростиш на землі, яку дає тобі Господь Бог твій, склади їх у кошик і принеси до Його храму. 3 Піди до священика, який правитиме службу на той час і скажи йому: «Сьогодні я проголошую Господу Богу твоєму, що я прийшов на землю, яку Господь пообіцяв віддати нашим батькам».
4 Тоді священик візьме кошик із руки твоєї і поставить його перед вівтарем Господа Бога твого. 5 Тоді ти скажеш перед Господом Богом своїм: «Мій предок був арамійцем-кочівником[a], він пішов до Єгипту[b] й жив там як чужинець із малим числом людей. Але там став він великим народом, могутнім і численним. 6 Та єгиптяни були жорстокі до нас, утискали нас, і примушували тяжко працювати. 7 Тоді звернулися ми з благаннями до Господа Бога предків наших, і Він почув наш голос, і побачив наші страждання, тяжку працю й пригнобленість. 8 Тож Господь вивів нас із Єгипту виявами Своєї сили великої, що супроводжувалися великим страхом, знаками й чудесами. 9 Він привів нас сюди. Він дав нам цю землю, що тече молоком і медом. 10 Тож зараз я приніс перші плоди землі, що ти, Господи, дав мені».
Поклади їх перед Господом Богом своїм і вклонися низько перед Господом Богом своїм. 11 Радій з усього того добра, яке Господь Бог твій дав тобі й родині твоїй: ти й левит, і чужинець, що живе між тебе.
12 Коли виділиш десятину всього врожаю на третій рік, даси левитові й чужинцю, й сироті, й вдові, щоб було їм вдосталь їжі по всіх містах твоїх. 13 Тоді скажи перед Господом Богом твоїм: «Я виніс святу частку з оселі й дав її левиту, чужинцю, сироті та вдові, як Ти звелів мені. Я не порушив і не забув жодного з наказів Твоїх. 14 Я не їв нічого з того в жалобі своїй і не відкладав нічого, поки нечистий був, і не давав нічого з цього померлим. Я слухався Господа Бога мого. Я зробив усе, що Ти наказував мені[c]. 15 Поглянь з оселі Своєї святої, з Небес, і благослови народ Ізраїлю і землю, що Ти нам дав, що пообіцяв батькам нашим землю, що тече молоком і медом».
Слухайся наказів Господніх
16 Сьогодні Господь Бог твій заповідає тобі виконувати настанови та накази. Він—твій Бог. Пильно дотримуйся їх усіх своїм серцем і всією душею. 17 Сьогодні ти укладаєш цю Угоду з Господом. Він буде Богом твоїм, ти житимеш так, як Він хоче, й дотримуватимешся Його настанов, заповідей і наказів, і слухатимешся Його. 18 Сьогодні Господь укладає цю Угоду з тобою: ти будеш Його улюбленим народом, як Він і обіцяв тобі, і дотримуватимешся його заповідей. 19 І Він зробить тебе величнішим за всі народи, які Він створив Собі на хвалу, славу й честь, і будеш ти святим народом для Господа Бога твого, як Він сказав.
Deuteronomy 26
King James Version
26 And it shall be, when thou art come in unto the land which the Lord thy God giveth thee for an inheritance, and possessest it, and dwellest therein;
2 That thou shalt take of the first of all the fruit of the earth, which thou shalt bring of thy land that the Lord thy God giveth thee, and shalt put it in a basket, and shalt go unto the place which the Lord thy God shall choose to place his name there.
3 And thou shalt go unto the priest that shall be in those days, and say unto him, I profess this day unto the Lord thy God, that I am come unto the country which the Lord sware unto our fathers for to give us.
4 And the priest shall take the basket out of thine hand, and set it down before the altar of the Lord thy God.
5 And thou shalt speak and say before the Lord thy God, A Syrian ready to perish was my father, and he went down into Egypt, and sojourned there with a few, and became there a nation, great, mighty, and populous:
6 And the Egyptians evil entreated us, and afflicted us, and laid upon us hard bondage:
7 And when we cried unto the Lord God of our fathers, the Lord heard our voice, and looked on our affliction, and our labour, and our oppression:
8 And the Lord brought us forth out of Egypt with a mighty hand, and with an outstretched arm, and with great terribleness, and with signs, and with wonders:
9 And he hath brought us into this place, and hath given us this land, even a land that floweth with milk and honey.
10 And now, behold, I have brought the firstfruits of the land, which thou, O Lord, hast given me. And thou shalt set it before the Lord thy God, and worship before the Lord thy God:
11 And thou shalt rejoice in every good thing which the Lord thy God hath given unto thee, and unto thine house, thou, and the Levite, and the stranger that is among you.
12 When thou hast made an end of tithing all the tithes of thine increase the third year, which is the year of tithing, and hast given it unto the Levite, the stranger, the fatherless, and the widow, that they may eat within thy gates, and be filled;
13 Then thou shalt say before the Lord thy God, I have brought away the hallowed things out of mine house, and also have given them unto the Levite, and unto the stranger, to the fatherless, and to the widow, according to all thy commandments which thou hast commanded me: I have not transgressed thy commandments, neither have I forgotten them.
14 I have not eaten thereof in my mourning, neither have I taken away ought thereof for any unclean use, nor given ought thereof for the dead: but I have hearkened to the voice of the Lord my God, and have done according to all that thou hast commanded me.
15 Look down from thy holy habitation, from heaven, and bless thy people Israel, and the land which thou hast given us, as thou swarest unto our fathers, a land that floweth with milk and honey.
16 This day the Lord thy God hath commanded thee to do these statutes and judgments: thou shalt therefore keep and do them with all thine heart, and with all thy soul.
17 Thou hast avouched the Lord this day to be thy God, and to walk in his ways, and to keep his statutes, and his commandments, and his judgments, and to hearken unto his voice:
18 And the Lord hath avouched thee this day to be his peculiar people, as he hath promised thee, and that thou shouldest keep all his commandments;
19 And to make thee high above all nations which he hath made, in praise, and in name, and in honour; and that thou mayest be an holy people unto the Lord thy God, as he hath spoken.
Central Asian Russian Scriptures (CARS)
Священное Писание, Восточный Перевод
Copyright © 2003, 2009, 2013 by IMB-ERTP and Biblica, Inc.®
Used by permission. All rights reserved worldwide.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International