Потоп

7 Тоді Господь Бог сказав Ноєві: «Увійди зі своєю родиною до ковчега, бо Я побачив, що ти один праведний переді Мною серед усіх, хто живе зараз на світі. ² Візьми з собою по сім пар чоловічої та жіночої статі усіх чистих тварин^[a] і по одній парі всіх нечистих—чоловічої та жіночої статі. ³ Візьми також із собою по сім пар чоловічої та жіночої статі кожного виду птахів, щоб зберегти рід їхній по всій землі. ⁴ Через сім днів Я пошлю на землю дощ, який литиме сорок днів і сорок ночей. І все живе, що створив, Я знищу з лиця землі».

⁵ І Ной зробив усе, що звелів йому Господь.

⁶ На той час, коли стався потоп на землі, Ноєві було шістсот років. ⁷ І ввійшов тоді Ной з усією своєю родиною до ковчега, щоб урятуватися від потопу. З ним були його дружина, сини його зі своїми жінками. ^8-9 Всі чисті тварини й нечисті звірі, все птаство і все живе, що плазує по землі, прийшли до Ноя на ковчег. І всіх їх було по парі—чоловічої та жіночої статі, як і наказував Бог.

¹⁰ Через сім днів почався потоп на землі. ^11-12 Потоп почався, коли Ноєві сповнилося шістсот років, на сімнадцятий день другого місяця.

І страшна злива ринула на землю на сорок днів і сорок ночей. ¹³ Того ж дня Ной увійшов до ковчега разом зі своїми синами Симом, Хамом та Яфетом, дружиною своєю, а сини зі своїми жінками. ¹⁴ Всі вони були в ковчезі, а також усякого виду дикі звірі й свійські тварини, усе живе, що плазує по землі, й птаство небесне. ¹⁵ Усіх їх було по парі в Ноєвому ковчезі—кожного виду та всякого створіння, що мало життя в собі. ¹⁶ Були вони чоловічої та жіночої статі, як і звелів Ноєві Бог. І Господь зачинив за ними двері ковчега.

¹⁷ Потоп на землі тривав 40 днів. Вода піднялась і підняла ковчег високо над поверхнею землі. ¹⁸ Вода все прибувала й прибувала, і ковчег плив по поверхні. ¹⁹ Вода піднімалася все вище й піднялася так високо, що вкрила найвищі гори під небом. ²⁰ Вода прибувала далі й піднялася над вершинами гір понад п’ятнадцять ліктів^[b].

²¹ Усе живе на землі загинуло: всі люди, птахи, домашня худоба, дикі звірі, все, що плазувало по землі. ²² Усі живі створіння на землі загинули. ²³ Так Бог знищив усе живе. Він стер з лиця землі людей і тварин, плазунів і птахів у небі. Все було знищено на землі. Тільки Ной лишився живий разом з усіма людьми й тваринами, що були з ним у ковчезі. ²⁴ І вкривала вода землю сто п’ятдесят днів.

Кінець потопу

8 Та Бог не забув про Ноя і про всіх диких звірів та домашню худобу, що були з ним у ковчезі. Бог послав вітер на землю, й вода почала спадати. ² І замкнулися джерела великої безодні й загати небесні позачинялися, і вщух дощ із неба.

^3-4 Тоді вода, що покривала землю, почала поступово спадати й через сто п’ятдесят днів, сімнадцятого дня сьомого місяця ковчег зупинився, торкнувшись вершин біля Араратських гір. ⁵ Вода ще спадала аж до десятого місяця. Першого дня десятого місяця стало видно вершини гір.

^6-7 Сорок днів по тому Ной відчинив вікно, яке він зробив у ковчезі, й випустив крука. Той літав взад і вперед, аж доки не висохла земля.

Ной випускає голуба

⁸ Тоді Ной випустив голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з поверхні землі. ⁹ Але голуб не знайшов місця для спочинку й повернувся назад до ковчега. Вода все ще вкривала землю. Ной тоді простягнув руку і, впіймавши голуба, забрав його назад до ковчега. ¹⁰ Він зачекав іще сім днів і знову випустив голуба.

¹¹ Голуб повернувся до нього того ж вечора, тримаючи в дзьобі свіжий, щойно зірваний оливковий листок. Так Ной дізнався, що вода вже зійшла з землі. ¹² І ще сім днів чекав Ной, і знову випустив голуба, і той уже більше не повернувся до нього.

Ной залишає ковчег

¹³ Шістсот першого року Ноєвого життя, першого дня першого місяця вода висохла з поверхні землі. Ной відчинив двері ковчега, подивися й побачив, що поверхня землі суха. ¹⁴ На двадцять сьомий день другого місяця земля зовсім висохла.

¹⁵ Бог тоді мовив до Ноя: ¹⁶ «Виходь із ковчега разом із дружиною своєю, і сини твої нехай виходять із жінками своїми. ¹⁷ І виведи з собою кожен вид диких звірів, домашньої худоби, птаства і всього, що плазує по землі, щоб плодилися вони, щоб множилися й заселяли землю».

¹⁸ І вийшов Ной з ковчега з синами, дружиною та невістками. ¹⁹ І всі тварини, всі плазуни і птахи, все, що рухається на землі, повиходило з ковчега з родом своїм. ²⁰ І спорудив тоді Ной вівтар Господу. І, взявши кілька з усіх чистих тварин^[c] і птахів, приніс їх у жертву, спаливши на вівтарі.

