Осія 8-14
Ukrainian Bible
8 Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.
2 До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!
3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!
4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.
8 Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.
9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.
10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.
11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!
12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!
13 Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!
9 Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті народи, бо ти чиниш блуд, відступаючи від свого Бога, дар блудодійний кохаєш на всіх токах збіжжевих.
2 Годувати не буде їх тік та чавило, а сік виноградний зведе їх.
3 Не будуть сидіти в Господньому Краї вони, і Єфрем до Єгипту повернеться, і вони будуть їсти нечисте в Асирії.
4 Господеві вина вони лити не будуть, і жертви не будуть приємні Йому; це буде для них, немов хліб похоронний, усі, що будуть його споживати, занечистяться, бо їхній хліб для насичення їх, не для дому Господнього.
5 Що зробите ви на день урочистий та на день свята Господнього?
6 Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфіс їх ховає, коштовність їхнього срібла посяде кропива, будяччя по їхніх наметах.
7 Прийшли дні навіщення, прийшли дні заплати, Ізраїль пізнає оце: Нерозумний пророк цей, шалений муж духа, за численність провин твоїх і велике зненавидження!
8 Єфрем сторож із Богом моїм, пророк пастка птахолова на всіх дорогах його, ненависть у домі Бога його.
9 Глибоко зіпсулись вони, як за днів тих Ґів'ї, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!
10 Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фіґу поранню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як полюблене ними.
11 Єфремова слава, як птах, відлетить: не буде народження, ані зачаття, ані вагітности.
12 Бо якщо вони викохають свої діти, то їх повбиваю, так що не буде людини, бо горе їм, як відступлю Я від них.
13 Єфрем, як Я бачу, для вловів йому подали його власних дітей, і Єфрем поведе своїх власних дітей на заріз...
14 Дай їм, Господи, що ж Ти даси? дай їм утробу неплідну та висохлі груди!
15 Усе їхнє зло у Ґілґалі, бо там Я зненавидів їх; за зло їхніх учинків Я вижену їх з Свого дому. Не буду їх більше любити, всі їхні князі ворохобники!
16 Побитий Єфрем, їхній корень посох, він плоду не зродить. А коли вони зродять, то Я повбиваю улюблених їхнього лона.
17 Відкине їх Бог мій, бо вони неслухняні для Нього були, і будуть вони мандрувати між народами.
10 Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.
2 Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.
3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?
4 Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.
5 За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.
6 Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.
7 Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!
8 І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!
9 Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?
10 За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.
11 А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.
12 Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.
13 Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.
14 І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.
15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!
11 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
2 Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.
3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
4 Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
5 До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.
6 А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
8 Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!
9 Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.
10 За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.
12 (12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.
12 (12-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.
2 (12-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.
3 (12-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,
4 (12-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
5 (12-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь.
6 (12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
7 (12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
8 (12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
9 (12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
10 (12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
11 (12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.
12 (12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.
13 (12-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.
14 (12-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.
13 Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.
2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.
3 Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.
4 А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.
5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.
6 Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!
7 І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.
8 Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.
9 Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.
10 Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?
11 Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.
12 Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.
13 Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.
14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!
15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!
16 (14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!
14 (14-2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!
2 (14-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!
3 (14-4) Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.
4 (14-5) Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.
5 (14-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.
6 (14-7) Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.
7 (14-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.
8 (14-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.
9 (14-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!
Осії 8-14
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Поклоніння бовванам веде до загибелі
8 Сурму свою приклади до уст та сповісти тривогу,
орел над домом Господа кружляє,
бо вони зламали Мою Угоду й Закон Мій.
2 Вони до Мене звертаються:
«Мій Боже, ми, Ізраїль, знаємо Тебе».
3 Ізраїль відштовхнув добро,
тож ворог переслідує його.
4 Вони призначили царів, яких не обирав Я,
вельмож собі обрали без схвалення Мого.
Із золота й срібла свого
вони собі бовванів наробили,
тож і відштовхну Я їх.
5 Самаріє, зі зневагою тельця твого відкинув Він,[a]
Господь палає гнівом проти них.
