Add parallel Print Page Options

32 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.

І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...

І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!

І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.

Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,

бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!

А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,

а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.

Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!

10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!

11 Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!

12 За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...

13 На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...

14 Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,

15 аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!

16 Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.

17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.

18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.

19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...

20 Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!

Справедливість вождів

32 Якщо цар правитиме чесно,
    а князі керуватимуть справедливо,
тоді кожен із них[a] буде укриттям від бурі,
    дахом від дощу, рятівним струмком у пустелі,
    широкою тінню скелі у висушеному спекою краї.

Тоді не заплющать очей ті, хто може побачити,
    й прислухаються ті, хто може почути.
Серця гарячкових будуть обачливішими,
    уста недорікуватих забалакають чітко й швидко.
Дурнів більш не називатимуть шляхетними,
    а нечестивців не поважатимуть.
Нерозумні[b] говорять дурниці,
    та в їхніх головах визрівають лихі замисли:
чинити зло, ображати негідними словами Господа,
    віднімати у голодного шмат хліба
    й не приховувати води від спраглого.
Творити зло—то зброя нечестивця.
    Він задумує лихе, прагне ошукати бідних
    навіть коли вони справедливо нарікають.
Але шляхетні люди мають шляхетні думки
    й обстоюють шляхетні вчинки.

Наближаються лихі часи

Ви, безтурботні жінки,
    встаньте й почуйте, що я кажу.
    Послухайте, що я розповім вам, легковажні.
10 Ще й року не мине, як ви будете нажахані,
    безтурботні жінки!
    Бо зерно не вродить, фрукти не дозріють.
11 Жахайтеся, безтурботні жінки!
    Жахайтеся, легковажні!
    Зніміть вбрання й вдягніть волосяниці.
12 Бийте себе в груди в горі,
    бо немає вже родючих земель й багатих виноградників.
13 Колючками й терном укрилася родюча земля мого народу.
    Тужіть за оселями, де веселилися, за щасливим містом.
14 Тому що палац опустіє,
    а гамірне місто затихне, бо підуть звідти люди.
Фортеця і сторожова башта перетворяться на печери.
    Дикі віслюки облюбують собі ті місця,
    бродитимуть там вівці, шукаючи поживи.

15 Так буде до того часу,
    доки посланий Богом Дух не зійде до нас.
І тоді пустеля перетвориться на квітучий сад,
    і сад буде пишний, як ліс.
16 На цій землі пануватимуть справедливість і добро.
17 Добро принесе процвітання,
    а справедливість—спокій і довіру на віки.
18 Народ мій житиме в мирних домівках,
    у безпечних оселях, у спокої та мирі.
19 Але до того ліс буде геть знищено,
    а місто зруйновано.
20 Благословенні ви, хто сіє насіння при кожному струмку,
    хто відпускає худобу й віслюків вільно пастися.

Footnotes

  1. 32:2 кожен із них Або «цар».
  2. 32:6 Нерозумні Люди, які не поклоняються Богу та не внімають Його навчанню.