Add parallel Print Page Options

14 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.

І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!

І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,

то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!

Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,

що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.

Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.

Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!

Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.

10 Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!

11 Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...

12 Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,

14 підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!

15 Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!

16 Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,

17 що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?

18 Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,

19 ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...

20 Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!

21 Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.

22 І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!

23 І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,

25 щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!

26 Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.

27 Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?

28 У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:

29 Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!

30 І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!

32 І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!

15 Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.

Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,

на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...

І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.

Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,

бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...

Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.

Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.

Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.

16 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.

І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:

Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...

Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...

І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.

Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...

Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,

бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.

Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.

10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!

11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.

12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.

13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.

14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!

Ізраїль повернеться додому

14 Господь явить милосердя до Якова і знову вибере народ Ізраїлю, поселить його на власній землі. До нього приєднаються інші народи, і ввіллються в рід Якова. Ці народи приведуть народ Ізраїлю на рідні землі, а Ізраїль зробить їх своїми рабами й рабинями на Господній землі, Ізраїль захопить своїх колишніх поневолювачів і правитиме своїми гнобителями. Коли Господь дасть тобі звільнення від болю, від клопотів, від тяжкої підневільної праці, яку ти мусив виконувати.

Пісня про царя вавилонського

Тоді Ізраїль заспіває переможну пісню про царя вавилонського:

«Погляньте, чим скінчив жорстокий цар,
    як припинилось гноблення!
Господь потрощив жезл поганця,
    берло правителів зламав,
яким народи карав той цар у гніві,
    що вибухав невпинно,
    народами у гніві правив,
    їх переслідував весь час.
Тепер уся країна заспокоїлась, затихла,
    народ співати починає.
І навіть кипариси та ливанські кедри
    радіють, що тебе немає.
Вони шумлять: „Відтоді, як загинув ти,
    ніхто вже не рубає наше віття”.
Шеол у захваті тебе зустріне,
    як тільки-но зійдеш униз.
Він марища померлих збудить,
    усіх правителів землі.
Усіх царів, що правили народами колись,
    він змусить підвестися з трону.
10 Вони всі відгукнуться і промовлять:
    „Ти теж знесилився, як ми,
    ти став таким, як ми!”
11 Твоя гординя у Шеол спустилась
    під звуки арф тужливі.
Черва, звиваючись, тобі за постіль править,
    тебе прикриють зверху черв’яки.
12 О вранішня яскрава зірко,
    як низько ти з небес упав.
Тебе зрубали при землі,
    ти горілиць простягся.
13 Собі казав ти: „Я у небеса зійду,
    престол свій вознесу я вище зірок Божих.
Я сяду на Святій горі, де боги зустрічаються,
    аж на верхівці Зафон-гори[a].
14 Я вознесусь над хмарами,
    мов Бог Всевишній”.

15 Але тебе жбурнули у Шеол—
    в найдальші пекла закутки.
16 Хто тебе бачитиме,
    очам своїм нізащо не повірить.
Вони подумає про це і скажуть:
    „Хіба це той, хто землю потрясав,
    і хто наводив жах на царства?
17 Невже це той, хто світ увесь пустелею зробив,
    хто зруйнував міста,
    не відпускав на рідну землю полонених?”
18 Усі царі народів поховані у славі й шані,
    покоїться в своїй могилі кожен цар.
19 Тебе лиш викинули із могили,
    мов зайву гілку відрубали.
Тебе накрили саваном, як тих,
    хто від меча поліг, кого в кам’яну яму опускають,
    як стоптаного копитами на полі бою.
20 Ти з ними не з’єднаєшся в могилі,
    тому що власну ти країну загубив,
    народ свій власний ти на смерть прирік.
Нехай те плем’я лиходіїв
    ніколи не згадають більше.

21 Готуй різню його синам
    за батька їхнього провини.
Вони вже правити не будуть на землі,
    свої міста по світу не зведуть».

22 «Я встану на боротьбу з ними»,—сказав Всемогутній Господь. «Я повстану на Вавилон, покладу край його та його нащадків славі,—говорить Господь.— 23 Я зроблю його осідком дикобразів, перетворю його на болото. Я змету Вавилон мітлою розрухи». Так сказав Всемогутній Господь.

Кара Господня Ассирії

24 Господь Всемогутній дав клятву:

«Неодмінно все збудеться так, як Я замислив.
    Все здійсниться так, як Я задумав.
25 Я вигублю Ассирію в Моїй країні,
    Я розтопчу її на Моїй горі.
Я зніму з Юдеї ассирійське ярмо,
    спаде цей тягар з їхніх плечей.
26 Ось що задумано для всієї землі,
    а ось та Рука, що простерта над усіма народами».
27 Коли Господь Всемогутній задумав щось,
    хто може його спинити?
Коли Господня рука занесена для покарання,
    хто може її відвести?

Пророцтво филистимлянам

28 Це послання[b] надійшло в рік смерті царя Агаза[c]:

29 Не радійте, филистимляни,
    що жезл, яким вас карали, зламано.
Бо зі зміїного роду виповзе ще отрутніша гадюка,
    а її нащадок буде змієм крилатим.
30 Найбідніші будуть ситими,
    а нужденні спочинуть у безпеці.
Але ваше коріння Я виморю голодом,
    а тих, хто виживе, доб’ю.

31 Ридайте, брами! Плач, о місто!
    Лякайтеся, усі филистимляни!

