Вихід 34-35
Ukrainian Bible
34 І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.
2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.
3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.
4 І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.
5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.
6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,
7 що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.
8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,
9 та й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.
10 А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!
11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
12 Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.
13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.
14 Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!
15 Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.
16 І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.
17 Литих богів не зробиш собі.
18 Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
19 Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.
20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.
21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.
22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.
23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.
24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.
26 Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
27 І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.
28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.
29 І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.
30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!
31 І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.
32 А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.
33 І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.
34 А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.
35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.
35 І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.
2 Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!
3 Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.
4 І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:
5 Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь,
6 і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину,
7 і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева,
8 і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило,
9 і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.
10 А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:
11 скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;
12 ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;
13 стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний;
14 і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення;
15 і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході;
16 жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;
17 запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я;
18 кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні;
19 і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.
20 І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.
21 І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати.
22 І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа.
23 І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.
24 Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.
25 І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.
26 І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.
27 А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника,
28 і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила.
29 Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа.
30 І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.
31 І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи
32 на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,
33 і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.
34 І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени.
35 Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.
Исход 34-35
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Нові кам’яні скрижалі
34 Господь мовив до Мойсея: «Витеши дві кам’яні скрижалі, подібні до перших. Я напишу на них ті ж заповіді, що були на перших скрижалях, які ти розбив. 2 Приготуйся вранці, та зійди рано на гору Синай і стань переді Мною там на вершині. 3 Ніхто не повинен сходити разом з тобою і щоб нікого не видно було на всій горі. І щоб ні вівця, ні яка худобина не паслась під горою».
4 Тож витесав Мойсей дві такі ж кам’яні скрижалі, подібні до перших. Він устав раненько й піднявся на гору Синай з двома кам’яними скрижалями, як Всевишній й наказав йому. 5 І зійшов Господь у хмарі, і стояв із ним, і Мойсей погукав Господа на ім’я. 6 Господь пройшов перед ним і проголосив:
«Ягве, жалісливий і милосердний Бог,
довготерплячий, відданий і вірний.
7 Він береже вірність тисячам
та прощає провину, злочин і гріх.
Але Він не залишає без кари винних.
Він карає дітей і онуків до третього
й четвертого покоління за гріхи їхніх батьків».
8 Мойсей мерщій упав долілиць і поклонився. 9 Він сказав: «Якщо я знайшов прихильність у Твоїх очах, мій Господи, нехай мій Бог іде з нами, не зважаючи навіть на те, що цей народ такий упертий. Прости наше зло і гріх, прийми нас Собі у спадок».
10 І мовив Господь: «Ось Я укладаю Угоду з усім твоїм народом: Я чинитиму дива, яких не було на землі ні серед яких народів. І весь народ, до якого ти належиш, побачить діла Господа, бо ті дива, що Я вчиню, будуть найвеличнішими. 11 Дотримуйся того, що тобі було наказано сьогодні. Я повиганяю з-поперед тебе аморійців, ханаанців, хиттитів, перизійців, хивійців та євуситів. 12 Гляди, не укладай Угоди з мешканцями землі, в яку йдеш, щоб вона не стала пасткою для тебе. 13 Натомість поруйнуй їхні вівтарі, порозбивай священні камені й зріж стовпи Ашери. 14 Бо ти не повинен поклонятися іншому богові, крім Ягве Кана—Ревнивому Богу. Ім’я Моє—Ель Кана, Ревнивий Бог[a].
15 Отже не укладай Угоди з мешканцями землі, не впадай у розпусту з їхніми богами й не принось жертви їхнім божествам, коли тебе покличуть їсти їхні жертвоприношення. 16 Не бери їхніх дочок для своїх синів, бо їхні дочки займатимуться розпустою зі своїми богами й примусять твоїх синів чинити так само. 17 Не роби собі вилитих богів.
18 Дотримуйся свята Опрісноків. Їж прісний хліб протягом семи днів, як Я тобі наказував, у призначений час у місяці авіві. Бо в місяці авіві ти вийшов із Єгипту. 19 Кожен первісток належить Мені, як і всі перші самці твоєї худоби: бички чи барани. 20 Кожного первонародженого віслюка, ти можеш викупити за ягня. Якщо ж не хочеш викуповувати його, то мусиш зламати йому карк. Мусиш викуповувати кожного свого первістка-сина. Жоден із них не повинен з’являтися переді Мною з порожніми руками. 21 Працюватимеш шість днів, а на сьомий відпочиватимеш. Відпочивай навіть в оранку та жнива.
