Бытие 7-9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Потоп
7 Тоді Господь Бог сказав Ноєві: «Увійди зі своєю родиною до ковчега, бо Я побачив, що ти один праведний переді Мною серед усіх, хто живе зараз на світі. 2 Візьми з собою по сім пар чоловічої та жіночої статі усіх чистих тварин[a] і по одній парі всіх нечистих—чоловічої та жіночої статі. 3 Візьми також із собою по сім пар чоловічої та жіночої статі кожного виду птахів, щоб зберегти рід їхній по всій землі. 4 Через сім днів Я пошлю на землю дощ, який литиме сорок днів і сорок ночей. І все живе, що створив, Я знищу з лиця землі».
5 І Ной зробив усе, що звелів йому Господь.
6 На той час, коли стався потоп на землі, Ноєві було шістсот років. 7 І ввійшов тоді Ной з усією своєю родиною до ковчега, щоб урятуватися від потопу. З ним були його дружина, сини його зі своїми жінками. 8-9 Всі чисті тварини й нечисті звірі, все птаство і все живе, що плазує по землі, прийшли до Ноя на ковчег. І всіх їх було по парі—чоловічої та жіночої статі, як і наказував Бог.
10 Через сім днів почався потоп на землі. 11-12 Потоп почався, коли Ноєві сповнилося шістсот років, на сімнадцятий день другого місяця.
Того дня повідкривалися всі джерела великої безодні
й розверзлися небесні загати.
І страшна злива ринула на землю на сорок днів і сорок ночей. 13 Того ж дня Ной увійшов до ковчега разом зі своїми синами Симом, Хамом та Яфетом, дружиною своєю, а сини зі своїми жінками. 14 Всі вони були в ковчезі, а також усякого виду дикі звірі й свійські тварини, усе живе, що плазує по землі, й птаство небесне. 15 Усіх їх було по парі в Ноєвому ковчезі—кожного виду та всякого створіння, що мало життя в собі. 16 Були вони чоловічої та жіночої статі, як і звелів Ноєві Бог. І Господь зачинив за ними двері ковчега.
17 Потоп на землі тривав 40 днів. Вода піднялась і підняла ковчег високо над поверхнею землі. 18 Вода все прибувала й прибувала, і ковчег плив по поверхні. 19 Вода піднімалася все вище й піднялася так високо, що вкрила найвищі гори під небом. 20 Вода прибувала далі й піднялася над вершинами гір понад п’ятнадцять ліктів[b].
21 Усе живе на землі загинуло: всі люди, птахи, домашня худоба, дикі звірі, все, що плазувало по землі. 22 Усі живі створіння на землі загинули. 23 Так Бог знищив усе живе. Він стер з лиця землі людей і тварин, плазунів і птахів у небі. Все було знищено на землі. Тільки Ной лишився живий разом з усіма людьми й тваринами, що були з ним у ковчезі. 24 І вкривала вода землю сто п’ятдесят днів.
Кінець потопу
8 Та Бог не забув про Ноя і про всіх диких звірів та домашню худобу, що були з ним у ковчезі. Бог послав вітер на землю, й вода почала спадати. 2 І замкнулися джерела великої безодні й загати небесні позачинялися, і вщух дощ із неба.
3-4 Тоді вода, що покривала землю, почала поступово спадати й через сто п’ятдесят днів, сімнадцятого дня сьомого місяця ковчег зупинився, торкнувшись вершин біля Араратських гір. 5 Вода ще спадала аж до десятого місяця. Першого дня десятого місяця стало видно вершини гір.
6-7 Сорок днів по тому Ной відчинив вікно, яке він зробив у ковчезі, й випустив крука. Той літав взад і вперед, аж доки не висохла земля.
Ной випускає голуба
8 Тоді Ной випустив голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з поверхні землі. 9 Але голуб не знайшов місця для спочинку й повернувся назад до ковчега. Вода все ще вкривала землю. Ной тоді простягнув руку і, впіймавши голуба, забрав його назад до ковчега. 10 Він зачекав іще сім днів і знову випустив голуба.
