Add parallel Print Page Options

Це з’ява, що була Ісаї, сину Амоса, про Юдею та Єрусалим за тих часів, коли юдейськими царями були Уззія, Йотам, Агаз та Езекія.

Бог звинувачує людей

Почуйте, небеса, послухай, земле, бо Господь сказав:

«Підняв дітей на ноги Я і їх зростив,
    повстали ж діти проти Мене.
Знає віл свого господаря, і знає віслюк, де має ясла,
    та Ізраїль Мене не знає, не розуміє Мій народ».

Як то жахливо! Ізраїль—грішний народ,
    це люд, придавлений виною.
Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники[a].
    Вони зневажають Святого Ізраїлю,
    вони відвернулися від Нього.

Навіщо вам, щоб вас били знову?
    Ви й далі будете повставати?
    Хворі всі ваші голови й недужі всі ваші серця!
Не маєте ви нічого здорового:
    від стоп до маківки—самі лише синці,
    виразки та свіжі рани, з яких сочиться кров.
Не промили й не перев’язали їх
    і не змастили їх оливою, щоб загоїти.
Країну вашу сплюндровано, міста спалено.
    Чужинці паплюжать вашу землю на ваших же очах.
    Її спустошено, мов землю, захоплену ворогами.

Тільки дочка Сіону[b] лишилася,
    мов курінь сторожа на винограднику,
    мов хижа на огірковому полі,
    мов місто, обложене ворогами.
Якби Всемогутній Господь
    не дозволив кільком нашим людям вижити,
    то нас би знищили вщент, як Содом і Ґоморру.

Бог прагне істинного служіння

10 Вислухайте звістку Господню, ви, правителі Содома!
    Прислухайся до Слова Божого, народе Ґоморри[c]!
11 Господь говорить: «Навіщо ви
    й далі приносите Мені нескінченні пожертви?
Досить з Мене ваших спалених баранів та жиру ваших биків.
    Мене не тішить кров биків, овець та кіз.
12 Хто просить вас тупцювати на подвір’ї Мого храму,
    коли приходите на зустріч зі Мною?
13 Не приносьте більше непотрібних пожертв,
    а запашне куріння мені огидне.
Мені бридкі ваші Новолуння, суботи, зібрання, які ви скликаєте.
    Я ненавиджу святі сходини, що відгонять гріхом.
14 Моє єство проймається ненавистю
    до ваших святкувань Новолуння та щорічних свят.
Тяжким тягарем вони обернулися для Мене;
    Я втомився нести цей тягар.
15 Коли ви здіймаєте в молитві руки,
    Я відвертаю лице від вас.
Навіть якщо ви примножите свої молитви,
    Я не прислухаюсь до вас,
    тому що руки ваші заплямовані кров’ю.
16 Умийтеся, очистіться, відмовтеся від лихих вчинків,
    сховайте їх подалі від Моїх очей,
    й перестаньте чинити зло.
17 Навчіться творити добро,
    будьте справедливими з іншими людьми.
Навчайте людей творити добро тим,
    хто збиткується з інших.
    Дбайте про сиріт, захищайте вдів».

18 Господь говорить:
    «Приходьте, давайте посперечаємося.
Якщо гріхи ваші яскраво-червоні,
    вони можуть побіліти, мов сніг.
Якщо вони темно-червоні,
    то можуть вибілитись, мов та вовна.
19 Якщо ви послухаєтесь і упокоритесь,
    будете споживати все добре на землі.
20 Якщо ж відмовитеся слухатись
    і підете проти Мене, меч пожере вас».
Так сказав Сам Господь.

Невірність Єрусалима

21 Місто, яке було вірним,
    перетворилося на розпусницю!
Єрусалим був справедливим містом,
    жила там праведність, а тепер—убивці.
22 Твоє срібло перетворилося на шлак;
    вино твоє розбавлене водою.
23 Твої правителі—заколотники,
    які водяться зі злодіями.
Усі вони люблять хабарі
    й полюють на подарунки.
Не захищають вони прав сирітських,
    і ніколи вони не послухають справу вдовину.
24 Ось чому Володар, Господь Всесильний,
    Могутній Ізраїльський говорить:
«Вороги Мої не будуть більше Мене турбувати,
    Я покараю супротивників Моїх.
25 Я поверну проти тебе руку
    і лугом виведу всі шлаки й викоріню все нечисте.
26 Я поверну таких суддів, яких ти спершу мав,
    і радників таких, як ти мав раніше.
    Тоді тебе назвуть „Праведним і Вірним містом”.

