Add parallel Print Page Options

37 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...

І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...

І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!

І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:

10 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

11 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

12 Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

16 Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

18 Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

21 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

23 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

24 Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

26 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

27 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

28 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

29 За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

31 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

32 Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.

34 Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

35 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...

37 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

Езекія просить у Бога допомоги

37 Почувши їхню розповідь, цар Езекія розірвав на собі одяг, вдягнув волосяницю на знак жалоби й вирушив до Господнього храму. Він послав Еліакима, що управляв царським палацом, писаря Шевну та головних священиків, які теж вдягли жалобний одяг, до пророка Ісаї, сина Амоса. Ті звернулися до нього з такими словами: «Ось що говорить Езекія: „Цей день є днем смутку, докору й сорому. Тяжкий він буде, та нагадуватиме той день, коли дитина має народитись, та в неї недостатньо сил, щоб вийти із утроби. Може, станеться так, що Господь, твій Бог, почує всі слова, які говорив воєначальник, посланий своїм володарем, царем Ассирії, щоб позбиткуватися з живого Бога. Тож Господь, твій Бог покарає його за ті слова, що Він почув. Тому молися за людей, які ще залишилися живими”».

Коли урядовці царя Езекії прийшли до Ісаї, він їм відповів: «Ви мусите сказати вашому володарю про те, що говорить Господь: „Не бійся почутого, не бійся тих слів, якими Мене ображали слуги царя Ассирії. Послухайте, Я вселю в нього дух, і він зрозуміє послання й повернеться до своєї землі, а Я зроблю так, що його зарубають мечем у власній країні”».

Ассирійське військо відходить від Єрусалима

Коли воєначальник довідався, що ассирійський цар вийшов з Лахиша й напав на Ливну, він відступив від Єрусалима. На той час до царя Ассирії дійшла звістка про ефіопського царя Тиргаку[a], що той виступив війною проти нього. Коли ассирійський цар дізнався про це, то послав гінців до Езекії, наказавши їм, 10 щоб вони передали царю юдейському Езекії таке:

«Не дозволяй Богу, на Якого ти покладаєшся, себе дурити обіцянкою, що Єрусалим не буде переможений царем Ассирії. 11 Ти ж певно, чув, що царі ассирійські царі сплюндрували всі землі та зруйнували їх ущент. То ж хіба ти будеш врятований? 12 Хіба врятували боги тих народів, яких знищили мої предки: Ґозан, Гаран, Резеф і народ Едема[b], який жив у Тель-Ассарі. 13 А де тепер цар Гамата, цар Арпада, цар міста Сефарваїма, царі Гени чи Івви?»

Молитва Езекії

14 Езекія отримав листа, що йому вручили посланці, й прочитав його. Потім він пішов до храму Господнього, розгорнув листа перед Господом 15-16 і почав молитися: «Господи Всемогутній, Боже Ізраїлю, Який посів на престолі над Херувимами. Ти—єдиний Бог усіх земних царств, бо Ти створив небеса й землю.

17 Вслухайся, Господи, почуй! Розплющ очі, Господи, подивися й послухай, якого листа прислав Сеннахерив, щоб образити живого Бога. 18 Справді, Господи, царі Ассирії знищили всі народи та спустошили їхні землі. 19 Вони жбурнули їхніх богів у вогонь, адже то були лише рукотворні боввани з дерева й каменю, тому їх і знищено. 20 А тепер, Господи, наш Боже, врятуй нас від його руки, щоб усі царства земні знали, що Ти, Господи,—Єдиний Бог».

Бог відповідає Езекії

21 Тоді Ісая, син Амоса послав таку звістку Езекії: «Ось що Господь, Бог Ізраїлю мовить: „Оскільки ти молився Мені щодо ассирійського царя Сеннахерива, Я почув тебе[c]. 22 Тож Господь послав таке пророцтво про нього:

„Цнотлива дочка Сіону[d] зневажає тебе
    дочка Єрусалиму вслід тобі сміється,
    як ти тікаєш, трусить головою.
23 Кого ж образив ти, кого зневажив,
    на кого голос ти підвищив свій?
Кого пихатим поглядом зневажив?
    На Бога Ізраїлю Святого!
24 Через слуг своїх ти Господа образив.
Ти нахвалявся:
    „Я подолав висоти гір на колісницях багатьох,
    ливанські гори недосяжні.
Я зрубав найвищі кедри і добірні кипариси,
    в захмарні гори я проник, у непролазні хащі.
25 Я викопав колодязі й пив із них у чужих краях,
    підошвами своїми я висушив усі єгипетські струмки”.

