Авакум 1-3
Ukrainian Bible
1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.
2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!
3 Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.
4 Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.
5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.
6 Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.
7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.
8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.
9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.
10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!
11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.
12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!
13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!
17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?
2 Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.
2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.
3 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.
4 Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
5 І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.
6 Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!
7 Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?
8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
9 Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!
10 Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.
11 Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.
12 Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?
14 Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
15 Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!
16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
19 Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
20 А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!
3 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:
2 Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!
3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!
4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.
5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.
6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.
7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?
9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.
11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.
12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.
13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.
14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.
16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.
17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,
18 то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!
19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.
Аввакум 1-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Скарга Аваккума
1 Це пророцтво, яке Аваккум, пророк, побачив у з’яві.
2 Господи, допоки проситиму я допомоги,
а Ти не слухатимеш?
Допоки галасати про насильство,
а Ти не рятуватимеш?
3 Навіщо Ти наслав на мене такі страждання й лиха?
Чому Ти все це спокійно спостерігаєш?
Руїна й насильство переді мною,
здіймаються розбрат і чвари.
4 Тому й закон безсилий,
і ніде вже справедливості немає.
Праведність оточена нечестивістю,
тож і справедливість виходить перекручена.
Відповідь Бога
5 Погляньте на інші народи!
Здивуйтеся! Будьте вражені!
Бо й справді, навіть якщо почуєте ви,
що має статися за час життя вашого,
то не повірите тому.
6 Бо піднімаю Я вавилонян[a],
цей жорстокий і запальний народ,
який проходить аж до краю землі,
щоб захопити оселі, які йому не належать.
7 Вони—страшний й жахливий народ,
вони самі собі закон,
та роблять все, що їм завгодно.
8 Коні їхні прудкіші за леопардів,
та лютіші за вовків уночі.
Їхня кіннота прийшла здалеку й летить на ворога,
немов орли, що поспішають до поживи.
9 Кожен із вавилонян приходить,
щоб чинити кривду.
Обличчя їхні спрямовані вперед,
вони захоплюють полонених,
численних, мов пісок.
10 Вавилоняни глузують з царів,
насміхаються з князів інших народів.
Вони кепкують з будь-яких фортець,
та насипаючи земляний вал,
легко здобувають їх.
11 Після того вони відлітають, неначе вітер,
воювати з іншими народами,
бо єдиний бог для вавилонян—це їхня міць.
Другий докір Аваккума
12 Хіба ж не існував Ти, Господи, ще споконвіку?
Святий мій Боже, Ти—вічний Бог[b]!
О Господи, Ти вавилонян обрав, щоб суд чинити,
наша Скеле, Ти їх призначив нас судити.
13 Твій погляд, Господи, занадто чистий,
аби дивитися на зло,
Ти не в силах бачити неправедні діла.
Тоді чому ж за кривдниками стежиш Ти байдуже?
Чому мовчиш Ти,
коли вбиває праведного злодій?
14 Людей створив Ти, неначе риб морських,
мов плазунів, що ватажка не мають.
15 Ворог на гачок відловлює людей,
мов неводом своїм, людей він ловить.
Він забирає їх у невід свій,
отож він радіє й святкує.
16 Тому пожертви він приносить своїй сітці
і спалює запашне куріння неводу своєму,
бо завдяки сітям своїм він має щедрий пай
і вдосталь їжі.
17 Чи буде сітками у ворога забирати всі багатства,
та мечем народи знищувати немилосердно?
2 Стоятиму на варті я,
на захиснім валу я буду насторожі
і виглядатиму, що скаже Він мені,
що відповість на мої скарги.
Друга відповідь Бога
2 І відповів мені Господь:
«Чітко запиши цю з’яву на скрижалях,
щоб кожен, хто читає,
міг швидко прочитати їх[c].
3 Бо ця з’ява—свідчення призначеного часу,
вона—про кінець.
Вона не бреше, бо прийде він неминуче.
Хоча здається, що забарився він,
чекай на нього, бо справді він надходить.
4 Справді, той, хто зневіриться,
не житиме згідно з нею,
але праведний у вірі, житиме.
5 Як вино може зрадити людину,
так і погорда обдурює зухвалого.
Він, як ненаситна смерть,
не може задовільнити себе,
руйнуючи та поневолюючи інші народи.
6 Тож незабаром стане він притчею для народів
й виставлятимуть його на посміховисько.
Хтось скаже: „Це чоловік нагарбав чужого,
але не втримає нічого,
бо весь цей крам—лише борги!”
7 Ти, чоловік, в кого багато сили,
ти відібрав у інших гроші.
Та згодом вони прокинуться
й постануть проти тебе,
збираючи усе, що ти загарбав в них.
Тоді ти сам будеш здобиччю для народів
й смертельно жахатимешся їх.
8 За те, що ти пограбував багато народів,
решта народів грабуватиме тебе
за пролиту кров людську, за те насильство,
що на землю впало, на міста і на всіх їхніх мешканців.
9 Ви, хто завдяки здирству багатіє,
накликаючи руїну на свій дім,
хто звів розкішні й надійні оселі,
щоб захистити себе від лиха!
10 Наготував ти приниження своєму дому тим,
що вигубив багато народів,
та через те ти не збережеш й власного життя.
11 Бо й каміння стін кричатиме,
і дерев’яні крокви підхоплять той крик.
