Add parallel Print Page Options

63 Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!

Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?

Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...

Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!

І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!

Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.

В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.

10 Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...

11 Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

12 Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?

13 Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?

14 Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

15 Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?

16 Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!

17 Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!

18 Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!

19 Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!

Господь судить Свій народ

63 «Хто йде із Едома,
    хто з Боцри в червоне убраний?
    Хто виступає так потужно у прекрасних шатах?
Це Я, Господь, про перемогу сповіщаю,
    це Я, Хто має силу врятувати вас»,—мовить Господь.

Чому червоний колір на Твоїм убранні?
    Чом одяг в плямах, наче в винороба?

Він відповідає: «Один з давильним пресом Я справлявся,
    ніхто з народів не допомагав.
Ходив по них Я в гніві, чавив їх у люті.
    Ці плями на вбранні—то їхній сік[a].
Бо Я призначив день для покарання,
    і рік настав, коли народ Мій треба визволяти.
Дивився Я, але не мав підмоги.
    Я здивований, але ніхто не допоміг.
Мої лиш сили привели до перемоги,
    Мій гнів Мені підтримкою служив.
Топтав народи Я у гніві, лютуючи, Я їх зломив,
    проливши їхню кров[b] на землю».

Господь був добрий до Свого народу

Я вам повідаю про доброту Господню,
    про справи, за які Його оспівавути слід.
Я повідаю про все, що нам Господь зробив:
    милосердя й доброту до роду Ізраїля,
    які Він виявив, піклуючись про нас.
Сказав Господь: «Це справді Мій народ,
    це Мої діти незрадливі».
    Так їм Господь рятівником у всіх нещастях став.
В негоді їх Господь не кинув,
    любов’ю й милосердям їх спасав,
    Сам янгола спасіння їм послав на порятунок.
Впродовж віків завжди підносив їх,
    й до місця порятунку приносив,
    так буде й до кінця часів.
10 Та збунтувалися вони і засмутили Дух Його святий,
    так ворогом їм став Господь,
    й почав боротись з ними.

11 Тоді Його народ згадав давно минулі дні,
    часи Мойсея.
Де Той, Хто їх по морю вивів,
    із пастухами Свого стада?
    Де Той, Хто в Мойсея втілив Дух Святий?
12 Де Той, Хто вів Мойсея Своєю правицею,
    Своєю чудесною владою?
Де Той, Хто води розділив перед народом,
    щоби навік прославити Своє ім’я?
13 Де Той, Хто їх провів через глибокі води,
    не давши їм спіткнутися, немов коню в пустелі?
14 Мов тій худобі, що спускається в долину,
    так нам подарував спочинок Дух Господній.
Здобув Собі навічно славу Ти,
    безпечно так провівши Свій народ.
15 Поглянь з небес, на землю подивися,
    кинь погляд зі Свого святого і славного дому.
Де зник вогонь палкий любові й сили,
    де співчуття і милосердя?
    Чому ховаєш ти від мене Свою любов велику?
16 Ти—наш Отець, якщо нас не признає Авраам,
    якщо не визнає нас Ізраїль.
Ти, Господи, наш Батько,
    Твоє ім’я віддавна—Визволитель наш.
17 Чому Ти, Господи, дозволив нам зійти з шляхів Твоїх,
    чом скам’янив серця, що вже Тебе не боїмося?
Заради слуг Твоїх вернись,
    заради племен, які Твоїм є спадком.
18 Невдовзі нас, народ Твій,
    вороги прогнали з землі, що Ти у спадок дав,
    і потоптали вороги Твій храм.
19 Ми довго так жили,
    як ніби Ти не правиш нами,
    так начебто не звали нас Твоїм ім’ям.

Footnotes

  1. 63:3 сік Або «міцний напій», чи «кров».
  2. 63:6 кров Або «міцний напій», чи «силу».

God’s Day of Vengeance and Redemption

63 Who is this coming from Edom,(A)
    from Bozrah,(B) with his garments stained crimson?(C)
Who is this, robed in splendor,
    striding forward in the greatness of his strength?(D)

“It is I, proclaiming victory,
    mighty to save.”(E)

Why are your garments red,
    like those of one treading the winepress?(F)

“I have trodden the winepress(G) alone;
    from the nations no one was with me.
I trampled(H) them in my anger
    and trod them down in my wrath;(I)
their blood spattered my garments,(J)
    and I stained all my clothing.
It was for me the day of vengeance;(K)
    the year for me to redeem had come.
I looked, but there was no one(L) to help,
    I was appalled that no one gave support;
so my own arm(M) achieved salvation for me,
    and my own wrath sustained me.(N)
I trampled(O) the nations in my anger;
    in my wrath I made them drunk(P)
    and poured their blood(Q) on the ground.”

Praise and Prayer

I will tell of the kindnesses(R) of the Lord,
    the deeds for which he is to be praised,
    according to all the Lord has done for us—
yes, the many good things(S)
    he has done for Israel,
    according to his compassion(T) and many kindnesses.
He said, “Surely they are my people,(U)
    children who will be true to me”;
    and so he became their Savior.(V)
In all their distress he too was distressed,
    and the angel(W) of his presence(X) saved them.[a]
In his love and mercy he redeemed(Y) them;
    he lifted them up and carried(Z) them
    all the days of old.(AA)
10 Yet they rebelled(AB)
    and grieved his Holy Spirit.(AC)
So he turned and became their enemy(AD)
    and he himself fought(AE) against them.

11 Then his people recalled[b] the days of old,
    the days of Moses and his people—
where is he who brought them through the sea,(AF)
    with the shepherd of his flock?(AG)
Where is he who set
    his Holy Spirit(AH) among them,
12 who sent his glorious arm(AI) of power
    to be at Moses’ right hand,
who divided the waters(AJ) before them,
    to gain for himself everlasting renown,(AK)
13 who led(AL) them through the depths?(AM)
Like a horse in open country,
    they did not stumble;(AN)
14 like cattle that go down to the plain,
    they were given rest(AO) by the Spirit of the Lord.
This is how you guided your people
    to make for yourself a glorious name.

15 Look down from heaven(AP) and see,
    from your lofty throne,(AQ) holy and glorious.
Where are your zeal(AR) and your might?
    Your tenderness and compassion(AS) are withheld(AT) from us.
16 But you are our Father,(AU)
    though Abraham does not know us
    or Israel acknowledge(AV) us;
you, Lord, are our Father,
    our Redeemer(AW) from of old is your name.
17 Why, Lord, do you make us wander(AX) from your ways
    and harden our hearts(AY) so we do not revere(AZ) you?
Return(BA) for the sake of your servants,
    the tribes that are your inheritance.(BB)
18 For a little while(BC) your people possessed your holy place,
    but now our enemies have trampled(BD) down your sanctuary.(BE)
19 We are yours from of old;
    but you have not ruled over them,
    they have not been called[c] by your name.(BF)

Footnotes

  1. Isaiah 63:9 Or Savior in their distress. / It was no envoy or angel / but his own presence that saved them
  2. Isaiah 63:11 Or But may he recall
  3. Isaiah 63:19 Or We are like those you have never ruled, / like those never called