Допоки будуть вони нездатні очиститися?
6 Бо ізраїльський ремісник виготовив їх, а не Бог.
Тельця Самарії напевно розбито буде на шматки.
7 Вони сіють вітер і пожнуть бурю.
Посіяне ними зійде,
та не матиме колосся й хліба не вродить.
Навіть якщо й дасть трохи хліба,
він дістанеться чужинцям.
8 Ізраїль знищено, покинутий він між народів,
як спорожнілий глечик.
9 Ефраїм затявся, що піде до «коханок»[b] своїх,
він, мов той осел, що йде куди захоче,
пішов до Ассирії.
10 Ізраїль коханок навіть понаймали між народів!
Тепер же Я зберу народ цей весь докупи.
Вони уже нездужають від дані,
яку дають царю й його вельможам.
Ізраїль забув Бога й поклонився бовванам
11 Хоч Ефраїм жертовників намножив,
аби позбутися своїх гріхів,
але вони жертовниками стали,
щоб саме гріх чинити там.
12 Хоч Я і написав йому Свої закони,
він їх сприймає, як чужинське щось.
13 Мої дари вони приносили у жертву[c]
й пожертвуване м’ясо їли.
Господь їх не приймає!
Тепер Він пригадає всі провини їхні,
і покарає їх за всі гріхи.
Вони повернуться в неволю до Єгипту.
14 Адже забув Ізраїль, хто створив його.
Він звів собі палаци пишні,
Юдея наплодила міст укріплених собі.
Та Я вогонь нашлю на ті міста,
він пожере твердині їхні.
Горе у вигнанні
9 Ізраїлю, не радій так, як інші народи,
бо ти, від Бога відвернувшись, впала в розпусту.
Ти, неначе повія, яка прагне грошей,
злягаєшся на кожному току[d]
під час святкування збору врожаю[e].
2 Тік та винодавильня їжі їм не дадуть,
а молоде вино перестане текти в Ізраїлі.
3 Вони не житимуть більше в краю Господнім.
Ізраїль[f] повернеться до Єгипту,
і в Ассирії споживатимуть вони нечисту їжу.
4 Вони не приноситимуть вино в пожертву Господу
й не приноситимуть жертви Йому.
Це буде як хліб їхньої злості:
кожен, хто їстиме, стане нечистим.
Справді, зробили вони хліб життям своїм,
але не ввійде він у храм Господа.
5 Що будете ви робити в свято,
на день свята Господнього?
6 Справді, вони повтікають від розорення,
тоді Єгипет збере їх докупи, Мемфіс[g] поховає їх.
Кропива заглушить скарби їхні,
колючками поростуть намети їхні.
Ізраїль відштовхнув справжніх пророків
7 Пророк говорить: «Хай Ізраїль знає,
що настав час покарання Божого,
час відплати за все зле, що зробили ви».
Але люди Ізраїлю відповідають:
«Цей пророк—дурний!
Цей духовний пастир з глузду з’їхав»!
На те пророк говорить:
«Покарання впаде на вас за великі гріхи,
та ворожість вашу».
8 Бог і пророк, як вартові,
разом охороняють Ефраїм,
бо розкладено сильця на всіх шляхах,
якими він мандрує.
Та люди ненавидять пророка
навіть у домі його Бога.
9 Вони глибоко зіпсуті, як за часів Ґівеа[h].
Господь пам’ятатиме провину їхню,
Він покарає їхній гріх.
Поклоніння бовванам знищить Ізраїль
10 Господь сказав: «Мов грона в пустелі, знайшов Я Ізраїль.
Немов добірний перший плід смоковниці на початку жнив,
побачив Я предків ваших.
Вони прийшли до Ваал-Пеора[i]
й віддалися тому, що є ганебним.
І стали вони бридкими, мов ті боги,
яких вони любили, тому Я й відрізав (понищив) їх,
немов негідний плід[j].