11 Голуб повернувся до нього того ж вечора, тримаючи в дзьобі свіжий, щойно зірваний оливковий листок. Так Ной дізнався, що вода вже зійшла з землі. 12 І ще сім днів чекав Ной, і знову випустив голуба, і той уже більше не повернувся до нього.
Ной залишає ковчег
13 Шістсот першого року Ноєвого життя, першого дня першого місяця вода висохла з поверхні землі. Ной відчинив двері ковчега, подивися й побачив, що поверхня землі суха. 14 На двадцять сьомий день другого місяця земля зовсім висохла.
15 Бог тоді мовив до Ноя: 16 «Виходь із ковчега разом із дружиною своєю, і сини твої нехай виходять із жінками своїми. 17 І виведи з собою кожен вид диких звірів, домашньої худоби, птаства і всього, що плазує по землі, щоб плодилися вони, щоб множилися й заселяли землю».
18 І вийшов Ной з ковчега з синами, дружиною та невістками. 19 І всі тварини, всі плазуни і птахи, все, що рухається на землі, повиходило з ковчега з родом своїм. 20 І спорудив тоді Ной вівтар Господу. І, взявши кілька з усіх чистих тварин[c] і птахів, приніс їх у жертву, спаливши на вівтарі.
21 І почув Господь приємні пахощі жертви і мовив до Себе в серці Своєму: «Не проклинатиму Я більше землю через людей, бо лихі наміри були у них навіть від часів юності їхньої. Тож не губитиму більше кожну живу істоту, яку Я створив.
22 І поки земля існуватиме,
на ній завжди буде час сівби і жнив,
завжди існуватиме холод і спека,
літо і зима, день і ніч».
Новий початок
9 І благословив Бог Ноя та його синів, мовивши: «Нехай у вас буде багато дітей. Заселіть землю. 2 І кожна тварина на землі, усе птаство в небі, все, що плазує по землі, усяка риба в морі боятимуться вас. І матимете владу над ними всіма. 3 Все, що рухається і живе на землі, буде вам на поживу. Як дав Я вам раніше зелені рослини на поживу, так тепер віддаю і все інше.
4 Але не їжте живого м’яса, що кров у собі має. 5 Я стягну і вашу кров за ваші життя. Від кожної тварини, від кожної людини, від усіх, хто пролив кров іншої людини, я вимагатиму його життя.
6 Хто проллє кров іншого,
то і його кров інший проллє,
оскільки Бог створив людей за образом Своїм.
7 Тож майте багато дітей, тож множтеся на цій землі й розселяйтеся».
Угода Бога з Ноєм
8 Тоді Бог сказав Ноєві та його синам: 9 «Я укладаю Угоду з вами й нащадками вашими, з усіма живими створіннями, що навколо вас. 10 Я укладаю Угоду з усім птаством, домашньою худобою, дикими звірами, що навколо вас, усім що вийшло разом з вами з ковчегу. 11 Це угода про те, що ніколи вже потоп не нищитиме всього живого на землі і не спустошуватиме землю».
12 І мовив далі Бог: «Ось доказ Угоди, що я укладаю з вами і всім живим навколо вас. Ця угода—на всі часи. 13 Я залишу райдугу[d] в хмарах, що буде доказом Угоди між Мною і землею. 14-15 А коли Я заберу хмари з-над землі й з’явиться райдуга, тоді Я згадаю про Угоду між Мною і кожним живим створінням. І ніколи вже потоп не знищить життя на землі. 16 Тож побачивши райдугу в небі, Я згадаю про довічну Угоду між Богом і всіма живими створіннями на землі».
17 І ще Бог сказав Ноєві: «Це і є доказом Угоди, що Я уклав з усім живим на землі».
Ноєві сини. Хамів гріх
18 Ноєві сини Сим, Хам та Яфет вийшли разом з ним із ковчегу. (Хам був батьком Ханаана). 19 Ці троє були синами Ноя і від них походять усі люди на землі.
