Єремія 24-26
Ukrainian Bible
24 Господь показав мені, і ось два коші фіґ стояли перед храмом Господнім, потому, як Навуходоносор, цар вавилонський, вигнав Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юдиного, та правителів Юдських, і майстра, і слюсаря з Єрусалиму, та й привів їх до Вавилону.
2 Один кіш фіґи дуже добрі, як фіґи першого врожаю, а один кіш фіґи дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.
3 І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Фіґи. Фіґи добрі дуже добрі, а злі дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.
4 І було мені слово Господнє, говорячи:
5 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Як фіґи ці добрі, так оберну Я на добре вигнанців Юдиних, яких Я послав із цього місця до краю халдейського.
6 І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб'ю, і засаджу їх, а не вирву.
7 І дам Я їм серце пізнати Мене, що Я Господь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм!
8 А як фіґи ті злі, яких не їдять через їхню непридатність, то так говорить Господь: За такого Я дам Седекію, царя Юдиного, і його правителів та решту Єрусалиму, що залишилися в цьому Краї та що сидять у краї єгипетському.
9 І дам їх за острах, на зло для всіх царств землі, на ганьбу та за притчу, на глум та на прокляття в усіх тих місцях, куди вижену їх.
10 І пошлю на них меча, і голод та моровицю, аж поки не вигублені будуть на землі, яку Я був дав їм та їхнім батькам!...
25 Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:
3 Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.
5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.
6 І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого.
7 Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.
8 Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,
9 ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.
10 І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...
11 І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!
12 І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.
13 І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.
14 Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...
17 І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,
20 і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
21 Едома й Моава та синів Аммона,
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26 і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.
28 І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!
29 Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
31 Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь.
32 Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі,
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...
34 Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!...
35 І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...
36 І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,
37 і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву...
38 Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його...
26 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:
2 Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.
3 Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!
4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,
5 щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,
6 то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...
7 І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
8 І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!
9 Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.
11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!
12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.
13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
14 А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!
15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.
16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!
17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:
18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...
19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.
21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.
22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...
24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.
Иеремия 24-26
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Два кошики з фіґами
24 Господь показав мені два кошики з фіґами, що стояли перед храмом Господнім. Було це після того, як Навуходоносор, цар Вавилона, вислав із Єрусалима[a] Єгояхина[b], сина Єгоякима, царя Юдеї, а також із ним вельможу юдейського і ремісників, і ювелірів, і привів їх до Вавилона. 2 В одному кошику були дуже добрі фіґи, найкращі. А в другому—дуже погані, які не можна було їсти—такі негодящі.
3 І спитав мене Господь: «Що ти бачиш, Єреміє?» Я відповів: «Добрі фіґи—дуже добрі, а погані—такі погані, що й не можна їсти». 4 І слово Господа дійшло до мене. Він сказав: 5 «Ось що Господь Бог Ізраїлю каже: „Як над цими добрими фіґами, так само Я зглянуся над вигнанцями юдейськими, яких із цього місця вигнано було в халдейську землю. 6 З прихильністю наглядатиму за ними й поверну їх назад до цієї землі. Я відбудую народ цей й не руйнуватиму більше і не викорінюватиму. 7 Я дам їм серце, щоб Мене пізнали, що Я—Господь. Вони народом Моїм будуть, а Я—Богом їхнім. Кажу це, бо вони повернуться до Мене всім серцем”».
8 Що ж до поганих фіґ, що їх не можна їсти, то ось що Господь каже: «Ось як Я чинитиму з Седекією, царем юдейським та вельможами його, і з тією рештою, хто лишився в Єрусалимі, в цьому краю, та з тими, хто мешкає в Єгипті. 9 Я їх виставлю на острах і огиду для царств усієї землі. У всіх на очах терпітимуть вони наругу, ставши притчею во язицех, посміховиськом і прокляттям по всіх землях, куди Я їх повиганяю. 10 Я нашлю на них війну, голод і хворобу, доки не буде вигублено цей народ нікчемний із землі, яку Я віддав їм і батькам їхнім».
