Add parallel Print Page Options

13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, для Мене воно!

І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.

Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.

І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.

Сім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого свято для Господа!

Опрісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!

І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту.

І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.

10 І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.

11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,

12 то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, самці для Господа!

13 А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.

14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.

15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.

16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту.

17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту.

18 І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.

19 А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси.

20 І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.

21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.

22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

Посвячення первістків Господу

13 Господь розмовляв з Мойсеєм, кажучи: «Присвяти Мені кожного первістка, кожного серед Ізраїлевих дітей, хто відкриває утробу: чи то в людей, чи то в худоби. Вони мої».

Мойсей сказав народу: «Запам’ятайте цей день, коли ви вийшли з Єгипту, з дому рабства, бо могутньою рукою Господь вивів вас звідти. І не їжте нічого заквашеного. Сьогодні ви виходите, у місяці авіві.

Коли Господь приведе тебе до землі ханаанців, хиттитів, аморійців, хивійців та євуситів, яку присягав віддати твоїм пращурам, землю, що тече молоком і медом, відправляй таку службу цього місяця; сім днів їстимеш опрісноки. Сьомого дня буде свято Господа. Тож протягом семи днів слід їсти опрісноки. Нічого заквашеного щоб і видно не було ні в тебе, ані в землі твоїй. І дітям своїм скажеш того дня: „Це за те, що Господь зробив для мене, коли я вийшов з Єгипту”».

І буде то знаком для тебе на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима[a], щоб закон Господа був на устах твоїх, бо могутньою правицею Він вивів тебе з Єгипту. 10 Тож дотримуйся цього правила в призначений час з року в рік, 11 коли Господь приведе тебе до землі ханаанців, як Він і присягав тобі й твоїм пращурам, і віддасть її тобі. 12 І тоді присвячуватимеш Господу все, що відкриє утробу. Усяка первонароджена тварина чоловічої статі буде належати Господу. 13 Ти зможеш викупити кожного першого віслючка, принісши в жертву ягня. Якщо ж не викупиш, то зламай йому шию. І кожного хлопчика-первістка[b] із своїх синів ти викуповуватимеш.

14 Коли твій син спитає тебе згодом: «Що це?»—скажеш йому: «Своєю могутньою рукою Господь вивів нас із Єгипту, з рабського дому. 15 Коли фараон уперто відмовлявся відпустити нас, то Господь повбивав кожного первістка в єгипетській землі, як первістка людини, так і первістка тварини. Ось чому я жертвую для Господа всіх первістків чоловічої статі серед тварин і викупаю кожного первістка-хлопчика серед моїх синів. 16 Це буде знаком на твоїй руці й пам’яткою між очима твоїми. Бо могутньою Своєю рукою Господь вивів нас із Єгипту».

Дорога до Червоного моря

17 Коли фараон відпустив людей, то Бог не вів їх шляхом до Филистимської землі, хоч то була близька дорога. Бог подумав: «Щоб народ не передумав, побачивши війну й не вернувся до Єгипту». 18 Бог повернув людей до пустелі перед Червоним морем[c]. І вийшли Ізраїлеві діти, споряджені до бою, з Єгипетської землі.

19 Мойсей забрав із собою Йосипові останки, бо той узяв був клятву з Ізраїлевих синів: «Бог напевно прийде до вас, тож мусите забрати з собою звідси мої останки». 20 Вони рушили з Суккота й зупинилися табором в Ефамі на краю пустелі.

21 Господь йшов поперед них удень стовпом хмар, вказуючи їм шлях, а вночі—вогняним стовпом, щоб світити їм, тож вони могли йти і вдень, і вночі. 22 І з-перед народу не зникав ні стовп хмар удень, ні вогняний стовп уночі.

Footnotes

  1. 13:9 знаком… очима Можливо, мова йде про маленьку шкіряну коробочку-амулет, в якій зберігалося кілька витягів зі Святого Писання. Деякі євреї прив’язували їх до голови або рук в ознаку відданості Богу.
  2. 13:13 хлопчика-первістка Або «кожну дитину, яка була первістком».
  3. 13:18 Червоне море Або «Очеретяне море». Також див.: Вих. 14:2, 9, 16, 21, 30, а також 1 Цар. 9:26.