Add parallel Print Page Options

17 Потім Він сказав Адамові:

«Ти послухався жінку свою і з’їв плід із дерева,
    про яке Я казав: „Не можна з нього їсти”.
За те Я прокляну землю,
    і ти муситимеш тяжко трудитися до кінця днів своїх,
    щоб здобути собі їжу, яку земля вродить.
18 Земля родитиме терни та бур’яни для тебе.
    І їстимеш ти дикі польові рослини[a].
19 Добуватимеш хліб у поті лиця свого,
    аж доки не помреш і не станеш знову землею.
Бо створений був із неї.
    Через те, що зробив Я тебе з пороху земного,
    станеш знову ним, коли помреш».

Read full chapter

Footnotes

  1. 3:18 Земля… рослини Див.: Бут. 1:28-29.

20-21 Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі. 22 Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.

Read full chapter