Дивіться, з півночі повзе навала димна,
    нема відсталих у вояцьких лавах.
32 Що відповісти посланцям народу?
    Господь безпечним встановив Сіон,
    безпечний буде там Його бідак.

Пророцтво про Моав

15 Ось сумне послання про Моав:

Оскільки Ар зруйновано за ніч,
    Моава не стало.
Оскільки Кир зруйновано за ніч,
    Моава не стало.
Жінки Дівона піднялися на узвишшя[d].
    Оплакує Моав Нево[e] й Медеву[f].
    Всі поголили голови і бороди зняли[g].
На вулицях усі в жалобному вбранні,
    на зібраннях у місті, на дахах ридання чути,
    і їхні очі витікли сльозами.
Плачуть у Хешбоні й Елеалі,
    долітають голосіння до Ягаза.
Тож воїни Моава закричали,
    і душі їхні затремтіли.

Ридає моє серце за Моавом,
    за біженцями до Зоара та Еґлат-Шелішії.
Гірські стежки наповнені плачем
    людей, що йдуть угору до Лугіта.
І по дорозі на Хоронаїм ридають люди,
    бо навколо все—руїна.
Повисихали води повноводого Німріма.
    Пожухли трави і рослини вмерли,
    не стало зелені.
Тож все раніш нажите переносять
    через порослий тополями яр.

Повсюди у Моаві плач, ридання.
    І долинає голосіння аж у Еґлаїм,
    в Беер-Елім донеслося ридання.
Дімона води повні крові[h],
    так, у Дімон Я принесу ще більше.
На тих вцілілих, що втекли з Моава,
    Я лева напущу.

16 Пошліть ягня правителю землі із Сели через край пустельний на гору дочки Сіону.

Дочки Моава на переправі Арнона,
    товктимуться, мов перелітна зграя,
    немов пташата, викинуті із гнізда.
Вони говорять:
    «Дай пораду, рішення прийми!
У полуденну спеку дай нам тінь, мов уночі».
    Сховай зневажених, не вишли втікачів у заслання!
Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами.
    Нехай сховаються тут від свого руйнівника!

Коли припиниться грабіжництво в Моаві,
    коли не стане вже розрухи,
    коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.
Тоді зведуть любовно й віддано престол,
    і возсідатиме на ньому праведник в Давидовім наметі[i],
    судитиме й шукати справедливість буде, до правди вправний.

Ми чули, що народ Моава надзвичайно гордий
    у своїй писі, своєму гонорі й сваволі.
Вони мають довгі язики й нахваляються марно.
Тож хай Моав тужить,
    хай кожен оплакує Моав.
Хай побиваються, прибиті горем,
    за пирогами з родзинками з Кір-Гарешета[j].
Ні виноградники Хешбона,
    ні лози Сівми рости не можуть.
Володарі народів їх зрубали,
    а вони розкинулися аж до міста Язера.
Вони в пустелі виросли,
    а їхні пагони без перешкоди потяглися і перетнули море.

Тужна пісня про Моав

Тому і я, як жителі Язера,
    оплакувати буду виноградник Сівми.
Сльозами я заллю Хешбон та Елеале.
    Не милуватимуся вже дозрілими плодами,
    бо на сади, в поля прийшла війна.
10 Не чуть пісень, ні вигуків веселих
    у полях родючих.
Ніхто не чавить молоде вино в давильні.
    Замовкнути звелів я збирачам врожаю.
11 Тому і тужить серце за Моавом, наче арфа,
    за Кір-Харесетом[k] сумую я.
12 Коли з Моава люди прийдуть поклонитись,
    притомлені, піднімуться туди, де шану віддають,
коли дістануться до місць святих, щоби молитись,
    не в змозі будуть слово вимовить вони.

13 Таким було слово Господа про Моав у минулому. 14 А тепер Господь говорить ось що: «Через три роки, мов роки найманого робітника, потьмариться слава Моава, хоч і велелюдна ця країна. Але залишиться небагато людей, слабких людей».

Footnotes

  1. 14:13 Зафон-гори Згідно з віруваннями ханаанців, на цій горі збиралися боги. Слово «Зафон» гебрейською мовою означає—«північ» або «схований».
  2. 14:28 послання Або «тягар». Також див.: Іс. 51:1.
  3. 14:28 Агаза Цар Агаз помер у 727 році до Р. Х.
  4. 15:2 узвишшя Місця поклоніння лжебогам було влаштовано, як правило, на пагорбах та узвишшях.
  5. 15:2 Нево Одночасно назва міста в Моаві та поганського божества.
  6. 15:2 Медеву Місто в Моаві. Це слово звучить подібно до гебрейського «бути дуже сумним», «журитися».
  7. 15:2 бороди зняли В ознаку суму.
  8. 15:9 Дімона… крові Очевидно, йдеться про місто Дівон. Гебрейське слово «дівон» звучить подібно до слова «кров».
  9. 16:5 в Давидовім наметі Тобто «у царській родині Давида». Господь обіцяв, що Давидові нащадки будуть царювати у Юдеї.
  10. 16:7 Кір-Гарешет Місто в Моаві, назва якого може перекладатися як «Приречений до зруйнування».
  11. 16:11 Кір-Харесет Див.: «Кір-Гарешет».