Второзаконие 22

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Інші закони

22 Якщо побачиш ти вола чи вівцю іншого ізраїльтянина, що заблукала, не будь байдужим до них. Поверни їх власнику. ² Якщо той ізраїльтянин живе далеко від тебе і ти його не знаєш, тоді приведи худобу до свого дому й тримай її, доки власник не прийде по неї. Тоді поверни її. ³ Так само зроби з віслюком його і з одягом його, і з усім, що він загубить, а ти знайдеш. Не будь байдужим до цього.

⁴ Не будь байдужим, коли побачиш, що осел чи віл іншого ізраїльтянина впав на дорозі, допоможи йому підняти тварину.

⁵ Жінка не повинна вдягатися в чоловічий одяг, а чоловік не повинен носити жіноче вбрання, бо кожен, хто робить це, ображає Господа Бога твого.

⁶ Коли знайдеш пташине гніздо, на дереві чи на землі, з пташенятами чи яйцями, й мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з малечею. ⁷ Відпусти матір, пташенят можеш взяти, щоб все було для тебе гаразд і ти довго жив на світі.

⁸ Коли будуєш новий дім, зроби по краю даху невисоку стінку^[a]. Тоді ти не будеш відповідальний, як упаде щось із даху на когось і завдасть йому шкоди.

Те, що не може бути разом

⁹ Не засівай виноградник змішаним насінням. Інакше все змарнуєш, залишишся без усього, що посіяв, і без врожаю виноградника твого.

¹⁰ Не ори волом і ослом разом.

¹¹ Не носи одяг, зроблений з вовни й льону разом.

¹² Зроби китиці по чотирьох кінцях плаща, який носиш.

Шлюбні закони

¹³ «Коли чоловік бере собі дружину й лягає з нею, а потім незлюбить її, ¹⁴ наговорить на неї і ославить її, кажучи: „Я взяв цю жінку, та коли приступив до неї, вона не була незайманою”,— ¹⁵ тоді батько молодої жінки й мати її мусять взяти й принести доказ незайманості молодої жінки старійшинам міста до воріт^[b]. ¹⁶ Батько молодої жінки мусить сказати старійшинам: „Я віддав дочку свою за цього чоловіка, та він її незлюбив. ¹⁷ Ще й наговорив на неї, кажучи: „Я знайшов, що твоя дочка не була незайманою”. Ось вам доказ незайманості дочки моєї”. Тоді він має розгорнути тканину^[c] перед старійшинами міста. ¹⁸ Тоді старійшини міста мають взяти чоловіка цього й покарати його. ¹⁹ Вони мають накласти на нього пеню в сто срібних шекелів^[d] і віддати їх батькові молодої, бо дівчину ізраїльську обмовлено. Вона лишається дружиною його, він не зможе розлучитися з нею.

²⁰ Та якщо звинувачення виявиться правдою, і доказів незайманості молодої жінки знайдено не буде, ²¹ то вони мають привести її до дверей батьківського дому, і всі чоловіки міста заб’ють її на смерть камінням, бо вона скоїла ганебний вчинок в Ізраїлі, бо чинила розпусту до шлюбу. У такий спосіб вилучиш зло з Ізраїлю».

Статевий гріх

²² «Якщо виявиться, що чоловік лежить з жінкою, яка є чужою дружиною, то обом мусить бути смерть: чоловікові, що з жінкою лежав, і жінці. У такий спосіб ти викоріниш зло з Ізраїлю.

²³ Якщо незайману заручену дівчину хтось перестріне в місті й ляже з нею, ²⁴ тоді обох приведіть до брами міста того й забийте на смерть камінням: жінку молоду за те, що не звала на допомогу, хоч те було в місті, а чоловіка—що він знечестив дружину сусіда свого. Так ти викоріниш зло з-поміж вас.

²⁵ Та якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі й схопить її і зґвалтує, тоді тільки чоловікові смерть. ²⁶ Не роби нічого дівчині. Вона не скоїла гріха, що заслуговує на смерть, бо це так само, як коли людина нападає на сусіду свого і вбиває його^[e]. ²⁷ Оскільки він зустрів її в чистім полі, заручена дівчина могла кричати, але нікому було її рятувати.

²⁸ Якщо чоловік зустрічає цнотливу незаручену дівчину й силоміць лягає з нею і їх спіймають, ²⁹ то чоловік, який лежав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят шекелів срібла як посаг. Тоді вони одружаться, бо він її знеславив. І він не зможе розлучитися з нею, доки живе.

³⁰ Чоловік не може брати батькової дружини й ганьбити батька свого».