Завдання пророка

3 Господь сказав мені: «Сину людський, з’їж те, що перед тобою, з’їж цей сувій, а тоді йди й говори до дому Ізраїлю». ² Тож я відкрив рота, і Він дав мені з’їсти сувій. ³ Він сказав мені: «Сину людський, з’їж цей сувій, що я даю тобі, наповни свій живіт ним». Тож я з’їв його, і був він на смак устам моїм солодкий, ніби мед.

⁴ Тоді Він сказав мені: «Сину людський, іди зараз до дому Ізраїлю і скажи їм Мої слова. ⁵ Не посилаю тебе до народу з незрозумілою мовою чи темною розмовою, а до дому Ізраїлю. ⁶ Не до багатьох народів з неясною мовою і темною розмовою, чиї слова ти не зможеш зрозуміти. Безумовно, якби Я послав тебе до них, вони б тебе слухали. ⁷ Але дім Ізраїлю не хоче тебе слухати, бо вони не хочуть слухати Мене, бо весь дім Ізраїлю впертий і затятий. ⁸ Але я зроблю тебе таким же непохитним, упертим і затятим, як вони. ⁹ Я зроблю твоє чоло подібним до найтвердішого каменя, твердішим за кремінь. Не бійся їх і не лякайся їхніх поглядів, хоча вони й непокірливий народ».

¹⁰ І ще Він сказав мені: «Сину людський, слухай уважно і бери до серця всі слова, що скажу Я тобі. ¹¹ Йди зараз до своїх співвітчизників у вигнанні й говори до них, бо так говорить Господь Бог, байдуже чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть».

¹² Тоді Дух^[a] підняв мене вгору, і я почув позаду себе голосний гомін: «Благословенна слава Господа!» ¹³ Я почув тертя одне об одне крил тих живих істот і звук коліс поруч з ними, гучний гуркіт, неначе грім. ¹⁴ Тоді Дух підняв мене вгору і поніс мене, і я линув з гіркотою та смутком на серці, але дужа рука Господа була зі мною.

¹⁵ Я прийшов до вигнанців, що жили у Тель-Авіві^[b] над каналом Кевар, і там я провів серед них сім днів, безтямний і безсловесний.

Застереження Ізраїлю

¹⁶ Наприкінці семи днів слово Господа досягло мене: ¹⁷ «Сину людський, Я поставив тебе на варті при домі Ізраїлю, тож почуй слово, яке скажу Я, і попередь їх від Мого імені. ¹⁸ Коли Я скажу про лихого чоловіка: „Він неодмінно помре”,—а ти не передаш йому, не остережеш його від хибного шляху, щоб урятувати його життя, то цей лихий чоловік помре в своєму гріху, і кров його буде на тобі.

¹⁹ Коли ж ти попередиш лихого чоловіка, а він не відвернеться від своїх пороків чи від хибного шляху, то він помре в гріху, але ти врятуєш себе. ²⁰ Або ж якщо праведник відступить від своєї праведності й чинитиме зло, і Я поставлю перед ним камінь спотикання, він помре. Оскільки ти не застеріг його, він помре у своєму гріху, а праведні вчинки, що він робив, не згадаються. І кров його буде на тобі. ²¹ Коли ж ти попередиш праведника, щоб він не грішив, і він не грішитиме, він обов’язково житиме, бо дав остерегти себе. І ти врятуєш своє життя».

²² Рука Господа була там на мені, і Він сказав мені: «Встань, вийди на рівнину^[c], і там Я говоритиму з тобою». ²³ Тож я встав і вийшов на рівнину. Там постала слава Господня, як та слава, що я бачив її біля каналу Кевар, і я впав долілиць. ²⁴ Тоді Дух увійшов у мене і, підвівши мене, поставив на ноги.

Він заговорив до мене і сказав: «Іди й зачинися в своїй оселі. ²⁵ І тебе, сину людський, вони зв’яжуть мотузками, зв’яжуть так, що ти не зможеш ходити серед людей. ²⁶ Я приліплю твій язик до піднебіння, щоб ти занімів і не здатний був їм дорікати, хоча вони й бунтівний народ. ²⁷ Але коли Я розмовлятиму з тобою, Я відмикатиму твої уста, і ти промовлятимеш до них: „Ось що говорить Господь Бог”. Хто слухатиме, хай слухає, а хто відмовиться, хай відмовляється, бо вони—бунтівний народ».

