Add parallel Print Page Options

27 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворозки та ярма, і надінь їх на шию свою.

І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що приходять до Єрусалиму до Седекії, царя Юдиного.

І накажеш їм, щоб до своїх володарів говорили: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так скажете вашим володарям:

Я вчинив землю й людину, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм, і дав її тому, хто сподобався в очах Моїх.

А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, а також польову звірину дав Я йому, щоб служила йому.

І будуть служити всі народи йому та синові його, і синові сина його, аж поки не прийде час також його власному краєві, і поневолять його численні народи та великі царі.

І станеться, той народ і те царство, що не будуть служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо вавилонського царя, покараю Я народ цей мечем, і голодом, і заразою, говорить Господь, аж поки не зроблю їм кінця рукою його!

А ви не прислухайтесь до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що говорять до вас, кажучи: Не служіть вавилонському цареві!

10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете.

11 А народ, що вкладе свою шию в ярмо вавилонського царя й буде служити йому, то залишу його на його землі, говорить Господь, і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.

12 І до Седекії, царя Юдиного, говорив Я згідно з усіма цими словами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя, і служіть йому та його народові, і будете жити.

13 Пощо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, як говорив був Господь про той люд, що не буде служити вавилонському цареві?

14 І не прислухуйтеся до слів пророків, що кажуть до вас, говорячи: Не будете служити вавилонському цареві, бо неправду вони вам пророкують.

15 Бо Я не посилав їх, говорить Господь, і вони пророкують неправду в Ім'я Моє, щоб Я вигнав вас, і погинете ви та пророки, що вам те пророкують!...

16 А до священиків та до всього цього народу говорив я, кажучи: Так говорить Господь: Не прислухуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось тепер незабаром вертається з Вавилону посуд Господнього дому, бо лжу вони пророкують.

17 Не прислухуйтеся до них, служіть цареві вавилонському, то будете жити, нащо буде це місто руїною?

18 А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, нехай же просять вони Господа Саваота, щоб не перейшов посуд, позосталий в Господньому домі, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі до Вавилону.

19 Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи, і про море, і про підстави, і про решту посуду, позосталого в цьому місті,

20 що не забрав їх Навуходоносор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму.

21 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посуд, позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму:

22 До Вавилону буде він спроваджений, і там пробуватиме аж до дня Моїх відвідин їх, говорить Господь, тоді випроваджу його, і верну його до цього місця...

28 І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів'ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!

За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.

І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!

І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.

І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.

Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:

Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.

Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.

10 І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.

11 І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.

12 І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:

13 Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.

14 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!

15 І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.

16 Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!...

17 І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...

29 А оце слова листа, якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старших, і до священиків, і до пророків, і до всього народу, що його вигнав Навуходоносор з Єрусалиму до Вавилону, в неволю,

по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,

через Ел'асу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар Юди, до Навуходоносора, царя вавилонського, до Вавилону, говорячи:

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, до всього вигнання в неволю, що Я вигнав з Єрусалиму до Вавилону:

Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!

Поберіть жінок, і зродіть синів та дочок, і візьміть для ваших синів жінок, а свої дочки віддайте людям, і нехай вони породять синів та дочок, і помножтеся там, і не малійте!

І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій.

Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші чарівники, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться.

Бо лжу вони вам пророкують Ім'ям Моїм, Я їх не посилав, говорить Господь.

10 Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця.

11 Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.

12 І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.

13 І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.

14 І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас, і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць, куди Я вигнав був вас, говорить Господь, верну вас до того місця, звідки вас Я був вигнав.

15 Якщо ви кажете: Господь поставив нам пророків і в Вавилоні,

16 то так говорить Господь до царя, що сидить на Давидовому троні, та до всього народу, що сидить у цьому місті, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнання:

17 Так говорить Господь Саваот: Ось Я пошлю на вас меча, голод та моровицю, і дам їх, як обридливі фіґи, яких не їдять через їхню непридатність.

