Add parallel Print Page Options

47 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Аззу.

Так говорить Господь: Ось підіймаються води із півночі, і стануть вони за потік заливний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто й замешкалих в ньому, і буде кричати людина, і кожен мешканець землі заголосить...

Через гук тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колесниць, через скрип його кіл не звернулись батьки до синів, бо зомліли їм руки,

бо настав це той день, щоб понищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку... Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора,

шолудивою стане Азза, згине Ашкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі?

О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Вернися до піхви своєї, заспокойся й замовкни!

Але як заспокоїться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, туди Він призначив його!...

Послання про филистимлян

47 Це слово Господа, що було пророку Єремії щодо филистимлян перед тим, як фараон напав на Ґазу.

Ось що Господь каже:
«Армії чужинців-ворогів ринуть із півночі,
    стануть вони як води бурхливі.
Затоплять вони усю землю
    і все що на ній живе:
    міста і мешканців усіх.
Кричатиме люд,
    і голоситиме кожен живий.
Під тупіт бойових могутніх його коней,
    під гуркіт колісниць його, під стук коліс.
Батьки на допомогу дітям не прийдуть,
    бо руки в них зомліють.
Бо день настане той,
    щоб вигубити всіх филистимлян,
    які лишилися у Тирі і Сидоні.
Бо вигубить Господь филистимлян
    на березі Кафтора[a].
Чоловіки у Ґазі поголили голови свої[b],
    а люди Ашкелона оніміли.
Останки в полі,
    доки різати будете себе?[c]

О меч Господній! Коли ти вже спочинеш!
    Сховайся в піхву, відпочинь і заспокойся!
Та як же заспокоїтись йому?
    Господь віддав йому наказ,
    націлив Він його на Ашкелон і узбережжя».

Footnotes

  1. 47:4 Кафтора Тобто «Крит».
  2. 47:5 поголили… свої В ознаку суму.
  3. 47:5 різати… себе Див.: прим. 47:5.