Add parallel Print Page Options

62 Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник!

І побачать народи твою справедливість, а славу твою всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його.

І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!

Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!

Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!

Read full chapter

Новий Єрусалим—місто добра

62 Люблю Сіон, тож я продовжу говорить до неї.
    Люблю Єрусалим, тож я невпинно
    промовлятиме про неї.
Я говоритиму аж доки її перемога не засяє, мов світанок,
    а її спасіння[a], мов ясний світильник.
Всі племена тоді побачать твою доброту,
    царі всі твою славу осягнуть.
Тебе назвуть новим ім’ям,
    що сам Господь його надасть.
Господь пишатиметься тобою,
    в Його руках станеш ти вінцем прекрасним.
Ніхто тебе не називатиме забутим Богом краєм,
    не називатимуть пустелею цей край.
Та вас назвуть народом, любим Богу,
    а землю зватимуть нареченою Господньою,
бо у тобі Господь знаходить втіху,
    бо край Йому належатиме, як дружина.
Немов юнак, який до шлюбу просить юнку,
    так Відбудовник скріпить з вами шлюб.
Мов наречений, з нареченою щасливий,
    так Бог радітиме із вас.

Read full chapter

Footnotes

  1. 62:1 спасіння Або «благословення».