Суд Божий над Юдеєю
25 Слово, що було до Єремії про весь народ юдейський на четвертому році царювання Єгоякима[c], сина Йосії. То був перший рік правління Навуходоносора, царя вавилонського. 2 Ось що пророк Єремія проголосив усьому народу Юдеї і всім мешканцям Єрусалима. Він сказав: 3 «З тринадцятого року царювання Йосії, сина Амона, царя юдейського, й досі, протягом двадцяти трьох років, проголошую я слово Господа. Я промовляю його вам невтомно, та ви не слухаєте. 4 Господь невтомно посилає до вас усіх Своїх слуг-пророків, але ви не слухаєте їх, не докладаєте зусиль, щоб почути.
5 Ті пророки говорили вам: „Відверніться кожен від нечестивого путі свого й грішних вчинків. Живіть на тій землі, що Господь вам і батькам вашим віддав на віки вічні. 6 За іншими богами не ходіть, щоб їм служити й поклонятися низько, і не дратуйте Мене тим, що зробили власними руками. То й від Мене вам не буде лиха.[d] 7 Але Всевишнього не слухали ви. Прогнівив Мене цей народ тим, що зробив власними руками собі на лихо”». Так мовить Господь.
8 Тож ось що Господь Всемогутній каже: «Ви не слухали слів моїх. 9 Через те Я посилаю слово, щоб скликати всі племена півночі, та Навуходоносора, царя вавилонського, слугу Мого. І поведу Я всіх їх проти землі цієї та її мешканців і проти тих народів, що навкруги. Назавжди силою Своєю вижену їх, вигублю ущент, зробивши народ цей посміховиськом та вічною руїною». Господь мовить так: 10 «І знищу Я голос радощів і звуки свята, голос нареченого і нареченої, звуки жорна й світло каганця. 11 Увесь цей край обернеться на висушену пустелю, й народи ці служитимуть царю вавилонському сімдесят років».
12 «А як завершаться сімдесят років, Я покараю царя вавилонського і весь народ той,—каже Господь,—за беззаконня їхнє й покараю халдейську землю і приречу її на вічне запустіння. 13 Я наведу на землю цю всі обіцяні лиха, що проти неї Я промовив, усе, що написано в книзі цій, що Єремія пророкував проти всіх народів. 14 Багато народів і царів великих стануть їхніми рабами, навіть халдеї, які поневолили інші народи. Я відплачу їм за вчинками їхніми, за творіння нечестивих рук».
Суд Божий над поганськими народами
15 Тож ось що Господь Бог Ізраїлю сказав мені: «Візьми з руки Моєї винний келих цей, сповнений гніву Мого. Я примушу всі народи випити його. 16 Вони вип’ють його й захитаються, й будуть, мов божевільні перед мечем, що знище їх».
17 Тож взяв я з руки Господа той келих і примусив усі народи, до яких Він послав мене, випити його: 18 то були Єрусалим і всі міста юдейські з їхніми царями й вельможами. Я дав їм той келих, щоб зробити з них пустку й посміховисько, як і є воно зараз.
19 Я змусив і фараона, царя єгипетського, слуг, вельмож і усіх людей його випити той келих гніву Господа. 20 Я змусив випити усіх кочівників і всіх царів країни Уз, усіх царів землі Филистимської, Ашкелону, Ґазу, Екрон та решту Ашдода. 21 Осушили його Едом, Моав і сини Аммона. 22 Усі царі Тира і Сидона випили, а також і всі царі узбережжя по той бік моря. 23 Я змусив випити Дедан, Тему й Буц, та всі землі, де люди голять собі скроні. 24 Випили всі правителі Аравії і всі царі на прикордонних землях, що живуть у пустелі. 25 І всі царі Зимрі, Еламу і Мидії пили з цієї чаші. 26 І всі царі півночі, як сусідні, так і ті, що далеко одне від одного, і всі царства землі, що на тверді її існують, а цар Шешака[e] вип’є останнім.
27 Ти скажеш їм: «Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Пийте, упийтеся, хай вас повивертає, падайте й не стійте перед мечем, що Я на вас насилаю. 28 Але якщо відмовляться вони з руки твоєї взяти келих цей і пити, тоді ти скажеш їм, що Господь Всемогутній каже: „Ви неодмінно вип’єте! 29 Бо Я вже насилаю лихо на Єрусалим, місто що носить ім’я Моє, то невже ви гадаєте, що уникнете кари? Вас кара не мине, бо ось Я меч насилаю на всіх мешканців землі”». Так каже Господь Всемогутній.
Суд Божий над усією землею
30 Так Господь каже: «Єреміє, пророкуй їм усі ці слова.