²¹ І почув Господь приємні пахощі жертви і мовив до Себе в серці Своєму: «Не проклинатиму Я більше землю через людей, бо лихі наміри були у них навіть від часів юності їхньої. Тож не губитиму більше кожну живу істоту, яку Я створив.

Новий початок

9 І благословив Бог Ноя та його синів, мовивши: «Нехай у вас буде багато дітей. Заселіть землю. ² І кожна тварина на землі, усе птаство в небі, все, що плазує по землі, усяка риба в морі боятимуться вас. І матимете владу над ними всіма. ³ Все, що рухається і живе на землі, буде вам на поживу. Як дав Я вам раніше зелені рослини на поживу, так тепер віддаю і все інше.

⁴ Але не їжте живого м’яса, що кров у собі має. ⁵ Я стягну і вашу кров за ваші життя. Від кожної тварини, від кожної людини, від усіх, хто пролив кров іншої людини, я вимагатиму його життя.

⁷ Тож майте багато дітей, тож множтеся на цій землі й розселяйтеся».

Угода Бога з Ноєм

⁸ Тоді Бог сказав Ноєві та його синам: ⁹ «Я укладаю Угоду з вами й нащадками вашими, з усіма живими створіннями, що навколо вас. ¹⁰ Я укладаю Угоду з усім птаством, домашньою худобою, дикими звірами, що навколо вас, усім що вийшло разом з вами з ковчегу. ¹¹ Це угода про те, що ніколи вже потоп не нищитиме всього живого на землі і не спустошуватиме землю».

¹² І мовив далі Бог: «Ось доказ Угоди, що я укладаю з вами і всім живим навколо вас. Ця угода—на всі часи. ¹³ Я залишу райдугу^[d] в хмарах, що буде доказом Угоди між Мною і землею. ^14-15 А коли Я заберу хмари з-над землі й з’явиться райдуга, тоді Я згадаю про Угоду між Мною і кожним живим створінням. І ніколи вже потоп не знищить життя на землі. ¹⁶ Тож побачивши райдугу в небі, Я згадаю про довічну Угоду між Богом і всіма живими створіннями на землі».

¹⁷ І ще Бог сказав Ноєві: «Це і є доказом Угоди, що Я уклав з усім живим на землі».

Ноєві сини. Хамів гріх

¹⁸ Ноєві сини Сим, Хам та Яфет вийшли разом з ним із ковчегу. (Хам був батьком Ханаана). ¹⁹ Ці троє були синами Ноя і від них походять усі люди на землі.

²⁰ Ной став землеробом і посадив виноградник. ²¹ Одного разу Ной випив вина і, сп’янівши, ліг роздягнений спочивати у наметі своєї дружини^[e]. ²² Хам, батько Ханаана, побачивши голого батька свого, вийшов і розповів про це своїм братам. ²³ Тоді Сим та Яфет узяли одяг, накинули собі на плечі, задкуючи увійшли до намету і вкрили свого роздягненого батька. Отже, вони не бачили його голизну.

²⁴ Коли Ной прокинувся від сп’яніння, то дізнався, що вчинив його молодший син. ²⁵ І сказав Ной:

²⁶ І Ной додав:

²⁸ Ной жив після потопу триста п’ятдесят років. ²⁹ Загалом він прожив дев’ятсот п’ятдесят років і потім помер.

Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові

(Мк. 1:1-8; Лк. 3:1-9, 15-17; Ін. 1:19-28)

3 То був час, коли прийшов Іоан Хреститель, який проповідував у пустелі юдейській. ² Він казав: «Покайтеся, бо Царство Боже наближається». ³ То ж саме про нього провіщав пророк Ісая:

⁴ Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском. Їжею його були сарана та дикий мед. ⁵ У той час люди приходили до нього з Єрусалиму, з усієї околиці Юдеї та з усієї землі навколо Йордану, ⁶ та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.

⁷ Коли він побачив багато фарисеїв та саддукеїв, які прийшли хреститися, то сказав їм: «Виплодки зміїні! Хто попередив вас тікати від гніву Господнього, що наближається? ⁸ Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися. ⁹ І не сподівайтеся, що досить буде сказати: „Авраам—наш батько”. Бо кажу вам, що Бог може навіть це каміння перетворити на дітей Авраамових! ¹⁰ Сокира вже занесена, і кожне дерево^[a], що не дає добрих плодів, буде зрубане й кинуте у вогонь. ¹¹ Я хрещу вас водою на покаяння, але ж незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб зняти Його сандалії. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. ¹² Він очистить Свій тік і збере пшеницю до комори, а полову спалить у незгасному вогні»^[b].

Хрещення Ісуса

(Мк. 1:9-11; Лк. 3:21-22)

¹³ У той час Ісус прийшов з Ґалилеї до ріки Йордан, щоб Іоан похрестив Його. ¹⁴ Та Іоан намагався відмовити Ісуса, кажучи: «Я сам повинен похреститися у Тебе, то чому ж Ти йдеш до мене?» ¹⁵ І відповів Ісус: «Нехай поки що буде так, бо належить нам виконувати все, що Господь велів». І тоді Іоан дозволив Йому похреститися.

¹⁶ То Ісус похрестився, і тільки-но піднявся Він із води, як небо розкрилося Йому. І побачив Він Духа Божого, який сходив на Нього в подобі голуба. ¹⁷ І голос пролунав з небес: «Це Син Мій улюблений, Який догодив Мені».