Add parallel Print Page Options

Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене...

Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище...

І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!

10 Бо чув я обмову численних, ось острах навколо: Розкажіть, донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений і переможемо його, і помстимося над ним!

11 Та зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть! Будуть сильно вони посоромлені, бо робили без розуму, вічний сором їм буде, який не забудеться!

12 А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!

Read full chapter

П’ята скарга Єремії

О Господи, пошив мене Ти в дурні,
    отож обдурено мене.
Свою Ти силу показав,
    тож перемога за Тобою.
Та цілий день із мене збиткувалися люди,
    і кожен насміхався наді мною.
Щоразу, промовляючи, кричу від болю,
    бо пророкую про нещастя та насильство.
Бо стало слово Господа для мене докором,
    тим, з чого люди цілий день глузують.
І я сказав:
    «Не буду більш собі нагадувати про Бога,
    і більш не говоритиму ім’ям Його».
Але слова Всевишнього,
    як палаючий вогонь в моєму серці,
    багаття усередині кісток моїх.
Втомився я утримувати його,
    не в змозі більше я таке терпіти.
10 Бо чув я шепіт злобний звідусіль,
    усі казали жахливі речі, навіть друзі.
Усі знайомі лиш чатують на мою помилку:
«Зведемо наклеп на Єремію,
    обдуримо й подолаємо його.
Спровадивши його,
    ми зможемо йому помститись».
11 Господь зі мною, як могутній воїн,
    тож ті, хто переслідує мене,
    принижені, мене їм не здолати.
Їх осоромлено, бо в них немає глузду,
    носить їм вічний сором, що не знає забуття.

12 О Всемогутній Господи,
    Хто випробовує праведних бажання і думки.
Яви мені Твою відплату,
    бо лиш Тобі одному скарги я відкрив свої.
13 Співайте Господу! Всевишнього хваліть!
    Бо від зловмисників життя убогого рятує Він.

Read full chapter