Иезекииль 42-44

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Приміщення для священиків

42 Тоді повів мене чоловік на північ, на зовнішнє подвір’я, і привів до приміщень навпроти храмового двору зовнішнього муру на північному боці. ² Будівля, двері якої дивилися на північ, була сто ліктів^[a] завдовжки і п’ятдесят ліктів^[b] завширшки. ³ Вздовж стін тієї споруди йшли галереї в три яруси, що дивилися одна на одну. Між внутрішнім подвір’ям та помостом зовнішнього подвір’я була відстань у двадцять ліктів^[c]. ⁴ Перед приміщенням був внутрішній перехід десять ліктів^[d] завширшки і сто ліктів завдовжки. Двері його були звернені на північ.

⁵ Верхні приміщення були вужчі, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів будівлі, бо галереї віднімали в них місце. ⁶ Приміщення йшли в три яруси, верхні не мали колон як ті, що виходили на подвір’я, тож вони мали меншу площу, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів.

⁷ Зовнішня стіна була паралельна приміщенням і зовнішньому двору. Вона тяглася вздовж приміщень на п’ятдесят ліктів. ⁸ Якщо ряд приміщень з боку зовнішнього двору був п’ятдесят ліктів завдовжки, то ряд з боку до святилища був сто ліктів завдовжки. ^9-10 Вхід був під приміщеннями східної сторони, щоб люди заходили з зовнішнього двору в самому початку стіни. Зі східного боку по зовнішній стіні йшли приміщення. ¹¹ Перед ними був прохід, мали вони такий самий вигляд, як приміщення з північного боку; вони мали таку ж саму довжину й ширину, таке саме планування. ¹² Двері в південних приміщеннях було розташовано так само, як і в північних. При початку переходу були двері, що вели на схід, паралельно стіні. Через них можна було потрапити до кімнат.

¹³ І сказав мені той чоловік: «Північні й південні приміщення звернені до закритого двору—святі. Це кімнати, де священики, наближені до Господа, споживатимуть пресвяті пожертви. Там вони приноситимуть найсвятіші пожертви: підношення за зерно, гріх, та провину, бо це—святе місце. ¹⁴ Тільки-но вийшовши зі святого місця, священики не повинні виходити в зовнішнє подвір’я доки не залишать вбрання своє, в якому правили службу, бо воно святе. Вони мусять вбратися в інший одяг, перш ніж наблизяться до місць, відведених для людей».

Зовнішнє подвір’я

¹⁵ Закінчивши вимірювати всередині храмової площі, він вивів мене через східну браму, й почав вимірювати її ззовні. ¹⁶ Зміряв він вимірювальною тичкою східну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів^[e]. ¹⁷ Зміряв він північну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ¹⁸ Зміряв він південну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ¹⁹ Тоді перейшов він на західну сторону й виміряв її. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ²⁰ Тож зміряв він мур з усіх чотирьох сторін. Він був п’ятсот ліктів завдовжки і п’ятсот ліктів завширшки. Цей мур відокремлював святу частину храму від несвятої.

Господу жити серед Його народу

43 Тоді чоловік привів мене до воріт, звернених на схід. ² І побачив я славу Бога Ізраїлю, що надходила зі сходу. Голос його був, мов рев хвиль, і земля випромінювала славу його. ³ З’ява, що я бачив, була подібна до тієї, що я бачив біля каналу Кевар, коли прийшов Він, щоб зруйнувати місто. Я впав долиць. ⁴ Слава Господа ввійшла в храм крізь браму, звернену на схід.

⁵ Тоді Дух^[f] підняв мене й переніс у внутрішнє подвір’я, і слава Господа сповнила храм. ⁶ Стоячи біля чоловіка, я почув, як хтось промовляє до мене з-середини храму. ⁷ Той голос сказав: «Сину людський, це місце престолу Мого, місце для стіп Моїх ніг. Тут Я житиму серед ізраїльтян повік. Дім Ізраїлю ніколи більше не осквернятиму Моє святе ім’я, ні самі вони, ні царі їхні, своєю розпустою або похованням трупів царів своїх у святому місці. ⁸ Вони поставили свій поріг при Моєму порозі: одвірки свої при Моїх одвірках—лиш стіна була між Мною та ними. Вони ганьбили Моє ім’я святе своїми мерзенними звичками. Тож Я вигубив їх у гніві. ⁹ Тепер же вони заберуть від Мене розпусту свою і неживі подоби царів своїх і Я житиму серед них повік. ¹⁰ Сину людський, змалюй храм, який бачив у з’яві, народу ізраїльському, щоб соромно їм стало гріхів їхніх, хай вони обміркують планування храму. ¹¹ І якщо їм соромно за те, що вони чинили, дай їм знати, як влаштовано храм: його устрій, виходи і входи, всі установи його й закони. Запиши це для них, щоб вони могли йти за цим планом і дотримуватися всіх настанов.

