Гріхи Єрусалима

22 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, чи судитимеш ти місто (Єрусалим) за кровопролиття? Чи викриєш перед нею (Єрусалимом) усі її мерзенні вчинки? ³ Скажи їй, що Господь Бог говорить: „О місто, що накликало на себе лиху годину, проливаючи кров посеред себе. Єрусалиме, ти споганила себе тим, що зробила поганих бовванів. ⁴ Ти завинила через кров, яку пролила, ти опоганилася бовванами, яких зробила. Ти наблизила свої дні, кінець рокам твоїм настав. Через те Я зроблю тебе предметом зневаги для всіх країн. ⁵ Близькі й далекі, збиткуватимуться з тебе, о горезвісне місто, повне безладдя.

⁶ Подивись Єрусалиме, як кожен із ізраїльських князів, що живе в тобі, використовує силу свою, щоб кров проливати. ⁷ В тобі вони батька й матір зневажають, в тобі вони пригноблюють чужинця й кривдять сироту й удовицю. ⁸ Ти зневажила Мої святині й осквернила Мої суботи. ⁹ В тобі заколотники прагнули пролити кров невинну, в тобі живуть ті, хто їсть у храмах на узвишшях і коїть негідні вчинки. ¹⁰ В тобі живуть ті, хто ганьбить батьківське ліжко, і ті, хто ґвалтує жінок під час їхніх місячних. ¹¹ В тобі чоловік чинить мерзенний злочин із жінкою свого сусіди, інший вкриває ганьбою невістку свою, а інший ґвалтує сестру свою, дочку свого рідного батька. ¹² В тобі чоловіки беруть хабарі, щоб проливати кров, ти береш лихву й відсотки і через здирство дістаєш неправедні прибутки від сусідів своїх. Ви забули мене”».

Так проголошує Господь Бог: ¹³ «Тепер Я сплесну в долоні та припиню неправедні вчинки твої. Я покараю тебе за вбивство та обман. ¹⁴ Чи витримає твоя мужність, чи будуть сильними руки того дня, коли Я покараю тебе? Я, Господь, промовив це і так зроблю. ¹⁵ Я розпорошу тебе поміж народами і розкидаю по країнах, Я покладу край нечистоті твоїй. ¹⁶ Коли тебе буде опоганено в очах усіх народів, ти знатимеш, що Я—Господь».

Ізраїль—нічого не вартий

¹⁷ І слово Господа дійшло до мене: ¹⁸ «Сину людський, дім Ізраїлю став для Мене жужелицею. Вони для Мене наче мідь, залізо, оливо, свинець—нічого не варті поруч із сріблом». ¹⁹ Через те ось що Господь говорить: «За те, що ви всі стали жужелицею, я зберу вас у Єрусалимі. ²⁰ Так само, як люди збирають срібло, мідь, залізо, свинець й оливо в горнилі, щоб розплавити їх у вогняному потоці, так і Я зберу вас у Моєму гніві й люті посеред міста і розтоплю вас. ²¹ Я зберу вас і дмухну на вас Своєю вогняною люттю, і вас розтопить серед міста. ²² Так само, як срібло плавлять у горнилі, так і вас розтоплять посеред нього, і ви знатимете, що Я, Господь, вилив Свій гнів на вас».

Езекиїль виступає проти Єрусалима

²³ І Слово Господа дійшло до мене: ²⁴ «Сину людський, скажи Ізраїлю: „Ти—нечиста земля^[a], що не матиме дощу, бо прогнівила ти Мене. ²⁵ Її князі^[b] плетуть змову, немов ревучий лев, що роздирає свою здобич. Вони знищили безліч людей, нахапали багато дорогоцінних речей і з їхньої вини в цій землі багато вдів. ²⁶ Її священики чинять насильство над законом Моїм і оскверняють Мої святині. Вони не відрізняють святе від звичайного, вони вчать, що немає різниці між нечистим і чистим, вони зневажають Мої суботи, тож і Мене ганьблять перед людьми. ²⁷ Її князі в місті, мов вовки, що роздирають свою здобич. Вони кров проливають і вбивають людей, щоб дістати неправедні прибутки.

