Суд над царями

22 Ось що Господь каже: «Іди до палацу царя юдейського й промов там слово це. ² Ти скажеш: „Слухай слово Господа, царю юдейський, ти, що сидиш на престолі Давидовім, слуги і люди твої, що проходять крізь брами ці”. ³ Ось що Господь каже: „Робіть що праведне і справедливе: рятуйте пограбованого від руки гнобителя, не кривдіть, не чиніть зла чужинцю, сироті, ані вдові, не проливайте безвинної крові у місці цьому. ⁴ Якщо сумлінно будете виконувати те, що Я кажу вам, тоді царі, які сидітимуть на престолі Давидовім, і далі проходитимуть крізь брами палацу єрусалимського: верхи на конях і колісницях, разом із вельможами й слугами. ⁵ Але якщо не будете слухати слово це, Собою клянуся, що цей палац буде зруйновано”». Так каже Господь.

⁶ Мовлю так, бо Господь каже про палац юдейського царя:

⁸ Багато народів пройде цим містом, питаючи одне одного: „Чому Господь зробив таке із цим великим містом?” ⁹ І відповідатимуть їм: „Бо ці люди відцуралися Заповіту Всевишнього, їхнього Бога. Іншим богам вклонялися і служили вони”».

Суд над Йоагазом

¹¹ Бо ось що Господь сказав про Шаллума^[b], сина Йосії, царя юдейського, який посів місце батька свого. Він із цього місця вийшов, та більше сюди не повернеться. ¹² Помре він там, куди його в неволю заслано, і більш ніколи не побачить Єрусалима землі.

Суд над Єгоякимом

Суд над Єгояхином

²⁴ «Так само правда, як і те, що Я живу,—каже Господь,—навіть якби подоба Єгояхина^[e], сина Єгоякима, царя Юдеї, був перснем на Моїй правиці, навіть тоді б Я його зірвав з пальця. ²⁵ Я віддам тебе у руки тих, хто смерті твоєї хоче, тим, кого боїшся ти: Навуходоносору, царю вавилонському та халдеям. ²⁶ Я викину тебе і матір твою в чужу землю, де ви не народились, там й помрете. ²⁷ Єгояхине, не бачити тобі одвіку землі рідної, хоч як не прагнула б душа повернення.

Суд над пастирями неправедними

23 «Горе пастухам^[f], що занедбують і розгонять овець стада Мого»,—каже Господь. ² Тож ось що Господь Бог Ізраїлю каже про пастухів, що народ мій пасуть: «Ви розігнали овець Моїх і вигнали їх, про них не дбаючи. Тож Я тепер вам відплачу за все те зло, що наробили ви»,—каже Господь. ³ «Я позбираю рештки стада Мого з усіх земель, куди Я повиганяв їх, і поверну назад на пасовисько їхнє, щоб плодилися й множилися вони. ⁴ Поставлю Я над ними пастухів і тоді вівці не будуть більше боятися, ані лякатися, і жодна більше не загубиться»,—каже Господь.

Праведний «Парост»

⁷ Господь продовжує: «Ось час надходить, коли народ ізраїльський більше не казатиме: „Клянусь Всевишнім, що вивів синів Ізраїлю з землі Єгипетської”. ⁸ Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів їх із землі північної, куди Він вигнав непокірних. І повернуться вони знов на землю праотців”».

Суд над брехливими пророками

Так говорить Господь: ²⁵ «Я чув, що ті пророки говорили, яку неправду пророкують Моїм ім’ям. Вони кажуть: „Я бачив сон! Я бачив сон!”^{[j] 26} Як довго будуть ці пророки брехати і дітей Моїх вводити в оману? ²⁷ Вони вважають, що через ті сни, які вони переказують, народ ізраїльський забуде ім’я Господнє. Сподіваються вони, що Мій народ забуде Всевишнього так само, як батьки їхні забули Бога свого й вклонялися Ваалу. ²⁸ Солома—не зерно, а всі ці сни не йдуть від Мене. Якщо чоловік, що бачив сон, розповідає його, це гаразд, але пророк, який має Моє слово, хай промовляє його правдиво». ²⁹ «Хіба слово Моє не вогонь?—Каже Господь.—Не молот, що скелю в порох кришить?»

³⁰ «Через те Я проти пророків,—каже Господь,—які одне в одного крадуть слова Мої. ³¹ Я проти пророків, що розпускають язики, щоб виголосити якесь пророцтво лживе». ³² «Я проти тих, хто пророкує сни облудні,—мовить Господь.—Вони оповідають їх, щоб своєю зухвалою брехнею збити з пантелику народ Мій. Я їх не посилав і не велів їм говорити. Та, насправді, вони не принесли ніякої користі людям Ізраїлю». Так каже Господь.

Сумні вісті

³³ «Якщо цей народ, пророк, чи священик спитає: „Що таке оракул^[k] Господній?”—тоді ти їм скажеш: „Ви—той тягар! Я відштовхну вас”»,—Всевишній каже. ³⁴ «Якщо пророк священик, чи люди скажуть: „Я маю оракул Господній”,—Я покараю того чоловіка і його дім. ³⁵ Ось що кажіть одне одному: „Що відповів Господь? Що Господь сказав?” ³⁶ Та не згадуйте оракула Господнього, бо ви перекручуєте слова живого Бога, Всемогутнього Господа нашого. ³⁷ Ось що в пророкові спитаєш: „Що Всевишній тобі відповів? Що Господь сказав?” ³⁸ Але якщо ви спитаєте: „Який тягар був тобі від Господа?”—тоді ось що Господь каже: „Оскільки ви сказали, що пророцтво Господа—це тягар, та Я заповідав вам не казати цього, ³⁹ тож Я неминуче забуду вас, відкину геть від Себе: вас і місто те Єрусалим, що Я дав вам і батькам вашим. ⁴⁰ Я наведу на вас вічну наругу й непозбутню ганьбу”».

Привітання

1 Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові, ² і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів. ³ У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

⁴ Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Титова праця на Криті

⁵ Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував. ⁶ Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку^[a] і діти яких також повинні вірити^[b], і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі. ⁷ Старійшина^[c], як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим. ⁸ Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою. ⁹ Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним^[d] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

¹⁰ Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв^[e]. ¹¹ Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

¹² Один із їхніх пророків сказав:

¹³ Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі, ¹⁴ і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

¹⁵ Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені. ¹⁶ Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.