Ти скажеш їм: „Господь гукає із висоти,
зі Свого святого храму Він голос подає.
Могутній грім Його розноситься над паствою Його,
немовби згуки тих людей,
які виноградні грона топчуть.
31 Цей гук доходить аж до краю землі,
бо Господь призиває всі народи до суду.
Він починає суд над усім людством,
грішників віддаючи мечу”».
32 Ось що Господь Всемогутній каже:
«Лихо розходиться від народу до народу,
здіймається велика буря до найвіддаленіших країн.
33 Від краю землі до краю лежатимуть побиті Богом. За ними не тужитимуть, їх не попідбирають і не поховають, вони гнитимуть, кинуті просто на землі.
34 Пастухи[f], ридайте й голосіть,
поводирі отари, качайтеся у поросі[g],
бо настав час вашої страти, знищення.
Я розкидаю ваше стадо,
неначе черепки від розбитого посуду.
35 Не дам Я пастухам сховатися у небезпеці,
і не дозволю повтікати поводирям отари.
36 Я чую ридання пастухів
і голосіння поводирів отари,
бо їхнє пасовисько Бог спустошив».
37 Луки мирні спустіли через палкий гнів Господній.
38 Немов той лев, залишив Всевишній лігво Своє,
а несе Він спустошення їхній землі
від згубного меча гнобителя,
від пекучого гніву Його.
Єремія в небезпеці
26 На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського,[h] таке слово було від Господа. 2 Ось що Всевишній сказав: «Стань на подвір’ї оселі Господньої і промов до людей, що приходять з міст юдейських до храму молитися, цю звістку, що Я наказую тобі. Не пропусти жодного слова. 3 Може, послухаються вони, і кожен з них зверне з лихого путі свого. Тоді це розчулить Мене, і не наведу Я те лихо, яке задумав їм вчинити за нечестивість вчинків їхніх.
4 Тож ти скажеш їм про те, що Господь мовить: „Якщо ви Бога не послухаєте й не житимете за законом Моїм, що настановив Я вам, 5 якщо не будете слухати слова Моїх слуг-пророків, яких раз-у-раз Я посилаю вам, 6 тоді зроблю Я з домом цим те ж, що зробив з Шило[i] й перетворю це місто на прокляття для всіх народів землі”».
7 Священики, пророки, й увесь народ чули, як Єремія промовляв ці слова у храмі Господньому. 8 Коли ж він закінчив говорити все, що Господь йому звелів промовити, тоді священики й пророки, і люди всі схопили його зі словами: «Смерть тобі! 9 Чому ти пророкуєш ім’ям Господа і кажеш: „З домом цим буде те ж, що й з Шило, й мешканців міста цього буде вигублено?”» І весь народ з’юрмився навколо Єремії в храмі Господньому.
10 Вельможі юдейські почули ці звинувачення, вийшли з палацу й подалися до храму Господнього. І сіли вони при вході до Нової брами, яка вела до храму. 11 Священики й пророки сказали вельможам і народу всьому: «Цього чоловіка приречено до смерті, бо пророкував він проти міста цього. Ви чули те на власні вуха».
12 Тоді Єремія сказав усім вельможам і народу всьому: «Господь послав мене пророкувати дому й місту цьому всі слова, що ви чули. 13 Тож виправте путі і вчинки ваші, коріться Всевишньому Богу вашому. Господь змилосердиться й відведе те лихо, що прорік вам. 14 Але я у руках ваших. Робіть зі мною, що вам здається добрим і справедливим. 15 Однак мусите знати напевне: якщо мене ви вб’єте, тоді кров невинного буде на вас і на цьому місті, і на мешканцях його, бо й справді Господь мене послав до вас вкласти всі ці слова у вуха ваші».
16 І вельможі, й народ увесь сказали священикам та пророкам: «Цей чоловік не заслуговує на смерть, бо він промовляв до нас іменем Господа». 17 Деякі мужі, дехто із старійшин цієї землі підвелися й промовили до всього зібрання: 18 «Михей з Морешета[j] пророкував за часів Езекії. І він сказав усьому народу юдейському: „Ось що Господь Всемогутній каже:
19 Хіба ж Езекія, цар юдейський, разом з усіма юдеями вбив його? Хіба він не боявся Господа й не шукав Його прихильності? Та Всевишній змилосердився й відвів лихо, на яке Він їх прирік. Тож ми робимо велику шкоду душам своїм”».
