Add parallel Print Page Options

І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...

Read full chapter

В гріху брудними стали ми немов нечистий чоловік,
    всі наші добрі вчинки,
    мов одяг, кров’ю заплямований.
Мов лист пожухлий, падаємо, гинем,
    гріхи, неначе вітер нас несуть.

Read full chapter

Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!

Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі!

Read full chapter

Але ж бо Ти—Отець наш, Боже,
    усі ми—глина, Ти—гончар,
    ми всі—творіння рук Твоїх.
Не гнівайся довічно, Господи, на нас,
    забудь колись провини наші.
    Поглянь на нас, будь ласка!

Read full chapter