⁷ Господь сказав: «Я добре бачив лихо народу Мого в Єгипті й чув його волання через гнобителів. Я знаю про їхні страждання. ⁸ Тож Я зійшов, щоб визволити їх від єгиптян і вивести з цієї землі до землі гарної і просторої^[a], до землі, де молоко тече й мед, до місця, де живуть ханаанці, хиттити, аморійці, перизійці, хивійці та євусити. ⁹ І от плач дітей Ізраїлевих дійшов до Мене, і Я побачив, як єгиптяни гноблять їх. ¹⁰ Іди ж, Я посилаю тебе до фараона, щоб ти зміг вивести Мій народ, дітей Ізраїлевих, з Єгипту».

¹⁰ Мойсей мовив Господу: «Змилуйся, Господи. Я ніколи не був красномовний^[a]: ні в минулому, ні тоді, як Ти мовив до мене, бо я неквапливий і недорікуватий». ¹¹ І сказав йому Господь: «Хто дав людині уста або зробив людину німою, глухою, кривою чи сліпою? Хіба не Я, Господь? ¹² А тепер іди. Я буду з тобою, коли говоритимеш. Я навчу тебе, що казати». ¹³ Та Мойсей відповів: «Змилуйся, Господи. Пошли когось іншого».

¹⁴ Розлютився Господь на Мойсея і мовив: «Чи не твій то брат Аарон, левит? Я знаю, він уміє добре говорити. Він і сам уже йде тобі назустріч. А коли побачить тебе, то всім серцем зрадіє. ¹⁵ Ти можеш вкласти слова йому в уста. Я буду з тобою і з ним, коли ви будете говорити. Я навчу вас, що робити.