Add parallel Print Page Options

18 Не забувай, як ворог насміхається із Тебе,
    як зневажають дурники Твоє ім’я!
19 Не дай звірині дикій ухопить Твою голубку,
    про бідний Свій народ повіки не забудь.
20 Не забувай Свою Угоду з нами,
    бо панує кривда по глухих кутках землі.
21 Народ Твій, Боже, ображали й гнобили,
    не дозволяй же збиткуватися над ним.
    Хай бідний і беззахисний народ Тобі хвалу возносить.

22 Устань, мій Боже, і відстоюй Свою справу!
    І пам’ятай: злословлять проти Тебе дурні цілі дні!
23 Не забувай, як вороги Твої кричать,
    як галасують заколотники невпинно.

Read full chapter