12 Ви, князі жорстокі, хто зводить місто на крові,
хто на злочині засновує поселення.
13 Однак Господь Всемогутній
знищить у вогні все те, що будували вони:
уся їх праця—марна.
14 Бо сповниться земля знанням про славу Господа,
як водою наливається море.
15 Горе тим, хто у гніві примушує інших страждати.
Вони подібні до того п’янички,
який збиває перехожих з ніг, та забирає їхній одяг,
щоб подивитись на їх приниження[d].
16 Але ж вони скуштують чашу гніву Господнього,
та, випивши з неї, впадуть до землі, неначе сп’янілі.
17 Бо за насильство та крадіжки худоби,
що скоїв ти в Ливані,
страх упаде на тебе за кров людську,
за нещастя краю і кожного міста,
і всіх, хто в них живе».
Послання про бовванів
18 Яка користь від боввана,
або різьбленої подоби, чи постаті лжебога.
Не покладайтеся на своє творіння,
бо воно таке нікчемне й німе,
воно не допоможе.
19 Горе вам, хто говорить цурпалку або німому каменю:
«Прокинься» чи «Вставай!»
Чи може він чогось навчити?
Він покритий золотом і сріблом,
та духу в ньому немає.
20 А Господь—у Своєму святому храмі.
Нехай весь світ замовкне в повазі перед Ним.
Молитва Аввакума
3 Молитва Аваккума, пророка, згідно з шиґґайоном.
2 Господи, про Тебе новину почув я,
Господи, я вражений справами Твоїми.
Зроби такі ж великі справи за наших часів,
в найближчі роки дай пізнати їх.
У гніві пам’ятай про милосердя.
3 Приходить із Теману Бог,
Святий з’являється з гори Паран. Села
Всі небеса вкриває Його слава,
земля наповнена пісень хвали Йому!
4 Рука Його сяє промінисто,
вона яскраво випромінює світло.
Бо в руці Його схована міць така.
5 Поперед Нього йде хвороба,
у слід за Ним руйнівник[e] іде.
6 Всевишній став судити землю;
Він дивиться, й тремтять народи з жаху.
Хитаються довічні гори,
узвишшя споконвічні просідають,
бо істині шляхи Господні!
Він таке завжди таке творив.
7 І замість кривди, що я бачив,
нажахані намети затремтять в Кушані,
від страху заколиваються
запони у землі Мидійській.
8 Господи, чи гніваєшся Ти на ріки?
Чи проти моря лють Твоя палає?
Чи в гніві ти до перемоги
мчиш на конях й колісницях?
9 Навіть тоді Ти явив народу веселку,
яка була доказом Угоди[f] з народами землі. Села
Річками розтинаєш землю Ти!
10 Тебе бачать гори і здригаються.
Вода струмить з високих гір,
безодня океанська голос подає,
бо вона втратила владу над землею.
11 Сонце й Місяць втратили свою яскравість,
коли побачили сяйво блискавок Твоїх.
Забороняєш Ти світити на його шляху.
Світло стріл Твоїх, що носяться навколо,
та сполох списа осяває небеса.
12 У люті Ти ступаєш по землі,
у гніві Ти розтоптуєш народи.
13 Виходиш Ти, аби народ Свій врятувати,
та привести до перемоги царя, обранця Свого[g].
Винищив Ти вождів кожного з нечестивих народів:
з найменшого, до найважливішого. Села
14 Ти використав ціпок Мойсея,
щоб зупинити ворожі армії.
Ті воїни, мов буря, кинулись, щоб нас розвіяти.
Вони гадали, що нас так легко подолати,
як крадькома пограбувати бідняка.
15 Але провів Ти через море коней Своїх,
скаламутивши глибокі води.
16 Почув я це, і затрусилося усе в мені,
та голосно присвиснув я.
Гниття в мої кістки ввійшло,
і ноги затрусились піді мною.
Терпляче я чекатиму на день нещастя,
що прийде на народ, який-но нападе на нас.
Завжди радійте в Господі
17 Хай навіть смоковниця більше не цвіте,
нехай лоза ні грона не приносить.
Хай навіть висохнуть плоди олив,
нехай не вродить більше хлібна нива,
кошари опустіють, і ні худобини не буде у хліву,
18 та навіть і тоді радів би з того, що Господь зробив.
Я святкував би Бога, бо Він—Спаситель мій.
19 Господь, Володар мій, мене могутнім робить,
Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими,
коли мене Він в небезпеку проводжає.
Для диригента. Для струнних інструментів.
Footnotes
- 1:6 вавилонян Буквально «халдеїв». Це було арамійське плем’я, яке тримало Вавилон під своїм контролем. Цар Навуходоносор був родом з цього племені.
- 1:12 не існував… Бог Або «Господь Всевишній, Ти Богом був моїм споконвіків! Напевно, Ти не вмреш ніколи!»
- 2:2 кожен… їх Або «міг прочитати їх, та швидко нести звістку іншим».
- 2:15 Вони… приниження Гебрейський текст тут важко зрозуміти.
- 3:5 руйнівник Або «ангел смерті», якого послав Бог, щоб визволити Ізраїль від єгипетського рабства.
- 3:9 веселку… Угоди Див.: Буття 9.
- 3:13 обранця Свого Буквально «помазаника».
Copyright © 2007 by Bible League International