27 Сіон буде викуплений справедливістю,
    а хто повернеться до Господа,
    буде врятований праведністю.
28 Але відступники й грішники будуть знищені,
    й ті, хто від Господа відвернувся, пощезнуть.

29 Вам буде соромно за ті дуби,
    що їм ви поклонялися Ви пошкодуєте,
    що вибрали для вшанування сади[d].
30 Бо самі станете схожими на дуби з засохлим листям,
    на сад, що вмирає без води.
31 Найдужчі дерева стануть мов хмиз сухий,
    а справи їхні, мов іскорки,
    з яких розгориться вогнище.
І разом вони палатимуть,
    і нікому буде той вогонь загасити».

Прийдуть остатні дні

Це послання про Юдею та Єрусалим, яке побачив Ісая, син Амоса.

Настануть дні[e], коли гора,
    на якій встановлено храм Господній,
    стане найвищою з-поміж усіх гір.
Нескінченними потоками сюди
    будуть сходитися люди всіх народів.
Чимало люду прийде й скаже:
    «Ходім, зійдемо на Господню гору,
    до дому Бога Якова.
Всевишній нас навчить Свого шляху,
    щоб ми ходили тільки-но Його путями[f]».

Вчення Боже із Сіону вийде,
    а слово Господа—з Єрусалима по всьому світу.
Тоді Господь судитиме всі племена та всі народи.
Вони перекують мечі свої на рала,
    а списи—на серпи, щоб жати жито.
Народи припинять воювати між собою.
    Люди ніколи більше не будуть готуватися до війни.

Доме Якова, ходімо, слідуймо вченню Господа.
    Господи, Ти покинув свій народ, дім Якова.
Земля його повна чаклунів зі Сходу
    й провісників майбутнього,
як то є серед филистимлян;
    аж занадто багато там чужинців[g].
Наповнилася їхня земля сріблом, золотом—
    неміряні багатства їхні.
Повна їхня земля кіньми,
    і не злічити їхні колісниці.
Наставлено бовванів по їхньому краю.
Вони б’ють поклони тим,
    кого витесали їхні ж руки,
    кого обробили їхні ж пальці.
Тому люди упокорені, кожного принижено.
    Господи, не прощай їх!

Страх чатує на ворогів Божих

10 Іди сховайся у печерах серед скель,
    забийся в нору в землі,
    щоб не устрашитися Господа, величі Його сили.
11 Пихаті будуть присоромлені,
    а зарозумілі будуть упосліджені.
    Лише Господь буде вивищуватися над усіма в той день.

12 Бо Господь Усемогутній вибрав день,
    коли всіх пихатих і бундючних,
    усіх, хто поводить себе зверхньо,
    Він поставить на місце.
13 Він упослідить усіх гордовитих,
    які підносяться так високо,
    як ливанські кедри й дуби Башана.
14 Хай навіть вони задаються як високі гори й узвишшя,
15     висотні вежі й укріплені мури,
16     немов усі кораблі Таршиша та інші чудові судна.
17 Людську пиху буде збито,
    погордливі схиляться низько.
Єдиний Господь піднесеться того дня над усіма,
18     а боввани згинуть.

19 Ховайтеся у шпарках серед скель
    і в розламах земних подалі від страху Господнього
та його величної сили,
    коли Він встане, щоб земля затремтіла.
20 Того дня люди повикидають кротам
    і кажанам срібних та золотих бовванів,
    яких вони зробили для поклоніння.
21 І сховаються в печерах та розщелинах серед скель,
    подалі від страху Господнього та його величної сили,
    коли Він встане, щоб земля затремтіла.

22 Не покладайся на людей.
    На них чекає смерть, то чого ж вони варті?