22 Дотримуйся таких свят: свято Седмиць під час збирання першого врожаю пшениці, а також свята збирання плодів наприкінці року[b]—свято Кущів. 23 Тричі на рік кожен із твоїх чоловіків мусить з’являтися перед Господом, Богом Ізраїлю. 24 Бо Я повиганяю з-поперед тебе народи й розширю твої кордони. І ніхто не зазіхне на твою землю, коли тричі на рік ти виходитимеш, щоб з’явитися перед Господом, твоїм Богом.
25 Не принось крові Моєї жертви разом із закваскою. Нічого з Пасхальної їжі не повинно залишатися до ранку.
26 Кращі з перших плодів твоєї землі принеси до Дому Господа[c], твого Бога. І не вари козеняти в молоці його матері».
27 І ще мовив Господь до Мойсея: «Запиши ці заповіді, бо згідно з ними Я уклав Угоду з тобою та з Ізраїлем». 28 І був Мойсей там із Господом сорок днів і сорок ночей. Він (Мойсей) не їв хліба й зовсім не пив води. Господь написав слова Угоди, десять заповідей на кам’яних скрижалях.
Мойсеєве сяюче обличчя
29 Коли Мойсей зійшов з гори Синай, дві скрижалі свідчення були в його руках. Він не знав, що шкіра його обличчя сяяла, бо Господь розмовляв із ним. 30 Коли Аарон і всі діти Ізраїля побачили Мойсея, та його сяюче обличчя, то побоялися підійти до нього. 31 Мойсей покликав їх. Аарон і всі старійшини громади повернулися до нього. І Мойсей розмовляв з ними. 32 А пізніше підійшли і всі діти Ізраїля, і він переказав їм усе, що Господь заповів йому на горі Синай.
33 Коли Мойсей закінчив говорити, він закрив своє обличчя покривалом. 34 Коли Мойсей приходив перед Господом розмовляти, то знімав покривало, аж доки не виходив.: Вийшовши, переказував дітям Ізраїля все, що йому було заповідано. 35 Євреї бачили, що обличчя Мойсея сяяло, отже він знову закривав своє обличчя, аж поки не йшов розмовляти з Господом.
Закон про суботу
35 Мойсей зібрав усю громаду дітей Ізраїля і сказав їм: «Ось що Господь наказав вам робити: 2 „Роботу можна виконати в шість днів, а сьомий день—свята субота, день відпочинку для Господа. Кожен, хто працюватиме в цей день, буде відданий на смерть. 3 Суботнього дня ви не повинні запалювати вогню в жодному з ваших помешкань”».
Все для священної скинії
4 І сказав Мойсей усій громаді дітей Ізраїля: «Ось що Господь заповідав, кажучи: 5 „Принесіть від себе дар Господу. Кожен, хто бажає, мусить принести дар для Нього: золото, срібло, бронзу, 6 блакитне, пурпурове та ясно-червоне полотно, тонкий льон, козячу вовну, 7 дублені баранячі шкіри, шкури, дерево акації, 8 оливу для світильників, пахощі для оливи помазання й запашного куріння, 9 камінь онікс та інше каміння, для прикрашання ефоду й нагрудника[d].
10 І кожен ремісник із вас нехай прийде й зробить усе, що Господь наказав: 11 Святий намет й намет для нього, покриття, гачечки, бруси, засуви, жердини й поставці. 12 Ковчег, жердини для нього, віко для відпущення гріхів і покривало для перегородки, 13 стіл, жердини для нього, все його приладдя й хліб присутності, 14 світильник для освітлення, весь його посуд, поставці й оливу для освітлення, 15 вівтар для запашного куріння і його жердини, оливу для помазання, запашний ладан, завісу для входу до святого намету, 16 вівтар для жертви спалення, бронзову решітку до нього, його жердини й усе приладдя, посуд для обмивання й поставець для нього, стовпи й поставці до них, 17 запони для подвір’я зі стовпами й поставцями до них, запону для входу на подвір’я, 18 кілки для святого намету та подвір’я, а також мотузку для них, 19 особливе вбрання для служби у святилищі, священне вбрання Ааронові та його синам, щоб вони могли служити священиками”».
