Господь робить Навуходоносор царем

27 На четвертому році царювання Седекії,^[a] сина Йосії, царя юдейського, слово було Єремії від Господа. ² Ось що Всевишній сказав мені: «Зроби собі ярмо з ремінців та брусків і почепи собі на шию. ³ І пошли до царя едомського, моавського, аммонійського, тирського й сидонського через послів, що приходять до Єрусалима, до Седекії, царя юдейського.

⁴ Накажи їм передати своїм володарям: „Ось що каже Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю: ⁵ „Я створив землю, людей і тварин, що на земній поверхні, Своєю силою великою і простертою правицею, і Я її надав тому, кому забажаю. ⁶ А зараз Я віддав усі ці землі в руки Навуходоносора, царя вавилонського, слуги Мого. Я навіть звірів польових примусив йому служили. ⁷ Всі народи служитимуть йому, сину і онуку його, доки не настане час, коли сам Вавилон й землю його підкорять багато народів і царів великих”».

⁸ «Та якщо десь є народ, що не служить Навуходоносору, царю вавилонському, і не підкоряється йому, то Я покараю цей народ мечем, голодом, і чумою,—каже Господь,—доки до останнього не винещу я їх. ⁹ Тож не слухайте пророків, віщунів і сновидців ваших. Не слухайте ворожбитів і знахарів, що кажуть вам: „Ви не служитимете царю вавилонському”. ¹⁰ Бо пророцтва їхні—брехливі. Вони і є причина, з якої вас виженуть із землі вашої. Я повикидаю вас, і ви загинете в країні далекій.

¹¹ Але народу, який підставить шию під ярмо вавилонське, дам Я спокій на його землі. Люди ці житимуть на цій землі і оброблятимуть її».

¹² І я промовив ці слова Седекії, царю юдейському: «Підстав шию під ярмо царя вавилонського, служи йому та народу його й живіть у мирі. ¹³ Навіщо тобі й твоєму народові гинути від меча, голоду й чуми, що їх Господь пообіцяв наслати на будь-яке коліно, яке не служитиме царю вавилонському?

¹⁴ Не слухайте тих пророків, що кажуть: „Ви не будете служити царю вавилонському”,—бо ті, хто пророкує вам таке, брешуть». ¹⁵ «Кажу так, бо Я не посилав їх,—каже Господь,—вони облудно брешуть, захищаючись іменем Моїм. Тому Я й вижену вас, і ви загинете разом із лжебогами, які пророкували вам!»

¹⁶ А священикам і всьому народу юдейському я (Єремія) сказав про те, що каже Господь: «Не слухайте своїх пророків, що кажуть вам: „Посуд храму Господнього незабаром повернеться з Вавилона”. Пророцтво їхнє—брехливе. ¹⁷ Не слухайте їх, служіть царю Вавилона й будете жити. Нікому не потрібно, щоб це місто стало пусткою. ¹⁸ Якщо ж вони й насправді пророки, і якщо слово Господа Всемогутнього із ними, то хай ублагають Бога Всеблагого, щоб решту посуду з храму Господнього та з палат царя юдейського, та з Єрусалима не було забрано до Вавилона».

¹⁹ Бо ось що Господь Всемогутній каже про стовпи і про бронзове Море, і про поставці, і про решту посуду,^[b] що залишились іще в храмі живого Бога. ²⁰ Це те, що Навуходоносор, цар вавилонський, не взяв, коли з Єрусалима брав у полон до Вавилона Єгояхина, сина Єгоякима, царя юдейського, а також і всіх вельмож Юдеї та Єрусалима. ²¹ Бо ось що Всемогутній Бог Ізраїлю каже про посуд, що лишився в храмі Господньому і в палатах царя юдейського та в Єрусалимі: ²² «Їх вивезуть до Вавилона, і будуть вони там аж до того дня, коли за ними Я прибуду, їх заберу і поверну на їхнє місце». Так каже Господь.

Лжепророк Хананія

28 Того ж року на початку царювання Седекії, царя юдейського, на четвертий рік^[c], п’ятий місяць Хананія, син Аззура, пророк із Ґівеона, говорив зі мною в храмі Господньому в присутності священиків та всього народу. Він сказав: ² «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Я зламаю ярмо царя вавилонського. ³ Через два роки я поверну сюди весь посуд храму Господнього, що Навуходоносор, цар вавилонський, забрав звідси й переніс до Вавилона. ⁴ Я також поверну сюди Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юдеї і всіх вигнанців з ізраїлевих, що пішли до Вавилона, бо Я ламаю ярмо царя вавилонського”». Так каже Господь.