Footnotes

  1. 1:4 Це покоління… діти-руйнівники Або «Вони—руйнівні діти злих батьків».
  2. 1:8 дочка Сіону Тобто «Єрусалим».
  3. 1:10 правителі Содома… Ґоморри Тобто «правителі Юдеї».
  4. 1:29 для вшанування сади Тобто «сади, у яких люди вшановували лжебогів».
  5. 2:2 Настануть дні Буквально «В останні дні».
  6. 2:3 ходити… путями Або «щоб ми могли підкорятися Йому».
  7. 2:6 аж занадто… чужинців Або «Вони тиснуть руки чужинцям».

Бережіть свою свободу

Христос визволив нас, щоб ми могли жити вільно. Будьте непохитні, й не дозволяйте знову впрягти себе в рабське ярмо.

Послухайте! Я, Павло, кажу вам, якщо ви, слідуючи Закону, робите обрізання, то Христос нічим вам не зарадить. Ще раз попереджаю всіх, хто піддається обрізанню: вони мусять дотримуватися всього Закону. Ті з вас, хто намагається виправдатися перед Богом через Закон, не мають нічого спільного з Христом. Ви поставили себе поза милістю Божою. Бо ми за допомогою Духа, вірою, з нетерпінням чекаємо, щоб здійснилася наша надія—наше виправдання перед Богом. В Христі ні обрізання, ні необрізання однаково нічого не варті. Єдине, що має вартість—це віра, яка діє через любов.

Ви добре йшли шляхом християнським. Хто ж завадив вам коритися правді? Звичайно не Той, Хто вас обрав. Пам’ятайте: «Мала закваска заквашує все тісто»[a].

10 Я впевнений в вас перед Господом. Ви будете мислити не інакше, як я навчив вас. Той же, хто зводить вас, терпітиме свою кару, хоч би хто б він був.

11 Браття і сестри мої, якщо я все ще сповідую обряд обрізання, як дехто стверджує, то чому ж мене досі переслідують? Якби це було так, тоді принадність хреста зникла б. 12 Хай ті, хто підбурюють вас, самі себе каструють[b] на додаток до обрізання!

13 Та вас, брати і сестри, Бог покликав до вільного життя. Однак хай ваша воля не стане приводом для задоволення вашої гріховної натури. Краще служіть один одному з любов’ю. 14 Бо весь Закон зводиться до одного, а саме: «Любіть ближнього[c] свого, як любите себе самого»(A). 15 Але якщо ви приносите біль та страждання[d] одне одному, то стережіться, аби не прийти до взаємознищення!

Святий Дух і людська натура

16 Але я кажу вам, хай Дух керує вашою поведінкою. Тоді ви не задовольнятимете бажання своєї гріховної натури. 17 Бо все, чого вона бажає,—проти Духа. Все ж, чого Дух бажає,—проти гріховної натури. Це дві протилежні речі; отже, ви не можете робити те, що вам насправді хочеться. 18 Але якщо ви керовані Духом, то непідвладні Закону.

19 Очевидні вчинки нашої гріховної натури: блуд, нечистота і розпуста, 20 поклоніння бовванам, чаклунство, ненависть, суперечки, ревнощі, гнів, себелюбство, розбрат, єресі, 21 заздрість, пияцтво, оргії і тому подібне. Зважаючи на все це, я застерігав вас і застерігаю: якщо хто чинить таке, той не успадкує Божого Царства. 22-23 Дух же породжує любов, радість, мир, терпіння, доброту, великодушність, вірність, лагідність і самовладання. Проти цього немає Закону.

24 Ті, хто належить Ісусу Христу, розіп’яли свою стару, гріховну натуру з її егоїстичними пристрастями й лихими бажаннями. 25 Раз Дух є джерелом нашого нового життя, слідуймо Духові. 26 Не будемо чванливими, не будемо гнівити одне одного, не будемо заздрити одне одному.

Footnotes

  1. 5:9 Мала… тісто Це прислів’я означає, що найменша з помилок, наприклад, невірне вчення, може привести до серйозних наслідків або одна людина може погано впливати на всю церкву.
  2. 5:12 каструють Павло дуже розгніваний діями лжевчителів і тому вживає це слово.
  3. 5:14 ближнього Або «інших».
  4. 5:15 приносите біль… страждання Або «гризете й пожираєте».