Ізраїльтяни не матимуть дітей
11 Немов той птах, відлетить слава Ефраїма.
Не можуть вони більше народжувати,
ні носити дітей в череві, ані зачати.
12 Навіть якщо вони й зростять своїх дітей,
Я не дам їм змужніти.
Справді, горе їм, коли відвернусь Я від них.
13 Ефраїм, як Я бачив, мов Тир,
пересаджений на пасовисько,[k]
та Ефраїм дітей своїх поведе на різанину».
14 Господи, що Ти їм даси?
Дай їм те, на що заслуговують вони:
неплідне лоно й сухі груди.
15 «За все те зло, що скоїли вони в Ґілґалі[l],
Я їх зненавидів.
За нечестивість вчинків їхніх
Я їх повиганяю з Мого дому.
Їх більше не любитиму ніколи,
усі вельможі їхні—то бунтівники.
16 Побито Ефраїма. І коріння всохло.
І більше вже вони не вродять плоду (нащадків).
І навіть як синів вони народять,
Я вигублю безцінний їхній плід»,—мовить Господь.
17 Мій Бог відкине їх, бо вони не слухали Його,
поневірятись між народами—ось їхня доля.
Час повернутися до Бога
10 Ізраїль був родючою лозою,
що плоди давала.
Але що більш плодів було у нього,
то більше він жертовників творив.
Що більш родючою земля ставала,
то більше ставили вони стовпів священних[m].
2 Невірне їхнє серце,
тож несуть тепер провину.
Повалить Він вівтарі
й стовпи священні їхні.
Лихі рішення ізраїльтян
3 Бо зараз вони кажуть:
«Царя немає в нас, бо Господа ми не боїмося.
Що ж цар нам зробить?»
4 Вони обіцяють, нещиро присягають,
укладають угоди з іншими країнами,
але Господь не любить тих угод.
Правосуддя росте,
мов отруйний бур’ян на борознах у полі.
5 Мешканці Самарії вшановують тельця у Бет-Авені[n],
бо їхній народ, та священики його сумують над ним.
Вони побиватимуться над втраченою славою його,
бо його заберуть від них.
6 Його віднесуть до Ассирії як подарунок для «Великого царя».
Ефраїм зазнає сорому,
й Ізраїль буде присоромлено через боввана його.
7 З царем[o] Самарії покінчено,
він немов та тріска на поверхні води.
8 Узвишшя Авена[p], гріх Ізраїлю, зруйновано буде.
Колючки й кропива заглушать вівтарі їхні.
Тоді скажуть вони горам:
«Сховайте нас», і пагорбам: «Упадіть на нас».
Ізраїль заплатить за гріхи
9 Від часів Ґівеа Ізраїль грішив,
та народ й продовжував грішити там.
Тож захопить нечестивих в Ґівеа війна!
10 Як Я прийду, то покараю їх.
Народи позбираються проти них,
коли покарано їх буде за їхню подвійну провину[q].
11 Ефраїм, мов навчена телиця,
що любить зерно молотити.
Я впріг його в ярмо:
Юда оре, а Яків сам землю розпушує.
12 Засійте собі праведність,
пожніть собі відданість,
зоріть собі неорану землю.
Бо час настав шукати Господа,
доки Він не прийшов
і дощем не пролив праведність на вас.
13 Ви зорали нечестивість,
зібрали гріх, ви спожили плід облуди,
бо покладались тільки на свою силу,
на численність війська свого.
14 Бойовий згук розлігся серед твоїх військ,
і всі твої твердині зруйновано.
Це мов перемога Шалмана у битві при Бет-Арбелі[r],
де матерів було побито разом із їхніми дітьми.
15 Те ж саме може статися і з тобою, Бетеле,
через твій великий гріх.
На світанні царя Ізраїлю розбито буде вщент.
Ізраїль забув Господа
11 Господь сказав:
«Коли Ізраїль був дитиною,
Я так любив його;
з Єгипту кликав сина Я свого.
2 Хоча б коли Я кликав[s] їх,
вони відходили від Мене.