¹² Це закон храму: весь навколишній простір на вершині гори буде пресвятим місцем. Такій закон про храм.

Жертовник

¹³ Ось розміри жертовника в довгих ліктях, цей лікоть містить лікоть^[g] і долоню^[h]. Жолоб його в лікоть глибиною і лікоть завширшки, а обід—одну п’ядь^[i] по всьому краю. А ось висота жертовника: ¹⁴ від землі вгору до нижнього краю—два лікті^[j] заввишки і лікоть завширшки, а від меншого виступу вгору до більшого виступу—чотири лікті^[k] заввишки й лікоть завширшки. ¹⁵ Вогнище жертовника—чотири лікті заввишки, чотири роги кути над вогнищем, що нагадували роги. ¹⁶ Вогнище жертовника було квадратне: дванадцять ліктів^[l] завдовжки, дванадцять ліктів завширшки. ¹⁷ Верхній виступ також квадратний, чотирнадцять ліктів^[m] завдовжки і чотирнадцять завширшки, із ободом у півліктя^[n] і жолобом у лікоть по колу. Сходи жертовника звернені на схід».

¹⁸ І сказав той чоловік мені: «Сину людський, ось що Господь Бог говорить: „Оце будуть правила для принесення пожертви, для пожертви всеспалення та скроплення кров’ю жертовника, коли збудують його. ¹⁹ Ти мусиш дати молодого бика як жертву за гріх священикам, які є левитами з роду Задока, що приступають до Мене, щоб служити. Так проголошує Господь Бог. ²⁰ Ти мусиш взяти крові бика й помазати її на чотири роги жертовника і на чотири кути верхнього виступу і навколо ободу, і так очистиш вівтар і зробиш спокуту. ²¹ Мусиш взяти бика як жертву за гріх і спалити його в належній частині храмової площі за межами святилища. ²² На другий день принесеш козла без вади як жертву за гріх, і вівтар треба очистити, так само, як його очищали биком. ²³ Коли скінчиш очищати його, ти мусиш принести молодого бичка й барана з отари, обох без вад.

²⁴ Тобі необхідно принести їх перед Господом і священики повинні кинути (скропити) на них солі і принести їх у жертву як жертву всеспалення Господу. ²⁵ Сім днів даватимеш по козлу щоденно як жертву за гріх; даси також молодого бичка й барана із отари, обох без вад. ²⁶ Сім днів вони мусять робити спокуту за вівтар і очищати його. В такий спосіб його буде освячено. ²⁷ Після тих семи днів, починаючи із восьмого й далі, священики мусять принести ваші жертви всеспалення й мирні пожертви на вівтарі. Тільки тоді прийму Я вас”». Так проголошує Господь Бог.

Зовнішні ворота

44 Тоді чоловік привів мене назад, до зовнішньої брами святилища, тієї, що звернена на схід. Вона була зачинена. ² Господь сказав мені: «Ця брама мусить лишатися зачинена. Її не можна відчиняти, та ніхто не може входити через неї. Вона мусять лишатися зачинена через те, що Господь, Бог Ізраїлю, зайшов через неї. ³ Лиш цар—єдиний, хто може сидіти в брамі й споживати їжу в присутності Господа. Він мусить заходити через ґанок брами й тим же шляхом виходити».

Святість храму

⁴ Тоді чоловік привів мене через північну браму до фасаду храму. Глянув я і побачив славу Господа, що сповнювала храм Господній. І впав я долілиць. ⁵ Господь сказав мені: «Сину людський, дивись пильно, слухай уважно і затям усе, що кажу Я тобі щодо правил храму Господа. Зверни увагу на вхід до храму й усі виходи святилища. ⁶ Скажи бунтівному дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Облиш свої мерзенні звички, доме Ізраїлю! ⁷ Ви приводили чужинців до храму Мого. А вони ж не були обрізані ні в душі^[o], ані на тілі. Вони оскверняли храм Мій, поки ви приносили мені їжу, жир та кров. Ви порушили Заповіт Мій. ⁸ Замість того, щоб виконувати обов’язок свій щодо святинь Моїх, ви поставили чужинців доглядати храм Мій”».

