Ісая 59
Ukrainian Bible
59 Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути,
2 бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,
3 бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!
4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!
5 Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
6 Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...
7 Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!
8 Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.
9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!
10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...
12 Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!
13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...
14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,
15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!
16 І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,
17 і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!
18 Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.
19 І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене,
20 і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь.
21 А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!
Исаия 59
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Лихі люди мусять змінити своє життя
59 Послухайте, у Господа достатньо сил,
щоб врятувати вас.
Він почує вас, коли просите в Нього допомоги.
2 Але ваші гріхи стали поміж вами й Богом.
Ваші гріхи сховали Його обличчя від вас,
і Він не чує вас.
3 Бо руки ваші заплямовані кров’ю, а пальці—виною,
ваші уста плетуть брехню,
а язики бурмочуть щось лихе.
4 Ніхто не звинувачує правдиво,
ніхто не виправдовується чесно,
добиваючись правди.
Усі покладаються на облудні докази, всі брешуть.
Вони вагітніють лихом і народжують зло.
5 Вони народжують зло,
немов гадюка кладе яйця.
Хто ці яйця їсть, той вмирає,
бо з розбитих яєць виповзають отруйні змії.
Вони брехню, неначе павутиння тчуть.
6 Павутиння обману цих людей—не одяг,
вони не зможуть приховатися за облудними намірами.
Вони чинять зло,
чинять насильство власноруч.
7 Ноги несуть їх до злих вчинків,
вони квапливо вбивають невинних людей.
Їхні наміри кривдні.
Хоч би де вони з’являлися,
всюди приносять розруху й руїну.
8 Вони не знають шляхів до миру,
на їхніх життєвих стежках немає справедливості.
Вони зробили свої шляхи плутаними,
а тому кожен, хто стає на такий шлях,
не знатиме миру й спокою.
Гріх Ізраїлю
9 Тому від нас далеко милосердя Бога,
спасіння не дійде до нас від Нього.
На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі,
ми хочемо яскраве світло бачить,
а мусимо іти крізь темряву густу.
10 У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі,
йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях.
Ми спотикаємось опівдні, наче уночі,
мов мертві падаєм до долу.
11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо,
знесилившись, мов голуби.
Чекаєм справедливості, її ж немає,
чекаєм на спасіння, а воно не йде.
12 Багато чим перед Тобою завинили,
гріхи засвідчують провини наші,
свого беззаконня ми свідомі.
13 Повстали проти Господа і зрадили у вірі,
від Бога відвернулися,
натомість все теревенили про гноблення й непослух,
плели брехню, що виношена у серцях.
14 Ми справедливість відштовхнули,
ми праведність прогнали,
на вулицях ледь шкутильгає правда,
а чесності закритий вхід у місто.
15 Немає правди, всіх,
хто не приймає зла, грабують.
Господь побачив це й засумував,
бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
шолом спасіння укріпив на голові,
накинув шати справедливості,
ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
своїм неприятелям—гнівом,
покаранням—ворогам,
відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
яку несе Господній вітер.
20 Так каже Господь: «Визволитель[b] прийде в Сіон,
до тих із роду Якова,
хто відвернувсь від лиходійства».
21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.
Copyright © 2007 by Bible League International