26 Хіба не чув ти, що Я давно про це замислив?
    У сиву давнину Я спланував це і тепер здійснив,
    щоб ти поруйнував укріплені міста
    й перетворив їх на руїну.
27 Знесилився засмучений і зганьблений народ,
    який був немов свіжа зелень, мов трава на дахах,
    що жухне, ще не встигнувши зрости.
28 Я знаю твій кожний крок,
    коли ти йдеш на війну і повертаєшся з неї.
    Я знаю, коли ти розлютився на Мене.
29 Оскільки проти Мене ти повстав,
    Я почув твою зухвалу мову.
Тож Я твої ніздрі гаком зачеплю,
    вудилами твій рот замкну.
Я пожену тебе дорогою тією,
    якою ти прийшов сюди”».

Боже послання Езекії

30 Для тебе ж, Езекіє, буде знаком ось що: цього року їстимеш усе, що виросте саме, наступного року будеш харчуватимешся тим, що позростає з самосію, а вже на третій рік посій і пожни збіжжя, посади виноградники і збери з них урожай.

31 І знову всі ті, хто виживуть із роду Юди, пустять глибоко коріння й матимуть добрі плоди. 32 Адже вцілілі вийдуть з Єрусалима, вони спустяться з гори Сіон. Велика любов[e] Всемогутнього Господа зробить це.

33 Саме тому ось що Господь говорить про ассирійського царя:

«Не ввійде він у місто це
    й не випустить із лука стріли.
Щитом прикрившись, він до міста не підійде
    і перед мурами міськими не нагорне вал.
34 Яким шляхом прийшов, таким назад поверне,
    у місто це нізащо на ввійде,—
    Господь так заявляє.—
35 На захист міста встану Я і його врятую,
    заради Себе і Давида, Мого слуги».

36 Тоді зійшов Господній Ангел і вбив сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів в ассирійському таборі. Коли наступного ранку люди прокинулись, то побачили навкруги мертві тіла. 37 Тому ассирійський цар Сеннахерив відступив і повернувся додому в Ниневію, де й лишився.

38 Якось коли він поклонявся у храмі свого бога Нісроха, його сини Адраммелех та Шарезер зарубали його мечами і втекли на землі Арарату, а царем Ассирії став його інший син Есаргаддон.

Footnotes

  1. 37:9 Тиргака Або «Тахарка», цар Єгипту, який правив у 690-664 рр. до Р. Х.
  2. 37:12 Едема Район у Сирії.
  3. 37:21 Я почув тебе Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах та у 2 Цар. 19:20.
  4. 37:22 дочка Сіону Тобто «Єрусалим».
  5. 37:32 Велика любов Це гебрейське словосполучення може означати «любов», «гнів», «ненависть», «ревнощі» тощо.

Jerusalem’s Deliverance Foretold(A)

37 When King Hezekiah heard this, he tore his clothes(B) and put on sackcloth(C) and went into the temple(D) of the Lord. He sent Eliakim(E) the palace administrator, Shebna(F) the secretary, and the leading priests, all wearing sackcloth, to the prophet Isaiah son of Amoz.(G) They told him, “This is what Hezekiah says: This day is a day of distress(H) and rebuke and disgrace, as when children come to the moment of birth(I) and there is no strength to deliver them. It may be that the Lord your God will hear the words of the field commander, whom his master, the king of Assyria, has sent to ridicule(J) the living God,(K) and that he will rebuke him for the words the Lord your God has heard.(L) Therefore pray(M) for the remnant(N) that still survives.”

When King Hezekiah’s officials came to Isaiah, Isaiah said to them, “Tell your master, ‘This is what the Lord says: Do not be afraid(O) of what you have heard—those words with which the underlings of the king of Assyria have blasphemed(P) me. Listen! When he hears a certain report,(Q) I will make him want(R) to return to his own country, and there I will have him cut down(S) with the sword.’”

When the field commander heard that the king of Assyria had left Lachish,(T) he withdrew and found the king fighting against Libnah.(U)

Now Sennacherib(V) received a report(W) that Tirhakah, the king of Cush,[a](X) was marching out to fight against him. When he heard it, he sent messengers to Hezekiah with this word: 10 “Say to Hezekiah king of Judah: Do not let the god you depend on deceive(Y) you when he says, ‘Jerusalem will not be given into the hands of the king of Assyria.’(Z) 11 Surely you have heard what the kings of Assyria have done to all the countries, destroying them completely. And will you be delivered?(AA) 12 Did the gods of the nations that were destroyed by my predecessors(AB) deliver them—the gods of Gozan, Harran,(AC) Rezeph and the people of Eden(AD) who were in Tel Assar? 13 Where is the king of Hamath or the king of Arpad?(AE) Where are the kings of Lair, Sepharvaim,(AF) Hena and Ivvah?”(AG)

Hezekiah’s Prayer(AH)

