Иезекииль 45-46

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Розподіл землі

45 «Коли будете ділити за жеребом землю між колінами ізраїлевими, частину мусите виділити місце для святої землі. Розміри її повинні бути двадцять п’ять тисяч ліктів^[a] завдовжки і двадцять тисяч ліктів^[b] завширшки^[c]. ² В тому числі частина п’ятсот на п’ятсот ліктів мусить бути для святилища, і ще п’ятдесят ліктів навколо для вільного простору. ³ У Святеє Святих відміряй частину в двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки і десять тисяч ліктів завширшки. Там стоятиме храм, святе місце. ⁴ Це буде священна частина землі для священиків, що служать у храмі, і тих, хто допомагає готувати службу Господню. Це також буде місце для їхніх будинків і святе місце для храму. ⁵ Площа двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки й десять тисяч ліктів завширшки належатиме левитам, що служать у храмі, для їхніх міст, де вони житимуть.

⁶ Місту віддай у власність площу п’ять тисяч ліктів завширшки та двадцять п’ять тисяч ліктів завдовжки, поруч із священною землею; вона належатиме всьому дому Ізраїлю. ⁷ Цар матиме землю, що межує як зі священною площею, так і з власністю міста. Вона простягатиметься від західного до східного кордонів. А завширшки вона буде така ж, як і наділ Ізраїлю. ⁸ Ця земля буде володінням правителя в Ізраїлі. І правитель мій більше не гнобитиме народ мій, а дасть дому Ізраїлю володіти землею відповідно до колін їхніх»,—Господь Бог говорить.

⁹ «Ви зайшли досить далеко, правителі Ізраїлю! Припиніть насильство і гноблення, будьте справедливі й праведні. Не виганяйте Мій народ з його дому»,—проголошує Господь Бог.

¹⁰ «Не дурите людей, дотримуйся точної ваги, точної ефи^[d] й бату^[e]. ¹¹ Ефа і бат мусять бути однакової міри: бат вміщатиме одну десяту гомера, і ефа—одну десяту гомера, гомер мусить бути стандартною мірою для обох. ¹² Шекель^[f] мусить дорівнювати двадцяти ґерам. Двадцять шекелів плюс двадцять п’ять шекелів плюс п’ятнадцять шекелів дорівнює одній міні.

Пожертви і свята

¹³ Ось спеціальне підношення, яке мусите приносити:

Ці принесення підуть на хлібні жертви і жертви всеспалення, на мирні жертви, щоб очистити людей від гріха»,—проголошує Господь Бог.

¹⁶ «Увесь народ землі цієї братиме участь у цьому особливому підношенні для правителя ізраїльського. ¹⁷ Та правитель буде зобов’язаний приносити жертви всеспалення, офіри та возливання на свята Новолуння та суботи, щоб спокутувати гріхи дому Ізраїлю.— ¹⁸ Господь Бог говорить.—Першого місяця, першого дня мусите взяти молодого бичка без вад для очищення храму. ¹⁹ Священик мусить взяти крові від жертви за гріх і покропити нею одвірки храму, чотири кути верхнього виступу жертовника й одвірки брами внутрішнього подвір’я. ²⁰ Ви мусите робити теж саме на сьомий день того ж місяця для кожного, хто грішить ненавмисне чи від незнання, так ви очищатимете храм.

²¹ Чотирнадцятого дня першого місяця маєте святкувати Пасху, яка триватиме сім днів. Протягом цього часу їстимете хліб, замішений без дріжджів. ²² Того дня правитель принесе за себе й за всіх людей Ізраїлю бика як жертву за гріх. ²³ Щодня протягом семи днів свята він мусить давати сім биків і сім баранів без вад як жертви всеспалення для Господа, і козла як жертву за гріх. ²⁴ Він мусить давати на хлібне підношення ефу ячменю за кожного бика й ефу ячменю за кожного барана, а також гін^[h] олії за кожну ефу зерна. ²⁵ Протягом семи днів Свята Кущів, що починається в сьомий місяць на п’ятнадцятий день, правитель мусить так само принести жертви всеспалення та оливу за гріх».