Вони приносили жертви лжебогам[t],
бовванам вони спалювали запашне куріння.
3 Хоча Я Ефраїма вчив ходити,
тримаючи його за руки.
Та вони не знали, що то зцілив їх Я.
4 Я вів їх на мотуззі[u] любові.
Я ставився до них, мов той,
хто їх звільняє[v].
Я нахилявся й годував його.
5 Безумовно, він повернеться до Єгипту,
й цар Ассирії буде його царем,
бо вони відмовилися до Мене повернутися.
6 Меч лютуватиме по містах його.
Він вигубить усіх його воїнів,
що замислювали так багато,
пожираючи їх за їхні наміри огидні.
7 Народ Мій чекає нетерпляче на повернення Моє.
Вони кликатимуть Ваала,
але він зовсім не підніме їх.
Господь не хоче руйнувати Ізраїль
8 Як, Ефраїме, можу Я тебе лишити?
Ізраїлю, як можу Я тебе віддати?
Чи можу Я віддати тебе, немов ту Адму?
Чи можу обійтися, як із Цевоїмом?[w]
Я передумав, жаль відчув,
бо Моя любов до тебе занадто сильна.
9 Своєму гніву не дам Я волі,
й не винищу Я знову Ефраїма.
Адже Я Бог, а не людина,
Святий, Який живе між вами,
тож не явитиму Я гніву Свого.
10 Я гарчатиму як лев,
та діти Мої підуть за Мною.
Вони прийдуть із заходу,
тремтячи від жаху.
11 Вони прийдуть з Єгипту, тремтячі, ніби птах,
мов горлиця із ассирійської землі.
Переселю їх у домівки їхні».
Так говорить так Господь:
12 «Ефраїм оточив Мене лжебогами,
народ Ізраїлю відвернувся від Мене,
тож Я зруйнував Його[x].
Але Юда ще ходить із Богом[y],
він усе ще відданий святим людям[z]».
Господь проти Ізраїлю
12 Ефраїм гає час[aa],
а Ізраїль цілими днями женеться за «східним вітром».
Його народ множить брехню й насильство.
Люди уклали Угоду з Ассирією
й олію несуть у Єгипет.
2 Господь звинувачує Ізраїль[ab],
Він покарає Якова по заслугах
і відплатить йому за вчинки його.
3 Ще в утробі Яків почав дурити свого брата[ac],
та, ставши сильною людиною,
він боровся з Господом.
4 Боровся він і з Ангелом і подужав[ad].
Він плакав і просив у Бога ласки.
Це трапилося в Бетелі
і там Яков говорив з Ним.
5 Ягве—Бог Небесних юрмищ,[ae]
Ягве—ім’я Його.
6 Поверніться до вашого Бога,
будьте віддані й справедливі
й завжди покладайте надію на Бога.
7 Яків—справжній торговець[af],
в його руці нечесні терези,
він любить ошукувати людей.
8 Ефраїм каже: «Який я став багатий,
я знайшов собі багатство.
Ніщо з того, що я зробив, не видасть мене,
мене не звинуватять ні в чому грішному».
9 Я Господь ваш Бог відтоді, як ви жили в Єгипті,
знову примушу вас жити в наметах,
як під час свята Кущів.
10 Я говорив тоді з пророками,
Я часто відкривав їм Свою волю у з’явах,
та через них навчав вас притчами.
11 Якщо Ґілеад нечестивий,
то наскільки гірші люди в Ґілґалі,
де вони приносять у жертву биків.
Жертовники їхні будуть
як купи каміння[ag] поряд із борознами в полі.
12 Яків утік в сирійські поля.
Ізраїль працював за жінку,
за жінку пас овець.
13 І через пророка Господь вивів Ізраїль з Єгипту,
і через пророка Він спілкувався з ним.
14 Ефраїм викликав лютий гнів.
Бог лишить на ньому цю кров.
Його Володар (Господь)
поверне на нього всю ганьбу його.