20 Був також іще один чоловік, який пророкував іменем Господа,—Урія, син Шемаї, з Киріат-Єарима. Він пророкував проти міста цього й проти цього краю і казав те ж саме, що й Єремія. 21 Цар Єгояким, всі воїни і всі вельможі чули слова його. Він намагався вбити Урію, але він почув про те і втік, опинившись в Єгипті. 22 Та цар Єгояким послав людей до Єгипту: Елнатана, сина Акбора, та декого з ним. 23 Вони повернули Урію з Єгипту й привели до царя Єгоякима. Той наказав стратити його й тіло кинути на бідняцький цвинтар.
24 Але Агікам, син Шафана, захистив Єремію, тож його не видали народу і не вбили.
Footnotes
- 24:1 Було це… із Єрусалима Тут ідеться про події, що відбувалися в 597 до Р. Х.
- 24:1 Єгояхина У гебрейському тексті—«Єхонії». «Єхонія» було інше ім’я «Єгояхина». Також див.: Єр. 27:20; 28:4 та 29:2.
- 25:1 на четвертому… Єгоякима Приблизно у 605 р. до Р. Х.
- 25:6 То… лиха Цей варіант міститься у древньогебрейських текстах. Деякі древньогрецькі переклади мають «Ви самі собі лиха завдаєте».
- 25:26 Шешака Криптограма Вавилона.
- 25:34 Пастухи Тобто «царі».
- 25:34 качайтеся у поросі Качатися у поросі—вияв горя.
- 26:1 На початку… юдейського Приблизно у 609 р. до Р. Х.
- 26:6 Шило Місто, де ковчег перебував за часів Елі. Див.: 1 Сам. 2-4, Єр. 7:12-14.
- 26:18 Михей з Морешета Йдеться про автора пророцької книги, що також входить до Старого Заповіту.
- 26:18 узвишшям Такі узвишшя правили за невеликі святилища лжебогів, яких було багато по всій країні.
До Тита 2
Ukrainian Bible
2 А ти говори, що відповідає здоровій науці.
2 Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.
3 Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,
4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.
6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.
7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,
8 слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,
10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.
11 Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,
12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,
13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,
14 що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.
15 Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!
К Титу 2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Дотримуйтеся істинного вчення
2 А ти сам завжди говори лише те, що відповідає істинному вченню. 2 Навчай літніх чоловіків мати самовладання, бути поважними, мудрими й стійкими у вірі, любові й терпінні. 3 Також літніх жінок навчай, щоб вони поводилися, як належить святим людям. Вчи їх не бути пліткарками й не зловживати міцними напоями. Вони повинні навчати інших добру, 4-5 наставляти молодших жінок любити своїх чоловіків і дітей, бути розсудливими й чистими, дбати про своє господарство, бути добрими, коритися чоловікам своїм. І тоді ніхто не зможе ганити Боже Послання.
6 Молодих людей так само спонукай бути розсудливими. 7 У всьому сам будь взірцем добрих вчинків. У вченні своєму виявляй чесність і серйозність. 8 Хай мова твоя буде благотворною, щоб ніхто не зміг її засудити. І тоді ті, хто проти тебе, будуть присоромлені, бо нічого лихого сказати проти нас не зможуть.
9 Навчай рабів бути покірливими у всьому своїм панам, догоджати їм і не суперечити. 10 Навчай їх не красти в панів, а виявляти повну вірність, щоб у всьому вони могли принести честь вченню, що йде від Бога, Спасителя нашого.
11 Бо милість Божа, яка приносить спасіння, виявилася всім людям. 12 Вона вчить нас, що нам слід відмовитися від безбожності та мирських бажань. Вона вчить, що в цьому світі ми маємо жити розсудливо, праведно і благочесно, 13 поки ми чекаємо того благословенного Дня, на який маємо надію, коли виявиться слава нашого великого Бога і Спасителя Ісуса Христа. 14 Він віддав Себе за нас, щоб врятувати нас від усілякого зла і очистити нас, як людей, які належать лише Йому й ревних до добрих справ.
15 Розповідай людям про все це. Підбадьорюй і докоряй з повним повноваженням. Не дозволяй нікому зневажати тебе.
Copyright © 2007 by Bible League International