⁵ Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії в присутності священиків і всього народу, що стояв у храмі Господньому. ⁶ І сказав пророк Єремія: «Хай так буде! Хай Господь вчинить так, як ти сказав і виконає слова, що ти прорік, і поверне сюди з Вавилона посуд храму Господнього і усіх тих, кого було забрано в полон. ⁷ Але послухай те, що я кажу тобі й усьому народу. ⁸ Пророків, що були до мене й до тебе з давніх-давен, пророкували проти багатьох земель і проти царств великих, провіщаючи війну, нещастя й чуму. ⁹ Пророка, що сповіщає про мир й слова його збуваються, визнають як пророка, якого справді Господь послав».

¹⁰ Тоді Хананія, знявши з шиї пророка Єремії ярмо, зламав його. ¹¹ І сказав Хананія при всьому народі: «Ось що Господь каже: „Отак через два роки Я скину ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, з шиї народів усіх”». Почувши це, пророк Єремія пішов своїм шляхом.

¹² Тоді Слово Господа було Єремії після того, як пророк Хананія зламав ярмо на шиї пророка Єремії. Він сказав: ¹³ «Піди й скажи Хананії, що каже Господь: „Ти зламав ярмо дерев’яне, але натомість отримаєш ярмо залізне”». ¹⁴ Так каже Господь Всемогутній Бог Ізраїлю: «Я накладу ярмо залізне на шию всіх цих народів, щоби примусити їх служити Навуходоносору, царю вавилонському, і вони служитимуть йому. Навіть звірів диких, і тих Я віддам йому».

¹⁵ Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії: «Послухай, Хананіє, Господь тебе не посилав, ти призвів цей народ неправді вірити. ¹⁶ Через те ось що Господь каже: „Вишлю Я тебе з землі цієї. Цього ж року ти помреш, бо всупереч Господу ти говориш”».

¹⁷ Пророк Хананія помер сьомого місяця того ж року.

Послання до полонених у Вавилоні

29 Ось слова з сувою, що пророк Єремія послав з Єрусалима до старійшин, що лишилися у вигнанні, до священиків та пророків і до всіх людей, кого Навуходоносор вигнав з Єрусалима у заслання до Вавилона. ² Це було після того, як цар Єгояхин вийшов з Єрусалима разом із царицею-матір’ю й царедворцями, й вельможами Юдеї та Єрусалима, з ремісниками й золотих справ майстрами. ³ Єремія послав цей сувій через Еласа, сина Шафана, та Ґемарію, сина Гилкії, яких Седекія, цар юдейський послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. Там мовилося:

⁴ Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже до всіх тих, кого виведено було з Єрусалима до Вавилона: ⁵ «Будуйте оселі й живіть у них, саджайте сади, споживайте плоди їхні. ⁶ Беріть собі дружин і народіть синів і дочок. Беріть дружин для синів ваших і віддавайте заміж дочок ваших, і нехай вони теж родять дітей. Множтеся там, а не зменшуйтеся. ⁷ Дбайте про благо міста того, куди Я вас вислав, і моліться Господу за нього, бо якщо в ньому пануватиме мир, то мир буде й вашій оселі. ⁸ Бо ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Не давайте обдурити себе вашим пророкам, що між вами, і вашим віщунам. Не слухайте тих снів, що сняться їм. ⁹ Вони ім’ям Моїм пророкують вам неправду. Я їх не посилав!”» Так каже Господь.

¹⁰ Кажу так, бо ось що Господь мовить: «Коли могутності Вавилона виповниться сімдесят років, Я прийду до вас і виконаю обіцянку, що дав вам повернути вас до Єрусалима. ¹¹ Бо знаю Я всі задуми Свої щодо вас, задуми щодо процвітання вашого, а не лиха, щоб дати вам майбутнє і надію. ¹² Ви звертатиметеся до Мене, ви прийдете й молитиметеся Мені, та Я вас слухатиму. ¹³ Ви будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати від усього серця. ¹⁴ Я дозволю вам знайти Мене. Я відпущу вас із полону, зберу з усіх місць, куди повиганяв вас. Я поверну вас туди, звідки вигнав». Так каже Господь.