²⁸ Пророки не попереджають людей, вони лише приховують правду. Вони подібні до робітників, що не ремонтують проломи в мурі, а лише забілюють їх. Всі їхні пророцтва, то брехня. Вони віщують: „Ось що Всевишній говорить”,—коли Господь їм не казав нічого. ²⁹ Люди цієї землі займаються здирством і грабунками; вони гноблять бідних і нужденних, знущаються з чужинців, відмовляючи їм у справедливості. ³⁰ Я закликав покаятись народ, шукав серед них людину, яка б відремонтувала проломи у стіні й, ставши переді Мною біля мура, захистила землю цю, щоб Мені не довелося нищити її, але я не знайшов нікого.

³¹ Тож я виллю лють свою на них і пожеру Моїм вогняним гнівом, покараю за всі мерзотні гріхи, що вони накоїли”». Так проголошує Господь Бог.

Дві розпутні сестри

23 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, послухай притчу про Самарію та Єрусалим: були дві жінки, дочки однієї матері. ³ Стали вони повіями в Єгипті, і займалися розпустою з самого юного віку. Там вони вперше дали торкнутися їхніх сосків, там уперше стиснули їхні дівочі груди. ⁴ Старшу сестру звали Огола^[c], а меншу—Оголива^[d]. Були вони Моїми жінками й народили багато синів та дочок. Огола—це Самарія, а Оголива—Єрусалим. ⁵ Огола займалася розпустою, коли вона була ще Моя. Вона була хтива до своїх коханців, ассирійців-воїнів, ⁶ вбраних у блакитне, а ще й до правителів й начальників—все вродливих молодиків і вершників на конях. ⁷ І віддавала вона себе як розпусниця найдобірнішим із ассирійців і поганила себе всіма бовванами кожного з них, до кого була хтива.

⁸ Окрім того, вона не кинула розпусти, що почала ще в Єгипті, коли за часів її молодості чоловіки спали з нею, голубили її дівочі перса й виливали свою хтивість на неї. ⁹ Через те Я передав її коханцям-ассирійцям, до яких вона була хтива. ¹⁰ Вони роздягли її до голизни^[e], забрали її синів і дочок і вбили її мечем. І стала вона притчею во язицех серед жінок, і було на неї накладено кару.

¹¹ Сестра її Оголива бачила це, однак у своїй хтивості й розпусті була вона ще розбещеніша, ніж сестра. ¹² Вона теж була хтива до ассирійців: правителів і начальників, воїнів у повному вбранні, вершників на конях, усіх вродливих молодиків. ¹³ Я бачив, що вона також ганьбила себе; обидві йшли однією дорогою, робивши ті ж самі помилки.

¹⁴ Але Оголива зайшла у своїй розпусті ще далі. У Вавилоні побачила вона чоловіків, змальованих на стіні, постаті халдеїв-воїнів у червоному вбранні. ¹⁵ Вони мали пояси навколо стану зі спадаючими тюрбанами на головах, усі вони виглядали, як вавилонські військові старшини, що родом із Халдеї. ¹⁶ Як тільки вона побачила їх, то запалала бажанням до них і послала до них посланців у Халдею. ¹⁷ Тоді вавилоняни прийшли до неї, до ліжка любові й у хтивості своїй осквернили її. Після того, як вони її опоганили, вона відвернулась від них із огидою.

¹⁸ Коли Оголива так відкрито займалася розпустою й виставляла голизну свою, Я відвернувся від неї з огидою, так само, як відвернувся й від сестри її. ¹⁹ Однак вона ставала все менш розбірливою, згадуючи дні своєї молодості, коли була розпусницею в Єгипті. ²⁰ Там вона злягалася зі своїми коханцями, статеві органи яких були як в ослів, а пожадливість, мов у жеребців. ²¹ Тож ти тужила за розпустою своєї молодості, коли в Єгипті коханці лоно твоє голубили й молоді твої груди пестили».

