Бытие 2

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Сьомий день—відпочинок

2 Отже, закінчено було створення неба, землі й усього, що населяє їх. ² Бог закінчив працю Свою, і сьомого дня відпочивав від трудів. ³ Він благословив сьомий день і освятив його, бо саме цього дня відпочивав від тієї праці, якою був зайнятий, створюючи світ.

Початок людства

^4-5 Ось історія про створення неба й землі. Того дня, коли Господь Бог^[a] створив землю й небо, на землі не росло ще жодного польового куща. Жодна рослина в полі не пустила ще паростків своїх, бо Господь Бог не послав іще дощу на землю. Не було ще людини, щоб порати землю. ⁶ Води здіймалися з-під землі і зрошували поверхню.

⁷ Тоді Господь Бог зліпив людину з пороху земного^[b] і вдихнув у неї через ніздрі життя. І став той чоловік живою істотою. ⁸ Потому Господь Бог посадив сад на сході^[c], у місці, що звалося Едем, і поселив там чоловіка, якого створив. ⁹ Із землі Господь Бог зростив різні види дерев, які були гарні на вигляд і добрі на поживу. Посеред саду росли дерево життя й дерево пізнання добра і зла.

¹⁰ Через Едем текла ріка, що зрошувала сад. Нижче вона ділилася й утворювала чотири менших річки. ¹¹ Назва першої Пішон. Вона текла навколо землі Хавіли. ¹² І золото в цій країні добре. Також є ароматична смола і камінь онікс. ¹³ Назва другої річки була Ґіхон. Вона текла довкруги землі Куш. ¹⁴ Назва третьої річки Тиґр, що на сході від Ассирії. Четверта річка звалася Євфрат^[d].

¹⁵ Господь Бог оселив чоловіка в Едемськім саду доглядати його й дбати про землю. ¹⁶ І наказав йому Господь Бог: «Ти можеш їсти будь-який плід з будь-якого дерева. ¹⁷ Та не їж із дерева пізнання добра і зла, бо в день, коли з’їси плід із нього, то того ж дня напевно тобі померти».

Перша жінка

¹⁸ І мовив Господь Бог: «Не годиться чоловікові бути самому. Я створю йому помічника, такого ж, як і він». ¹⁹ І з землі Господь Бог зліпив усіх тварин, що в полі, і всіх птахів, що в небі. Тоді Він привів їх до чоловіка, щоб дізнатися, як той назве їх. І так як чоловік називав кожну живу істоту, таке й було її ім’я. ²⁰ І чоловік дав ім’я всій прирученій худобі, всім птахам небесним і всім диким звірям. Але помічника, подібного чоловікові, так і не було знайдено.

²¹ Тоді Господь Бог примусив чоловіка заснути міцним сном. І поки той спав, Господь Бог вийняв одне з його ребер і заживив тіло навколо місця, звідки взяв ребро. ²² Узяв Господь Бог те ребро і витворив із нього жінку, і привів її до чоловіка. ²³ І вигукнув чоловік:

²⁴ Через це й залишає чоловік своїх батьків, щоб, з’єднавшись із жінкою своєю, стати з нею єдиною плоттю.

²⁵ І були вони голими, чоловік і його жінка, але не соромилися.