18 І буду гнатися за ними мечем, голодом та моровицею, і дам їх на пострах для всіх земних царств, на прокляття, і на остовпіння, і на посміховище, і на ганьбу серед усіх народів, куди Я їх був повиганяв,

19 за те, що не слухалися слів Моїх, говорить Господь, що посилав Я до них рабів Моїх пророків, рано та пізно, та не слухали ви, говорить Господь.

20 А ви, все вигнання, що послав Я з Єрусалиму до Вавилону, послухайте слова Господнього:

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він повбиває їх на ваших очах!

22 І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавилоні, говорячи: Нехай учинить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавилонський цар пік на огні,

23 за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.

24 А до Шемаї нехеламітянина скажеш, говорячи:

25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: За те, що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу, що в Єрусалимі, і до священика Цефанії, Маасеїного сина, і до всіх священиків, говорячи:

26 Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути наглядачем у Господньому домі для кожного чоловіка, що божевільний і що вдає пророка, і даси його до в'язниці, а на шию кайдани надінеш.

27 А тепер, чому ти не скартав Єремію з Анатоту, що вдає з себе пророка?

28 Бо він послав до нас, до Вавилону, говорячи: Довге воно, вигнання! Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!

29 І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії.

30 І було слово Господнє до Єремії, говорячи:

31 Пошли всьому вигнанню, говорячи: Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая, хоч Я не посилав його, і зробив, щоб ви надіялись на неправду,

32 тому так промовляє Господь: Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його: не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке Я зроблю для народу Свого, говорить Господь, бо про відступство від Господа говорив він!

Господь робить Навуходоносор царем

27 На четвертому році царювання Седекії,[a] сина Йосії, царя юдейського, слово було Єремії від Господа. Ось що Всевишній сказав мені: «Зроби собі ярмо з ремінців та брусків і почепи собі на шию. І пошли до царя едомського, моавського, аммонійського, тирського й сидонського через послів, що приходять до Єрусалима, до Седекії, царя юдейського.

Накажи їм передати своїм володарям: „Ось що каже Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю: „Я створив землю, людей і тварин, що на земній поверхні, Своєю силою великою і простертою правицею, і Я її надав тому, кому забажаю. А зараз Я віддав усі ці землі в руки Навуходоносора, царя вавилонського, слуги Мого. Я навіть звірів польових примусив йому служили. Всі народи служитимуть йому, сину і онуку його, доки не настане час, коли сам Вавилон й землю його підкорять багато народів і царів великих”».

«Та якщо десь є народ, що не служить Навуходоносору, царю вавилонському, і не підкоряється йому, то Я покараю цей народ мечем, голодом, і чумою,—каже Господь,—доки до останнього не винещу я їх. Тож не слухайте пророків, віщунів і сновидців ваших. Не слухайте ворожбитів і знахарів, що кажуть вам: „Ви не служитимете царю вавилонському”. 10 Бо пророцтва їхні—брехливі. Вони і є причина, з якої вас виженуть із землі вашої. Я повикидаю вас, і ви загинете в країні далекій.

11 Але народу, який підставить шию під ярмо вавилонське, дам Я спокій на його землі. Люди ці житимуть на цій землі і оброблятимуть її».

12 І я промовив ці слова Седекії, царю юдейському: «Підстав шию під ярмо царя вавилонського, служи йому та народу його й живіть у мирі. 13 Навіщо тобі й твоєму народові гинути від меча, голоду й чуми, що їх Господь пообіцяв наслати на будь-яке коліно, яке не служитиме царю вавилонському?

14 Не слухайте тих пророків, що кажуть: „Ви не будете служити царю вавилонському”,—бо ті, хто пророкує вам таке, брешуть». 15 «Кажу так, бо Я не посилав їх,—каже Господь,—вони облудно брешуть, захищаючись іменем Моїм. Тому Я й вижену вас, і ви загинете разом із лжебогами, які пророкували вам!»

