Add parallel Print Page Options

І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...

Read full chapter

11 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.

І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.

І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?

Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.

А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.

Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.

А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.

Read full chapter