Народ приносить дари
20 І пішла тоді вся громада ізраїльтян від Мойсея. 21 І кожен прийшов, кого серце спонукало, чий дух вимагав того, та приніс дар Господу для служби в наметі зібрання і все для священного вбрання. 22 Прийшли чоловіки й жінки, та всі, хто бажав, поприносили гачки[e], сережки, перстні, намиста, золотий посуд і різні золоті прикраси. Кожен приносив золоті дари Господу.
23 Кожен, хто мав блакитне, пурпурове та ясно-червоне полотно, тонкий льон, козячу вовну, дублену баранячу шкіру або шкуру, приносив усе те. 24 Кожен, хто був зворушений, приносив срібло чи бронзу у дар Господу. Кожен, у кого було дерево акації для будь-якого використання, віддавав його Господу. 25 Кожна жінка, що мала вправні руки, власноручно пряла блакитне, пурпурове і ясно-червоне полотно і тонкий льон і приносила його. 26 Всі жінки, кого серце спонукало, майстерно пряли козячу вовну. 27 Старійшини приносили камінь сердолік та інше коштовне каміння, щоб повправляти його в ефод і в нагрудник. 28 Приносили пахощі, оливу для світла, прянощі для запашного куріння. 29 Всі діти Ізраїля, кого серця спонукали принести щось для роботи, яку Господь через Мойсея наказав виконати, приносили добровільний дар Господу.
Безалел та Оголіав
30 Мойсей сказав народу Ізраїля: «Послухайте, Господь обрав Безалела, сина Урі, сина Гура з Юдиного роду. 31 Він сповнив його Духом Божим, умінням, розумом і знаннями до виконання різноманітної роботи. 32 Щоб він задумував і майстерно виконував роботи по золоту, сріблу та бронзі; 33 огранював коштовне каміння для оправи, різав по дереву й виконував різну майстерну роботу. 34 Господь дав Безалелу та Оголіаву, сину Агісамака з Данового коліна, вміння навчати. 35 І сповнив Він їх умінням виконувати будь-яку ремісничу, художню роботу, вишивати по блакитному, пурпуровому та ясно-червоному полотну, по тонкому льону, а також ткати. Вони—майстри до всякої роботи й усілякого майстерного ремісництва.
Від Матвія 22:23-46
Ukrainian Bible
23 Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
24 та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
26 Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
27 А по всіх вмерла й жінка.
28 Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
29 Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
30 Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
31 А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
33 А народ, чувши це, дивувався науці Його.
34 Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
35 І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
38 Це найбільша й найперша заповідь.
39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
43 Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44 Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
45 Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Read full chapter
От Матфея 22:23-46
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Саддукеї намагаються зловити Ісуса на слові
(Мк. 12:18-27; Лк. 20:27-40)
23 Того ж дня декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: 24 «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”[a]. 25 От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, та через те, що в нього не було дітей, другий брат узяв шлюб із тією жінкою. 26 Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома—вони померли, не залишивши дітей. 27 Останньою померла жінка.
28 Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
29 Ісус сказав: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої. 30 Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних. 31 А щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Божих слів, сказаних вам? Господь сказав: 32 „Я—Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”(A). Господь є Богом живих а не мертвих. Тож усі вони—живі».
33 Коли люди почули це, то були вражені Його наукою.
Яка заповідь найважливіша?
(Мк. 12:28-34; Лк. 10:25-28)
34 Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом. 35 Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса: 36 «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?» 37 Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”(B). 38 Це перша і найголовніша заповідь. 39 Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього[b] свого, як себе самого”(C). 40 Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді».
Чи є Христос Сином Давидовим або Сином Божим?
(Мк. 12:35-37; Лк. 20:41-44)
41 Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там: 42 «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син». 43 Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав:
44 „Господь Бог мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх[c]”.(D)
45 Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?» 46 Але ніхто Ісусу на те нічого не міг відповісти, і відтоді ніхто не наважувався Його про щось питати.
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International