16 А священикам і всьому народу юдейському я (Єремія) сказав про те, що каже Господь: «Не слухайте своїх пророків, що кажуть вам: „Посуд храму Господнього незабаром повернеться з Вавилона”. Пророцтво їхнє—брехливе. 17 Не слухайте їх, служіть царю Вавилона й будете жити. Нікому не потрібно, щоб це місто стало пусткою. 18 Якщо ж вони й насправді пророки, і якщо слово Господа Всемогутнього із ними, то хай ублагають Бога Всеблагого, щоб решту посуду з храму Господнього та з палат царя юдейського, та з Єрусалима не було забрано до Вавилона».

19 Бо ось що Господь Всемогутній каже про стовпи і про бронзове Море, і про поставці, і про решту посуду,[b] що залишились іще в храмі живого Бога. 20 Це те, що Навуходоносор, цар вавилонський, не взяв, коли з Єрусалима брав у полон до Вавилона Єгояхина, сина Єгоякима, царя юдейського, а також і всіх вельмож Юдеї та Єрусалима. 21 Бо ось що Всемогутній Бог Ізраїлю каже про посуд, що лишився в храмі Господньому і в палатах царя юдейського та в Єрусалимі: 22 «Їх вивезуть до Вавилона, і будуть вони там аж до того дня, коли за ними Я прибуду, їх заберу і поверну на їхнє місце». Так каже Господь.

Лжепророк Хананія

28 Того ж року на початку царювання Седекії, царя юдейського, на четвертий рік[c], п’ятий місяць Хананія, син Аззура, пророк із Ґівеона, говорив зі мною в храмі Господньому в присутності священиків та всього народу. Він сказав: «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Я зламаю ярмо царя вавилонського. Через два роки я поверну сюди весь посуд храму Господнього, що Навуходоносор, цар вавилонський, забрав звідси й переніс до Вавилона. Я також поверну сюди Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юдеї і всіх вигнанців з ізраїлевих, що пішли до Вавилона, бо Я ламаю ярмо царя вавилонського”». Так каже Господь.

Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії в присутності священиків і всього народу, що стояв у храмі Господньому. І сказав пророк Єремія: «Хай так буде! Хай Господь вчинить так, як ти сказав і виконає слова, що ти прорік, і поверне сюди з Вавилона посуд храму Господнього і усіх тих, кого було забрано в полон. Але послухай те, що я кажу тобі й усьому народу. Пророків, що були до мене й до тебе з давніх-давен, пророкували проти багатьох земель і проти царств великих, провіщаючи війну, нещастя й чуму. Пророка, що сповіщає про мир й слова його збуваються, визнають як пророка, якого справді Господь послав».

10 Тоді Хананія, знявши з шиї пророка Єремії ярмо, зламав його. 11 І сказав Хананія при всьому народі: «Ось що Господь каже: „Отак через два роки Я скину ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, з шиї народів усіх”». Почувши це, пророк Єремія пішов своїм шляхом.

12 Тоді Слово Господа було Єремії після того, як пророк Хананія зламав ярмо на шиї пророка Єремії. Він сказав: 13 «Піди й скажи Хананії, що каже Господь: „Ти зламав ярмо дерев’яне, але натомість отримаєш ярмо залізне”». 14 Так каже Господь Всемогутній Бог Ізраїлю: «Я накладу ярмо залізне на шию всіх цих народів, щоби примусити їх служити Навуходоносору, царю вавилонському, і вони служитимуть йому. Навіть звірів диких, і тих Я віддам йому».

15 Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії: «Послухай, Хананіє, Господь тебе не посилав, ти призвів цей народ неправді вірити. 16 Через те ось що Господь каже: „Вишлю Я тебе з землі цієї. Цього ж року ти помреш, бо всупереч Господу ти говориш”».

17 Пророк Хананія помер сьомого місяця того ж року.