Пророцтво про облогу Єрусалима

4 «Тепер, сину людський, візьми глиняну цеглину, поклади її перед собою і намалюй на ній місто Єрусалим. ² Тепер споряди на нього облогу: зведи навколо облогові башти, збудуй до нього вал, розташуй біля нього табори й постав навкруги тарани. ³ Потім візьми залізну пательню, постав її залізною стіною між тобою та містом і оберни своє лице до нього. Воно буде в облозі, а ти його обложиш. Це буде знаком для дому Ізраїлю, що Я зруйную його.

⁴ Потім ляж на лівий бік і візьми гріх дому Ізраїлю на себе. Ти маєш нести їхній гріх стільки днів, скільки лежатимеш на боці. ⁵ Я призначив тобі таку ж саму кількість днів, як число грішних років. Тож триста дев’яносто^[d] днів ти будеш нести гріх Ізраїлю. ⁶ А як завершиш це, лягай знову, цього разу на правий бік і неси гріх дому Юди. Я призначив тобі сорок днів, день за кожен рік. ⁷ Повернись обличчям до облоги Єрусалима, оголи руку свою, неначе наступаючи на нього, і пророкуй проти міста цього. ⁸ Я зв’яжу тебе мотузками так, щоб ти не зміг перевертатися з боку на бік, доки не скінчаться дні твоєї облоги^[e].

⁹ Візьми пшениці, ячменю, бобів і сочевиці, проса і полби, насип їх у посудину і зроби собі з того хліб. Їстимеш його протягом трьохсот дев’яноста днів, коли лежатимеш на боці. ¹⁰ Відваж двадцять шекелів^[f] їжі на кожен день і споживай її у встановлений час. ¹¹ Також відміряй одну шосту гіна^[g] води й пий у встановлений час. ¹² Їжу споживай як ячмінний корж, печи його на очах у людей, використовуючи людський послід як паливо.— ¹³ Сказав Господь.—Отак народ Ізраїлю їстиме опоганену їжу поміж поганами, в землі до яких Я їх вижену».

¹⁴ Тоді я сказав: «Ні, Господи Боже! Я ніколи не поганився. Змолоду й досі я ніколи не їв нічого, що померло саме по собі, ні м’яса тварин, роздертих дикими звірами. Ніяке нечисте м’ясо ніколи не входило в мої уста». ¹⁵ Він відповів: «Гаразд. Я дозволю тобі пекти хліб на коров’ячому гної замість людського посліду».

¹⁶ Потім Він сказав мені: «Сину людський, я знищу запаси їжі в Єрусалимі. Люди змушені будуть відмірювати хліб і їсти його в смутку, вони ощадливо розподілятимуть воду й питимуть її в розпачі. ¹⁷ Бо їжі й води бракуватиме. Вони боятимуться дивитись один на одного і захиріють через свої гріхи».

²⁰ З вірою Ісаак благословив на майбутнє Якова та Ісава.

²¹ Завдяки вірі Яків, коли помирав, благословив кожного з Йосипових синів, схилившись на верх свого ціпка.

²² Завдяки вірі Йосип, наприкінці життя свого, сказав про вихід народу ізраїльського з Єгипту, а також дав настанови щодо того, як бути з його останками.

²³ Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу.

²⁴ Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки. ²⁵ Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх. ²⁶ Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду.

²⁷ Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим. ²⁸ Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті^[a] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.

²⁹ Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода.

³⁰ Завдяки вірі стіни єрихонські впали після того, як люди обходили навколо міста сім днів.

³¹ Завдяки вірі розпусниця Рааб уникла смерті разом з іншими непокірними за те, що вона дала дружній притулок двом вивідникам.

³² Чи треба мені продовжувати наводити приклади? Не стане мені часу, щоб розповісти про Ґедеона, Варака, Самсона, Єффая, Давида, Самуїла і пророків. ³³ Покладаючись на їхню непохитну віру, вони рятували царства, встановлювали справедливість між людьми, і через те дістали Божі обітниці. Вони замикали пащі левам, ³⁴ вгамовували лють вогню, їх не брав меч. Ті, хто були немічними, набували силу, а в битві ставали могутніми й змушували тікати ворожі війська.

³⁵ Загиблі вставали з мертвих і поверталися до своїх жінок. Інших було віддано на тортури, й вони відмовлялися від полегшення своєї долі. Тож після смерті ті люди могли здобути краще життя. ³⁶ Дехто зазнав збиткування й батога, дехто—кайданів та в’язниць. ³⁷ Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, рубали мечами. Вони носили овечі й козячі шкури, жили в злиднях, та пройшли через переслідування і труднощі. ³⁸ Світ був не гідним їх. Вони блукали в пустелях і горах, мешкали в печерах і провалах земних.

³⁹ Вони догодили Богу, але не одержали обіцяного Їм. ⁴⁰ Всевишній приготував для нас дещо краще, бо прагнув нашої досконалості, але тільки разом з нами вони отримають благословення.