²² Через те, Оголиво,^[f] ось що Господь Бог говорить: «Я підніму проти тебе твоїх коханців, тих, що відвернулися від тебе з огидою, і поведу їх на тебе з усіх боків. ²³ Я підніму вавилонян та всіх халдеїв, людей з Пекоду, Шоа, Коа, та всіх ассирійців з ними, вродливих молодиків, усе правителів та начальників, військових старшин і високих чином, усе верхи на конях. ²⁴ Вони прийдуть проти тебе зі зброєю, колісницями й возами і силою силенною людей. Вони обступлять тебе з усіх боків із великими й малими щитами і в шоломах. Я віддам їм тебе на кару, і вони каратимуть тебе за своїм мірилом.

²⁵ Я спрямую мій ревний гнів проти тебе, і вони люто розправляться з тобою: вони відріжуть твої ніс і вуха, а ті, хто виживе в тебе, поляжуть від меча. Вони заберуть синів твоїх і дочок, а тих, що залишаться в тебе, вогонь пожере. ²⁶ Вони поздирають з тебе одяг і заберуть твої чудові прикраси. ²⁷ Так я покладу край твоїй розпусті єгипетській. Ти більше не підведеш очі на все це і ніколи більше не згадаєш Єгипет».

²⁸ Бо ось що Господь Бог говорить: «От Я віддам тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, від кого ти відвернулася з огидою. ²⁹ Вони з тобою люто розправляться, вони заберуть усе, що тобою створено. Залишать вони тебе голу й неприкриту, і ганьбу розпусти твоєї буде викрито. Всі побачать, що мрії твої були гріховні. ³⁰ І дістанеться тобі за те, що ти злягалася з народами й поганила себе їхніми бовванами. ³¹ Ти пішла дорогою сестри своєї Оголи^[g], тож я дам тобі її чашу покарання».

³² Ось що Господь Бог говорить:

³⁵ Бо ось що Господь Бог говорить: «За те, що ти, Єрусалиме, забула й відштовхнула Мене, віддавшись розпусті та блуду, покарання понесеш».

Суд над Оголою та Оголивою

³⁶ Господь сказав мені: «Сину людський, чи судитимеш ти Оголу й Оголиву? Тоді постав їх віч-на-віч із їхніми мерзенними звичками. ³⁷ Бо вони перелюб чинили, і кров на руках їхніх. Вони перелюб чинили з їхніми бовванами, вони навіть дітей своїх, яких мені народили, приносили в жертву на поживу їм. ³⁸ Вони ще й таке робили: поганили мої святині й оскверняли мої суботи. ³⁹ Того самого дня, коли вони принесли в жертву бовванам своїх дітей, вони ввійшли в Мою святиню й осквернили її. Ось що зробили вони у храмі Моїм^[h].

⁴⁰ Навіть посилали по чоловіків, які приходили здалеку, і коли з’являлися, ти купалась для них, підмальовувала очі й прикрашалась дорогоцінностями. ⁴¹ Ти сиділа на пишному ложі, а перед чоловіками був розставлений стіл, на якому було запашне куріння і олива^[i], що належали Мені. ⁴² Галас безжурної юрби оточував Єрусалим; п’яниць приводили з пустелі разом із чоловіками з натовпу і вдягали вони браслети на руки цієї жінки й сестри її, і розкішні корони на голови їхні. ⁴³ Тоді Я спитав одну з жінок, виснажену від перелюбів: „Невже ж коханці й надалі будуть приходити до неї, вимагаючи розпусти, а вона залюбки віддаватиметься їм?”

⁴⁴ Так само, як чоловіки входять до повій, так і вони ходили до тих розпусних жінок Оголи та Оголиви. ⁴⁵ Але праведні мужі судитимуть їх і присудять до покарання за перелюб і кров, бо вони розпусниці і кров у них на руках».

⁴⁶ Ось що Господь Бог говорить: «Приведіть натовп на них, віддайте їх жаху і грабунку. ⁴⁷ Натовп поб’є їх камінням і порубає мечами; вони повбивають їхніх синів і дочок і спалять їхні будинки. ⁴⁸ Так Я покладу край розпусті в цій землі, щоб усі жінки мали науку і не йшли таким шляхом. ⁴⁹ Ти багато страждатимеш через свою розпусту і нестимеш кару за гріхи ідолопоклонства. Тоді ти знатимеш, що Я—Господь Бог».

