Add parallel Print Page Options

40 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!

Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!

Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!

І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!

Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:

трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:

Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!

Read full chapter

Скінчиться кара Господня

40 «Утіште, втіште Мій народ,—
    сказав Твій Бог.—
Народ Єрусалима обігрійте добрим словом,
    всім людям розкажіть,
що їх пора служіння вже скінчилась,
    що кару вони вже понесли,
    що їх Господь подвійно покарав за їхні всі гріхи».

Ось вигукнув чийсь голос:
    «Дорогу приготуйте для Господа в пустелі!
    Для Бога нашого в пустині розрівняйте шлях!
Підсипте вибалки, зрівняйте пагорби і гори.
    Нерівності загладьте, виправте нерівний шлях.
Тоді Господня Слава буде зрима,
    всім людям явиться вона,
    бо Сам Господь таке пообіцяв».

Промовив голос: «Говори!»
    І я спитав: «Про що мені казати?»
«Всі люди до трави подібні,
    а їхня вірність, наче квіти польові.
Засохнуть трави і зів’януть квіти,
    коли дихання Боже їх обвіє.
    Те ж буде і з народом, що з травою.
Трава всихає, опадає цвіт,
    а слово Боже житиме віки».

Read full chapter