Add parallel Print Page Options

Того часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,

і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!

І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.

І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?

Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.

Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...

І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...

Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!

Засоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?

10 Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...

11 І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!

12 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...

13 Зберу їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...

14 Пощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...

15 Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!

16 Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...

17 Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!

18 Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...

19 Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?

20 Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...

21 Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...

22 Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?

На самий Закон надія марна

«Тоді,—каже Господь,—повиймають вони останки[a] царів та володарів Юдеї, її священиків та пророків, останки мешканців Єрусалима з могил їхніх. І розкидають вони їхні кістки під сонцем і під місяцем, під усіма зірками небесними, якім вони люблять служити, та поклонятися. Та ті кістки не збиратимуть і не ховатимуть: вони будуть гноєм на поверхні землі. Усі ті, що лишилися, воліли б радше вмерти, ніж жити. Ті, хто зосталися з цього нечестивого роду, будуть мешкати по всіх чужих місцях, куди Я вишлю їх».

Гріх та покарання за нього

І ти скажеш їм: «Ось що Господь каже:

    „Чи люди падають і більше не встають?
Як хтось звертає із дороги,
    хіба не вернеться на неї?
Тоді чому народ оцей
    постійно відступається від Мене?
Чому Єрусалим постійно йде хибним шляхом?
    Вони тримаються брехні й каяття не бажають.
Звернув увагу Я,
    а вони не кажуть правди.
Немає жодного,
    хто б каявся у нечестивих гріхах своїх.
Усі вони звертають, ідуть своїм шляхом,
    немов той кінь, що стрімголов до бою рветься.
Навіть лелека в небі знає
    призначений для нього час прямувати до дому,
    горлиця, ластівка і журавель також.
Але народ Мій не знає,
    чого від нього жде Господь.

Як можете казати ви:
    „Ми мудрі, бо Закон Господній з нами!”
Але ж насправді,
    писарчуки спотворили все своїм пером брехливим[b].
А „мудрих” осоромлено,
    їх нажахано й захоплено в полон.
Вони відмовились приймати Господнє слово.
    Яка ж то їхня мудрість?
10 Тож Я віддам дружин їхніх іншим чоловікам,
    віддам угіддя іншим хазяям.
Це так, бо від бідніших до багатих,
    всі дбають лиш про незаконний зиск.
Усі люди: від пророка до священика—
    всі віддались брехні.
11 Вони загоять дух недужий
    народу легковажного Мого, кажучи:
„Усе гаразд! Нема причини піклуватись!”—
    хоча рани ті смертельні.
12 Їм мусить бути соромно за скоєну гидоту.
    Вони ж бо не соромляться цього,
    бо сорому не мають зовсім.
Тож упадуть із рештою, кому належить впасти,
    в час покарання згинуть всі разом вони”».

13 «Я все зберу і знищу,—Всевишній каже,—
    не буде більше а ні винограду на лозі,
а ні смокв на смоковниці,
    і, навіть листя, й те зів’яне.
    Усе, що дав їм, буде забрано від них[c]».

14 Чого ми сидимо тут?
    Збираймося й ходімо у фортеці!
Якщо Господь прирік нас на загибель,
    то хай нас смерть настигне у фортецях.
Бо ми грішили перед Богом,
    тож Він примусив випити отруйної води.
15 Ми жадали миру,
    та нічого доброго немає,
    чекали зцілення, та маєм лише жах.
16 Із Данових земель доноситься хропіння коней,
    уся земля здригалась від іржання жеребців його.
Вони прийшли і знищіли усе довкола:
    і місто, й тих, хто в місті жив.

17 «Тож ось нашлю на цей народ гадюк[d],
    що їх спинить не можна,
    щоб вас кусали»,—каже так Господь.
18 Печаль охоплює мене,
    і серце моє від жаху мліє.
19 Я чую, як Мій обраний народ
    ридає за тих, хто у далекому краю:
«Хіба Господь не з ними?
    Хіба цар Сіону не там?

Нащо ж вони підбурюють Мене
    бовванами й марнотами чужими».

20 Жнива минули, закінчилось літо,
    та нас ніхто не врятував.

21 Якщо народу боляче—то боляче й мені.
    Я в розпачі, від відчаю не можу говорить.
22 Хіба нема ніякого бальзаму в Ґілеаді?
    Хіба там лікаря ніякого нема?
    То чом же зцілення не настає в мого народу?