Вітання

1 Вітання від Петра, апостола Ісуса Христа, до вибраних людей, які живуть далеко від рідної країни, і розкидані по Понтії, Ґалатії, Каппадокії, Азії та Віфінії.

² Ще з початку світу, згідно з задумом Бога, Отця нашого, через освячення Духом вас було обрано стати Його святим народом. Волею Бога вас було призначено бути слухняними Йому і очищеними завдяки жертовній крові Ісуса Христа.

Благодать і мир нехай вам примножаться!

Віра—коштовніша за золото

³ Благословенний Бог, Отець нашого Господа Ісуса Христа. Великою милістю своєю Він відродив нас до нового життя, яке приносить живу надію завдяки воскресінню Ісуса Христа з мертвих. ⁴ Це надія на нетлінну, непорочну, нев’янучу спадщину, що чекає нас на небесах.

⁵ Ви, захищені силою Божою завдяки вірі своїй, знайдете спасіння, яке отримаєте в кінці світу. ⁶ Радійте з цього, навіть якщо зараз ви й страждаєте від різних випробувань. ⁷ Випробувана віра ваша—набагато чистіша і коштовніша від золота, яке все ж таки тлінне, хоч і вогнем випробовується. Та коли з’явиться Ісус Христос, бездоганна віра ваша заслужить похвалу, славу і честь.

⁸ Хоча ви й не бачили Христа, але ви любите Його. Навіть якщо ви зараз не можете побачити Його на власні очі, ви віруєте у Нього і сповнюєтеся невимовною славною радістю. ⁹ І ви досягнете мети своєї віри—спасіння душ ваших.

¹⁰ Пророки ретельно вивчали й розшукували все, що стосується цього спасіння. Вони провіщали про обіцяну нам благодать. ¹¹ Дух Христа сповіщав через тих пророків про страждання, і про майбутню славу, яку отримає Ісус, прийнявши їх. Пророки намагалися збагнути те, про що Дух свідчив: коли це станеться, і яким буде світ у той час. ¹² І відкрилося їм, що не собі вони служать, а вам. Це було сповіщено Духом Святим, який зійшов з небес через благовісників. Навіть Ангели бажають дізнатися про все, що знаєте ви.

Заклик до святого життя

¹³ Тож приготуйте ваш розум для служіння й пильнуйте^[a]. Всі надії свої покладіть на благодать, що буде дана вам, коли з’явиться Ісус Христос. ¹⁴ У минулому ви не мали того розуміння, яке у вас є тепер, тож ви поводилися відповідно з своїми неблагочестивими бажаннями. Проте зараз, ви стали дітьми Бога, отже будьте слухняні Йому. ¹⁵ За прикладом Бога, Який обрав вас, прагніть святості в усіх вчинках своїх. ¹⁶ Бо сказано у Святому Писанні: «Будьте святі, тому що Я святий»^(A).

¹⁷ І якщо називаєте Його Отцем, Який безсторонньо судить вчинки кожного, то живіть з пошаною^[b] до Нього, поки перебуваєте на цій землі^[c]. ^18-19 Ви знаєте, що не тлінним сріблом та золотом вас було викуплено від марного життя, якому ви навчилися від ваших предків, а дорогоцінною кров’ю чистого і непорочного Ягняти—кров’ю Христа. ²⁰ Його було вибрано ще до створення світу, але ж з’явився Він останнім часом лише заради вас. ²¹ Завдяки Христу ми повірили в Бога. Він воскресив Ісуса з мертвих і дарував Йому славу, тож ваша віра й надія—на Бога.

²² Тепер, коли ви, сприйнявши Слово правди, очистили душі свої для справжньої братньої любові, любіть одне одного палко й від щирого серця. ²³ Ви відродилися не від насіння тлінного, а від життєдайного Слова Божого, яке існуватиме вічно.

У Писанні говориться:

І це Слово є Доброю Звісткою, яка була проповідувана вам.