20 Ной став землеробом і посадив виноградник. 21 Одного разу Ной випив вина і, сп’янівши, ліг роздягнений спочивати у наметі своєї дружини[e]. 22 Хам, батько Ханаана, побачивши голого батька свого, вийшов і розповів про це своїм братам. 23 Тоді Сим та Яфет узяли одяг, накинули собі на плечі, задкуючи увійшли до намету і вкрили свого роздягненого батька. Отже, вони не бачили його голизну.
24 Коли Ной прокинувся від сп’яніння, то дізнався, що вчинив його молодший син. 25 І сказав Ной:
«Нехай проклятий буде Ханаан!
Бути йому найостаннішим рабом братів своїх»[f].
26 І Ной додав:
«Благословенний Господи, Боже Симів![g]
Нехай Ханаан буде рабом Симовим.
27 Нехай Бог збагатить Яфета,
нехай Він живе в наметах Симових.
Нехай Ханаан буде рабом і Яфетові».
28 Ной жив після потопу триста п’ятдесят років. 29 Загалом він прожив дев’ятсот п’ятдесят років і потім помер.
Footnotes
- 7:2 чистих тварин Йдеться про тих «чистих» тварин, що їх можна було споживати або приносити в жертву, щоб забезпечити їх поширення на землі після потопу.
- 7:20 п’ятнадцять ліктів Приблизно 7,5 м.
- 8:20 чистих тварин Йдеться про тих «чистих» тварин, що їх можна було споживати або приносити в жертву Богу.
- 9:13 райдугу Буквально «лук»—зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги.
- 9:21 у наметі своєї дружини Або «де була його дружина».
- 9:25 Нехай… братів своїх Ной проклинає не Хама, а сина його Ханаана. Нащадки Ханаана жили вздовж узбережжя Палестини, Ливану та Сирії. Пізніше Бог віддав цю землю ізраїльському народу, який і виконав прокляття.
- 9:26 Благословенний… Симів Або «Я молюся, щоб Господь, мій Бог, благословив Сима».
От Матфея 3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові
(Мк. 1:1-8; Лк. 3:1-9, 15-17; Ін. 1:19-28)
3 То був час, коли прийшов Іоан Хреститель, який проповідував у пустелі юдейській. 2 Він казав: «Покайтеся, бо Царство Боже наближається». 3 То ж саме про нього провіщав пророк Ісая:
«Голос лунає в пустелі:
„Готуйте дорогу Господу,
зробіть прямим шлях для Нього”».(A)
4 Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском. Їжею його були сарана та дикий мед. 5 У той час люди приходили до нього з Єрусалиму, з усієї околиці Юдеї та з усієї землі навколо Йордану, 6 та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.
7 Коли він побачив багато фарисеїв та саддукеїв, які прийшли хреститися, то сказав їм: «Виплодки зміїні! Хто попередив вас тікати від гніву Господнього, що наближається? 8 Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися. 9 І не сподівайтеся, що досить буде сказати: „Авраам—наш батько”. Бо кажу вам, що Бог може навіть це каміння перетворити на дітей Авраамових! 10 Сокира вже занесена, і кожне дерево[a], що не дає добрих плодів, буде зрубане й кинуте у вогонь. 11 Я хрещу вас водою на покаяння, але ж незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб зняти Його сандалії. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. 12 Він очистить Свій тік і збере пшеницю до комори, а полову спалить у незгасному вогні»[b].
Хрещення Ісуса
(Мк. 1:9-11; Лк. 3:21-22)
13 У той час Ісус прийшов з Ґалилеї до ріки Йордан, щоб Іоан похрестив Його. 14 Та Іоан намагався відмовити Ісуса, кажучи: «Я сам повинен похреститися у Тебе, то чому ж Ти йдеш до мене?» 15 І відповів Ісус: «Нехай поки що буде так, бо належить нам виконувати все, що Господь велів». І тоді Іоан дозволив Йому похреститися.
16 То Ісус похрестився, і тільки-но піднявся Він із води, як небо розкрилося Йому. І побачив Він Духа Божого, який сходив на Нього в подобі голуба. 17 І голос пролунав з небес: «Це Син Мій улюблений, Який догодив Мені».
Copyright © 2007 by Bible League International