¹⁵ Ви можете сказати: «Господь для нас у Вавилоні підніс пророків». ¹⁶ Але ось що Господь каже царю, що сидить на престолі Давидовім, і усім людям, що мешкають у місті цьому,—братам вашим, що не пішли з вами у полон. ¹⁷ Ось що Господь Всемогутній каже: «Ось я нашлю на них меч, голод і чуму, я їх зроблю подібними до тих бридких фіґ, що їх не можна їсти, бо такі вони препогані. ¹⁸ Я переслідуватиму їх мечем, голодом і чумою й зроблю їх жахом для всіх царств на землі, прокляттям і руїною, тим, що зневажають і ганьблять серед усіх народів, куди Я їх повиганяв. ¹⁹ Бо вони не слухають слів Моїх, які Я постійно шлю їм через Моїх слуг-пророків. ²⁰ Почуйте слово Господа, ви, вигнанці з Єрусалима до Вавилона».

²¹ Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже про Агава, сина Колаї, та про Седекію, сина Маасії, що пророкують вам брехню від Мого імені: «Ось Я віддам їх у руки Навуходоносора, царя вавилонського. І він повбиває їх на очах у вас. ²² І для всіх вигнанців з Юдеї, які зараз у Вавилоні, приживеться прокльон: „Хай Господь зробить те ж саме, що й Седекії та Агаву, яких цар Вавилона у вогні спалив”. ²³ Кажу це, тому що ті два пророки грішили поміж людей Ізраїля: вони перелюб чинили з жінками сусідів своїх і Моїм іменем промовляли слова брехливі, яких Я їм не велів казати. Мені відомо це, бо Сам є свідком цього». Так каже Господь.

Лжепророк Шемая

²⁴ Скажіть Шемаї з Негелама: ²⁵ «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Ти послав листи від свого імені до всіх людей у Єрусалимі й до священика Софонії, сина Маасії, та до інших священиків зі словами: ²⁶ Господь зробив тебе священиком замість священика Єгояди, щоб став ти наглядачем у храмі Господнім. Кожного, хто поводиться як божевільний і пророкує, ти маєш забити в колодки. ²⁷ То чому ж ти не заарештував Єремію з Анатота, що за пророка видає себе? ²⁸ Бо він послав нам у Вавилон таке послання: „Ви житимете там довго. Будуйте оселі й живіть, саджайте сади й споживайте їхні плоди”».

²⁹ Тоді священик Софонія прочитав цей лист пророку Єремії. ³⁰ І слово Господа дійшло до Єремії. Всевишній сказав: ³¹ «Пошли цей лист усім вигнанцям: „Ось що Господь каже про Шемаю з Негелама: „Шемая пророкував вам, хоч Я його й не посилав, і призвів вас до того, що ви повірили у брехню”». ³² Тож ось що Господь каже: «Я покараю Шемаю з Негелама й нащадків його. Не матиме він нікого, хто лишився б жити серед народу цього, не побачить він добра, що зроблю Я народу Своєму, бо він людей повчав усупереч Всевишньому іти». Так каже Господь.

Про праведне життя

3 Нагадуй людям, щоб корилися правителям та владі, слухалися їх, щоб були готові до добрих справ, ² не зводили ні на кого наклеп, хай будуть мирними й лагідними, чемними з усіма людьми. ³ Кажу так, бо й ми були колись нерозумні, неслухняні й обдурені. Ми були рабами пристрастей та різноманітних утіх. Ми жили у злобі та заздрощах. Нас ненавиділи, і ми ненавиділи одне одного.

⁸ Це істинні слова. Я хочу, щоб ти говорив про це впевнено, щоб ті, хто повірив у Бога, прагнули чинити добро і те, що гідне хвали й корисне людям.

⁹ Цурайся нерозумних суперечок, різних балачок про родоводи, чвар і сварок про Закон, бо вони безкорисні й марні. ¹⁰ Уникай тих, хто після першого, а потім і другого попередження все ж таки й продовжує чинити розбрат. ¹¹ Бо ти знаєш, що така людина відвернулася від правильного шляху й грішить. Вона сама себе засудила.

Прощання

¹² Коли я пришлю до тебе Артема чи Тихика, то зроби все від тебе залежне, щоб прийти до Никополя і зустріти мене, бо я вирішив там перезимувати. ¹³ Роби все від тебе залежне, щоб допомогти законнику Зині й Аполлосу у всьому, що їм потрібно для подорожі, щоб нічого їм не бракувало.

¹⁴ Наші люди повинні навчитися дбати про те, як творити добро й допомагати усім, хто потребує допомоги, щоб життя їхнє не було безплідне. ¹⁵ Всі, хто зі мною, вітають тебе. Вітай і ти всіх, хто любить нас у вірі. Нехай благодать Божа буде з усіма вами.