Footnotes

  1. 8:1 повиймають… останки Іншими словами, вони відкриють могили, щоб збиткуватися з пам’яті похованих.
  2. 8:8 писарчуки… брехливим Зміст неясний. Здається, Єремія хоче сказати, що писарі змінили те, як люди мають тлумачити закони Божій.
  3. 8:13 Усе… від них Древньогебрейський текст тут неясний.
  4. 8:17 гадюк Можливо, мова йде про ворогів Юдеї.

“‘At that time, declares the Lord, the bones of the kings and officials of Judah, the bones of the priests and prophets, and the bones(A) of the people of Jerusalem will be removed(B) from their graves. They will be exposed to the sun and the moon and all the stars of the heavens, which they have loved and served(C) and which they have followed and consulted and worshiped.(D) They will not be gathered up or buried,(E) but will be like dung lying on the ground.(F) Wherever I banish them,(G) all the survivors of this evil nation will prefer death to life,(H) declares the Lord Almighty.’

Sin and Punishment

“Say to them, ‘This is what the Lord says:

“‘When people fall down, do they not get up?(I)
    When someone turns away,(J) do they not return?
Why then have these people turned away?
    Why does Jerusalem always turn away?
They cling to deceit;(K)
    they refuse to return.(L)
I have listened(M) attentively,
    but they do not say what is right.
None of them repent(N) of their wickedness,
    saying, “What have I done?”
Each pursues their own course(O)
    like a horse charging into battle.
Even the stork in the sky
    knows her appointed seasons,
and the dove, the swift and the thrush
    observe the time of their migration.
But my people do not know(P)
    the requirements of the Lord.

“‘How can you say, “We are wise,
    for we have the law(Q) of the Lord,”
when actually the lying pen of the scribes
    has handled it falsely?
The wise(R) will be put to shame;
    they will be dismayed(S) and trapped.(T)
Since they have rejected the word(U) of the Lord,
    what kind of wisdom(V) do they have?
10 Therefore I will give their wives to other men
    and their fields to new owners.(W)
From the least to the greatest,
    all are greedy for gain;(X)
prophets(Y) and priests alike,
    all practice deceit.(Z)
11 They dress the wound of my people
    as though it were not serious.
“Peace, peace,” they say,
    when there is no peace.(AA)
12 Are they ashamed of their detestable conduct?
    No, they have no shame(AB) at all;
    they do not even know how to blush.
So they will fall among the fallen;
    they will be brought down when they are punished,(AC)
says the Lord.(AD)

13 “‘I will take away their harvest,
declares the Lord.
    There will be no grapes on the vine.(AE)
There will be no figs(AF) on the tree,
    and their leaves will wither.(AG)
What I have given them
    will be taken(AH) from them.[a]’”

14 Why are we sitting here?
    Gather together!
Let us flee to the fortified cities(AI)
    and perish there!
For the Lord our God has doomed us to perish
    and given us poisoned water(AJ) to drink,
    because we have sinned(AK) against him.
15 We hoped for peace(AL)
    but no good has come,
for a time of healing
    but there is only terror.(AM)
16 The snorting of the enemy’s horses(AN)
    is heard from Dan;(AO)
at the neighing of their stallions
    the whole land trembles.(AP)
They have come to devour(AQ)
    the land and everything in it,
    the city and all who live there.

17 “See, I will send venomous snakes(AR) among you,
    vipers that cannot be charmed,(AS)
    and they will bite you,”
declares the Lord.

18 You who are my Comforter[b] in sorrow,
    my heart is faint(AT) within me.
19 Listen to the cry of my people
    from a land far away:(AU)
“Is the Lord not in Zion?
    Is her King(AV) no longer there?”

“Why have they aroused(AW) my anger with their images,
    with their worthless(AX) foreign idols?”(AY)

20 “The harvest is past,
    the summer has ended,
    and we are not saved.”

21 Since my people are crushed,(AZ) I am crushed;
    I mourn,(BA) and horror grips me.
22 Is there no balm in Gilead?(BB)
    Is there no physician(BC) there?
Why then is there no healing(BD)
    for the wound of my people?

Footnotes

  1. Jeremiah 8:13 The meaning of the Hebrew for this sentence is uncertain.
  2. Jeremiah 8:18 The meaning of the Hebrew for this word is uncertain.