⁹ Ось що Господь Бог говорить: «Жоден чужинець необрізаний ні в душі, ні на тілі не повинен заходити до храму Мого, навіть з-поміж тих чужинців, що живуть серед синів Ізраїля. ¹⁰ Левити ж, які віддалилися від Мене, коли Ізраїль збився з путі й пішов манівцями за бовванами своїми, відповідатимуть за гріхи свої. ¹¹ Вони обрані були служити у храмі Моєму, охороняючи брами, забиваючи худобу на жертви всеспалення та інші жертви. Їх було обрано служити людям і для людей. ¹² Але за те, що служили вони їм при бовванах їхніх і призвели дім Ізраїлю до гріха, поклявся Я з піднятою рукою, що мусять вони відповідати за гріх свій». Так проголошує Господь Бог.

¹³ «Вони не наблизяться до Мене, правлячи службу як священики, не торкнуться вони будь-якої зі святинь Моїх, ані найсвятіших пожертв; нести їм ганьбу за мерзенні вчинки їхні. ¹⁴ Однак призначу Я їх служити в храмі й виконувати різноманітні роботи, що мають робитися в ньому.

¹⁵ Всі священики належать до коліна Левитів, але тільки нащадки Задока служили храму Моєму, коли ізраїльтяни відвернулися від Мене. Тож вони й наблизяться до Мене й служитимуть Мені. Вони стоятимуть переді Мною, приноситимуть Мені пожертви жиру та крові,—проголошує Господь Бог.— ¹⁶ Тільки вони входитимуть до святилища мого; тільки вони зможуть наблизитися до столу Мого, щоб служити переді Мною і правити службу Мою. ¹⁷ Коли входитимуть в браму внутрішнього двору, вони мусять бути вбрані в лляний одяг. Вони не повинні носити жодного вовняного вбрання під час служби при брамі внутрішнього двору чи всередині храму. ¹⁸ Вони мусять носити лляні завої на головах і лляну білизну. Вони не повинні носити нічого, що б спричинило спітніння. ¹⁹ Коли виходитимуть вони у зовнішній двір, де є люди, мусять знімати одяг, у якому правили службу, й залишати його в священних приміщеннях. А виходити вони мусять в іншому вбранні, щоб не давати людям торкатися свого священного вбрання.

²⁰ Вони не повинні голити голови, ані відпускати довге волосся^[p]. Їм належить тримати волосся на головах підстриженим. ²¹ Жоден священик не повинен пити вина, перед тим, як входить до внутрішнього подвір’я. ²² Вони не повинні одружуватися з удовицями або розлученими жінками. Вони можуть брати за жінок тільки дівчат ізраїльського походження або священицьких удів.

²³ Вони мусять навчати народ Мій різниці між святим і повсякденним, показуючи людям, як розрізняти нечисте й чисте. ²⁴ У кожній суперечці священики мусять бути за судей і вирішувати суперечку згідно з Моїм Законом. Вони мусять дотримуватися законів Моїх, настанов Моїх щодо всіх Моїх свят, і мусять вони свято дотримуватися субот Моїх. ²⁵ Священик не повинен оскверняти себе наближенням до померлого. Однак якщо померлий був батьком його або матір’ю, сином чи дочкою, братом чи незаміжньою сестрою, тоді він може осквернити себе. ²⁶ Після очищення він повинен чекати сім днів. ²⁷ Того дня, коли він заходить на внутрішнє подвір’я храму, щоб служити в святилищі, він сам мусить принести жертву за гріх».

Так проголошує Господь Бог: ²⁸ «Я—єдина спадщина, яку мають священики. Ти не повинен нічого не давати їм у володіння в Ізраїлі. Я буду володінням їхнім. ²⁹ Вони їстимуть хлібні жертви, жертви за гріх і за провину. І все в Ізраїлі, посвячене Господу,^[q] належатиме їм. ³⁰ Найкращі з усіх першоплодів, усі дари особливі належатимуть священикам. Ти мусиш дати їм першу частку своєї їжі, першу частку зеленого борошна, щоб благословення зійшло на дім твій. ³¹ Священик не повинен нічого їсти: ні птаха ні тварини, знайдених мертвими чи роздертих дикими звірами».