14 Hezekiah received the letter(AI) from the messengers and read it. Then he went up to the temple(AJ) of the Lord and spread it out before the Lord. 15 And Hezekiah prayed(AK) to the Lord: 16 Lord Almighty, the God of Israel, enthroned(AL) between the cherubim,(AM) you alone are God(AN) over all the kingdoms(AO) of the earth. You have made heaven and earth.(AP) 17 Give ear, Lord, and hear;(AQ) open your eyes, Lord, and see;(AR) listen to all the words Sennacherib(AS) has sent to ridicule(AT) the living God.(AU)

18 “It is true, Lord, that the Assyrian kings have laid waste all these peoples and their lands.(AV) 19 They have thrown their gods into the fire(AW) and destroyed them,(AX) for they were not gods(AY) but only wood and stone, fashioned by human hands.(AZ) 20 Now, Lord our God, deliver(BA) us from his hand, so that all the kingdoms of the earth(BB) may know that you, Lord, are the only God.[b](BC)

Sennacherib’s Fall(BD)

21 Then Isaiah son of Amoz(BE) sent a message to Hezekiah: “This is what the Lord, the God of Israel, says: Because you have prayed to me concerning Sennacherib king of Assyria, 22 this is the word the Lord has spoken against him:

“Virgin Daughter(BF) Zion(BG)
    despises and mocks you.
Daughter Jerusalem
    tosses her head(BH) as you flee.
23 Who is it you have ridiculed and blasphemed?(BI)
    Against whom have you raised your voice(BJ)
and lifted your eyes in pride?(BK)
    Against the Holy One(BL) of Israel!
24 By your messengers
    you have ridiculed the Lord.
And you have said,
    ‘With my many chariots(BM)
I have ascended the heights of the mountains,
    the utmost heights(BN) of Lebanon.(BO)
I have cut down its tallest cedars,
    the choicest of its junipers.(BP)
I have reached its remotest heights,
    the finest of its forests.
25 I have dug wells in foreign lands[c]
    and drunk the water there.
With the soles of my feet
    I have dried up(BQ) all the streams of Egypt.(BR)

26 “Have you not heard?
    Long ago I ordained(BS) it.
In days of old I planned(BT) it;
    now I have brought it to pass,
that you have turned fortified cities
    into piles of stone.(BU)
27 Their people, drained of power,
    are dismayed and put to shame.
They are like plants in the field,
    like tender green shoots,
like grass(BV) sprouting on the roof,(BW)
    scorched[d] before it grows up.

28 “But I know where you are
    and when you come and go(BX)
    and how you rage(BY) against me.
29 Because you rage against me
    and because your insolence(BZ) has reached my ears,
I will put my hook(CA) in your nose(CB)
    and my bit in your mouth,
and I will make you return
    by the way you came.(CC)

30 “This will be the sign(CD) for you, Hezekiah:

“This year(CE) you will eat what grows by itself,
    and the second year what springs from that.
But in the third year(CF) sow and reap,
    plant vineyards(CG) and eat their fruit.(CH)
31 Once more a remnant of the kingdom of Judah
    will take root(CI) below and bear fruit(CJ) above.
32 For out of Jerusalem will come a remnant,(CK)
    and out of Mount Zion a band of survivors.(CL)
The zeal(CM) of the Lord Almighty
    will accomplish this.

33 “Therefore this is what the Lord says concerning the king of Assyria:

“He will not enter this city(CN)
    or shoot an arrow here.
He will not come before it with shield
    or build a siege ramp(CO) against it.
34 By the way that he came he will return;(CP)
    he will not enter this city,”
declares the Lord.
35 “I will defend(CQ) this city and save it,
    for my sake(CR) and for the sake of David(CS) my servant!”

36 Then the angel(CT) of the Lord went out and put to death(CU) a hundred and eighty-five thousand in the Assyrian(CV) camp. When the people got up the next morning—there were all the dead bodies! 37 So Sennacherib(CW) king of Assyria broke camp and withdrew. He returned to Nineveh(CX) and stayed there.

38 One day, while he was worshiping in the temple(CY) of his god Nisrok, his sons Adrammelek and Sharezer killed him with the sword, and they escaped to the land of Ararat.(CZ) And Esarhaddon(DA) his son succeeded him as king.(DB)

Footnotes

  1. Isaiah 37:9 That is, the upper Nile region
  2. Isaiah 37:20 Dead Sea Scrolls (see also 2 Kings 19:19); Masoretic Text you alone are the Lord
  3. Isaiah 37:25 Dead Sea Scrolls (see also 2 Kings 19:24); Masoretic Text does not have in foreign lands.
  4. Isaiah 37:27 Some manuscripts of the Masoretic Text, Dead Sea Scrolls and some Septuagint manuscripts (see also 2 Kings 19:26); most manuscripts of the Masoretic Text roof / and terraced fields