Цар і свята

46 Ось що Господь Бог говорить: «Брама внутрішнього двору, звернена на схід, мусить бути зачинена протягом шести робочих днів, але в суботу і в день нового місяця мусить бути відчинена. ² Правитель увійде з двору через ґанок брами й стане в воротах. Священики принесуть його жертви всеспалення й мирні жертви. Він помолиться на порозі брами, а потім вийде, але браму не буде зачинено аж до вечора. ³ А в суботу й Новолуння люди країни також молитимуться в присутності Господа при виході до цієї брами.

⁴ Жертвами всеспалення, що цар принесе Господу в суботу, будуть шість ягнят і баран—усі без вад. ⁵ З бараном він мусить дати ефу зерна, а з ягнятами він може дати стільки, скільки йому заманеться. Але з кожною ефою він мусить дати один гін оливи.

⁶ На Новолуння він мусить принести молодого бичка, шість ягнят і барана без вад. ⁷ З биком він мусить дати ефу зерна і з бараном ефу зерна, а з ягнятами стільки, скільки схоче дати, але неодмінно з гіном оливи на кожну ефу.

⁸ Коли князь заходить, він мусить пройти крізь ґанок східної брами, і виходити він має тим самим шляхом.

⁹ Коли прості люди прийдуть поклонитися Господу на призначені свята, то хто входить через північну браму, виходити мусить через південну, а хто входить через південну браму, виходить мусить через північну. Ніхто не повинен повертатися через ту браму, через яку заходив, кожен мусить виходити через протилежну^[i]. ¹⁰ Цар повинен бути серед людей: як вони заходять, то й він заходить, як вони виходять, то й він виходить.

¹¹ В урочисті дні й свята, з биком завжди треба давати ефу зерна як хлібну жертву, і з бараном ефу, а з ягнятами стільки, скільки людина схоче, але з гіном оливи на кожну ефу. ¹² Коли князь приносить добровільну пожертву Господу, чи жертву всеспалення, чи мирні жертви—східна брама мусить бути відчинена для нього. Він приносить свої жертви всеспалення чи мирні жертви так само, як робить він це в суботу. Після того, як він піде, браму слід зачиняти.

Денні пожертви

¹³ Щодня ви мусите принести ягня-однолітка без вад як жертву всеспалення Господу. Це слід робити щоранку. ¹⁴ Ви мусите також разом із ним щоранку приносити офіру з шостої частини ефи та з третьої частини гіна оливи, щоб замісити тісто. Ця щоденна пожертва Господу назавжди. ¹⁵ Тож ягня, хліб і олива будуть принесені щоранку як повсякчасна жертва всеспалення».

Закони наслідування для царя

¹⁶ Ось що Господь Бог говорить: «Якщо правитель передає в дар одному з синів своїх зі спадщини своєї, то ця земля належатиме й його синам, вона стане й їхньою спадщиною. ¹⁷ Якщо ж цар дарує землю зі спадщини своєї одному з рабів своїх, той може тримати її до ювілею^[j], а по тому подарунок повернеться до володаря. Спадщина його належить тільки синам його, вона їхня. ¹⁸ Володар не повинен брати нічого зі спадщини людей, ані змушувати їх залишити свою землю. Він мусить виділяти синам своїм спадщину зі своєї особистої власності, щоб ніхто з народу Мого не позбувся власності».

Особливі кухні

¹⁹ Тоді чоловік вивів мене через вхід, що збоку від брами, до священних приміщень, звернених на північ, що належали священикам, і показав мені приміщення на західному краї. ²⁰ І сказав він мені: «Це те місце, де священики готуватимуть жертву за провину й жертву за гріх. І пектимуть хлібну жертву, щоб не виносити ці святі речі в зовнішній двір, де всі люди».

²¹ Тоді він привів мене у зовнішній двір і повів по всіх його чотирьох кутах. І побачив я в кожному куті інше подвір’я. ²² У чотирьох кутах зовнішнього двору було чотири закритих^[k] подвір’я сорок ліктів^[l] завдовжки, і тридцять ліктів^[m] завширшки. Всі вони були однакові за розмірами. ²³ У середині кожного з чотирьох подвір’їв був кам’яний виступ; під виступом, довкола, було влаштовано місця для вогню. ²⁴ І сказав він мені: «Це кухні, де ті, що служать у храмі, варитимуть пожертви, принесені народом».