Послання до полонених у Вавилоні

29 Ось слова з сувою, що пророк Єремія послав з Єрусалима до старійшин, що лишилися у вигнанні, до священиків та пророків і до всіх людей, кого Навуходоносор вигнав з Єрусалима у заслання до Вавилона. Це було після того, як цар Єгояхин вийшов з Єрусалима разом із царицею-матір’ю й царедворцями, й вельможами Юдеї та Єрусалима, з ремісниками й золотих справ майстрами. Єремія послав цей сувій через Еласа, сина Шафана, та Ґемарію, сина Гилкії, яких Седекія, цар юдейський послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. Там мовилося:

Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже до всіх тих, кого виведено було з Єрусалима до Вавилона: «Будуйте оселі й живіть у них, саджайте сади, споживайте плоди їхні. Беріть собі дружин і народіть синів і дочок. Беріть дружин для синів ваших і віддавайте заміж дочок ваших, і нехай вони теж родять дітей. Множтеся там, а не зменшуйтеся. Дбайте про благо міста того, куди Я вас вислав, і моліться Господу за нього, бо якщо в ньому пануватиме мир, то мир буде й вашій оселі. Бо ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Не давайте обдурити себе вашим пророкам, що між вами, і вашим віщунам. Не слухайте тих снів, що сняться їм. Вони ім’ям Моїм пророкують вам неправду. Я їх не посилав!”» Так каже Господь.

10 Кажу так, бо ось що Господь мовить: «Коли могутності Вавилона виповниться сімдесят років, Я прийду до вас і виконаю обіцянку, що дав вам повернути вас до Єрусалима. 11 Бо знаю Я всі задуми Свої щодо вас, задуми щодо процвітання вашого, а не лиха, щоб дати вам майбутнє і надію. 12 Ви звертатиметеся до Мене, ви прийдете й молитиметеся Мені, та Я вас слухатиму. 13 Ви будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати від усього серця. 14 Я дозволю вам знайти Мене. Я відпущу вас із полону, зберу з усіх місць, куди повиганяв вас. Я поверну вас туди, звідки вигнав». Так каже Господь.

15 Ви можете сказати: «Господь для нас у Вавилоні підніс пророків». 16 Але ось що Господь каже царю, що сидить на престолі Давидовім, і усім людям, що мешкають у місті цьому,—братам вашим, що не пішли з вами у полон. 17 Ось що Господь Всемогутній каже: «Ось я нашлю на них меч, голод і чуму, я їх зроблю подібними до тих бридких фіґ, що їх не можна їсти, бо такі вони препогані. 18 Я переслідуватиму їх мечем, голодом і чумою й зроблю їх жахом для всіх царств на землі, прокляттям і руїною, тим, що зневажають і ганьблять серед усіх народів, куди Я їх повиганяв. 19 Бо вони не слухають слів Моїх, які Я постійно шлю їм через Моїх слуг-пророків. 20 Почуйте слово Господа, ви, вигнанці з Єрусалима до Вавилона».

21 Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже про Агава, сина Колаї, та про Седекію, сина Маасії, що пророкують вам брехню від Мого імені: «Ось Я віддам їх у руки Навуходоносора, царя вавилонського. І він повбиває їх на очах у вас. 22 І для всіх вигнанців з Юдеї, які зараз у Вавилоні, приживеться прокльон: „Хай Господь зробить те ж саме, що й Седекії та Агаву, яких цар Вавилона у вогні спалив”. 23 Кажу це, тому що ті два пророки грішили поміж людей Ізраїля: вони перелюб чинили з жінками сусідів своїх і Моїм іменем промовляли слова брехливі, яких Я їм не велів казати. Мені відомо це, бо Сам є свідком цього». Так каже Господь.

Лжепророк Шемая

24 Скажіть Шемаї з Негелама: 25 «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Ти послав листи від свого імені до всіх людей у Єрусалимі й до священика Софонії, сина Маасії, та до інших священиків зі словами: 26 Господь зробив тебе священиком замість священика Єгояди, щоб став ти наглядачем у храмі Господнім. Кожного, хто поводиться як божевільний і пророкує, ти маєш забити в колодки. 27 То чому ж ти не заарештував Єремію з Анатота, що за пророка видає себе? 28 Бо він послав нам у Вавилон таке послання: „Ви житимете там довго. Будуйте оселі й живіть, саджайте сади й споживайте їхні плоди”».

29 Тоді священик Софонія прочитав цей лист пророку Єремії. 30 І слово Господа дійшло до Єремії. Всевишній сказав: 31 «Пошли цей лист усім вигнанцям: „Ось що Господь каже про Шемаю з Негелама: „Шемая пророкував вам, хоч Я його й не посилав, і призвів вас до того, що ви повірили у брехню”». 32 Тож ось що Господь каже: «Я покараю Шемаю з Негелама й нащадків його. Не матиме він нікого, хто лишився б жити серед народу цього, не побачить він добра, що зроблю Я народу Своєму, бо він людей повчав усупереч Всевишньому іти». Так каже Господь.

Footnotes

  1. 27:1 На четвертому році… Седекії У древньогебрейському тексті—«На початку царювання Єгоякима». Можливо, це була помилка при переписуванні, бо у 3 вірші говориться про Седекію, а у Єр. 28:1 міститься «той рік», тобто 4 рік правління Седекії (594-593 рр. до Р. Х.).
  2. 27:19 стовпи… посуду Див.: 1 Цар. 7:23-37.
  3. 28:1 на четвертий рік Тобто у 594-593 рр. до Р. Х.

Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,

щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,

Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,

Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.

Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!

Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.

10 Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,

11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.

12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.

13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.

14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.

15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.

Про праведне життя

Нагадуй людям, щоб корилися правителям та владі, слухалися їх, щоб були готові до добрих справ, не зводили ні на кого наклеп, хай будуть мирними й лагідними, чемними з усіма людьми. Кажу так, бо й ми були колись нерозумні, неслухняні й обдурені. Ми були рабами пристрастей та різноманітних утіх. Ми жили у злобі та заздрощах. Нас ненавиділи, і ми ненавиділи одне одного.

Та виявилися доброта й любов Бога,
    Спасителя нашого, до всього людства.
Він урятував нас, і це сталося не через те,
    що ми зробили в праведності,
    а завдяки Його милосердю.
Він спас нас омовінням,
    в якому люди народжуються знову
    й оновлюються завдяки Святому Духові.
Він щедро пролив на нас Святий Дух
    через Ісуса Христа, Спасителя нашого.
Нас названо невинними завдяки милості Божій,
    ми могли стати спадкоємцями вічного життя,
    в чому і є наша надія.

Це істинні слова. Я хочу, щоб ти говорив про це впевнено, щоб ті, хто повірив у Бога, прагнули чинити добро і те, що гідне хвали й корисне людям.

Цурайся нерозумних суперечок, різних балачок про родоводи, чвар і сварок про Закон, бо вони безкорисні й марні. 10 Уникай тих, хто після першого, а потім і другого попередження все ж таки й продовжує чинити розбрат. 11 Бо ти знаєш, що така людина відвернулася від правильного шляху й грішить. Вона сама себе засудила.

Прощання

12 Коли я пришлю до тебе Артема чи Тихика, то зроби все від тебе залежне, щоб прийти до Никополя і зустріти мене, бо я вирішив там перезимувати. 13 Роби все від тебе залежне, щоб допомогти законнику Зині й Аполлосу у всьому, що їм потрібно для подорожі, щоб нічого їм не бракувало.

14 Наші люди повинні навчитися дбати про те, як творити добро й допомагати усім, хто потребує допомоги, щоб життя їхнє не було безплідне. 15 Всі, хто зі мною, вітають тебе. Вітай і ти всіх, хто любить нас у вірі. Нехай благодать Божа буде з усіма вами.