Ізраїль сам себе знищив
13 Коліно Ефраїмове піднеслося в Ізраїлі,
та всі поважали його.
Коли Ефраїм говорив, усі тремтіли від жаху,
та він себе гріхом зганьбив, поклоняючись Ваалу.
2 Нині вони ще більше грішать
і виготовляють собі бовванів.
Ремісники відливають статуї із срібла,
згідно з їхнім умінням,
а потім вони промовляють до них,
приносять їм пожертви, і навіть цілують їх[ah].
3 Ось чому вони, мов той туман, мов роса,
що зникають рано-вранці, немов полова,
що звіюється з току, мов дим,
що здіймається з димаря.
4 Я, Господь, був Богом твоїм відтоді,
як жив ти в Єгипті.
Ти не знав богів інших, крім Мене,
не було в тебе спасителя, крім Мене.
5 Я знав тебе в пустелі,
в засушливому краї.
6 Коли Я годував їх, у них було досхочу їжі.
Коли вони наїлися, стали зухвалими,
тому й забули Мене.
7 Тому ж Я буду з ними, мов лев, мов леопард,
який заліг при шляху, готуючись до нападу.
8 Я на них кинусь, як ведмедиця,
в якої вкрали ведмежат, та роздеру їхні груди.
Я пожеру їх, немов лев,
або який інший дикий звір,
що на шматки жертву свою роздирає.
Ніхто не врятує Ізраїль від Божого гніву
9 Ізраїлю, Я тебе зруйную,
бо ти проти Мене, проти Того,
Хто прийшов тобі на допомогу.
10 Де ж тоді твій цар?
Де той, хто принесе порятунок усім містам твоїм?
І де твої судді, яких ти прохав:
«Дайте мені царя й вельмож!»[ai]
11 Я дав тобі царя у гніві Моїм,
і Я забрав його в люті Моїй.
12 Злочин Ефраїма записаний,
гріх його закарбований,
його не приховати.
13 Настали перейми, народження вказують час.
Але дитя ще нерозумне:
як час прийшов, воно не вийшло з лона.
14 Я викуплю їх із Шеолу[aj]!
Звільню від смерті їх!
Де покарання, смерте? Спустошення де, Шеоле?
Не бачу приводу для співчуття.
15 Бо Ефраїм сильніший серед братів його,
але східний вітер, вітер Господа летить,
здіймається з пустелі.
Тож всохне його джерело,
стане сухим його ключ.
Вітер забере (пограбує) весь скарб,
все пограбує, що цінність має.
16 Самарія винна,
бо повстала вона проти Бога свого.
Ізраїльтяни від меча поляжуть, малечу їх розчавлять,
а їхнім вагітним жінкам порозтинають черева.
Поверніться до Господа
14 Ізраїль, повернись до Бога, Господа свого, бо ти спіткнувся за гріхи свої. 2 Слова любові запишіть й до Господа із ними поверніться. Скажіть Йому:
«Прости нам всі гріхи, що ми вчинили.
Прийми оці слова, як жертву,
що ми підносимо тобі—хвалу з уст наших[ak].
3 Не варто мчати до Ассирії,
бо вона нас не врятує.
Не скажемо тому, кого самі створили:
„Ти—Бог наш, через Тебе й сирота зігрітий”».
Господь простить Ізраїль
4 Господь говорить: «Я вибачу їх за те,
що вони прагнули покинути Мене.
Я буду їх любити вільно,
бо гнів Мій відвернувся вже від них.
5 Я буду, мов роса для Ізраїлю.
Він проросте, немов лілія,
вкорениться, немов ливанський кедр.
6 Його коріння розростеться рясно,
і буде він розкішний, як олива
а запах, наче у кедрових лісів Ливану.
7 Народ Ізраїлю знову буде жити під захистом Моїм.
Вони ростимуть, мов пшениця,
виганятимуться, мов лоза.
І слава Ізраїлю буде, як вино Ливану.
Застереження проти бовванів
8 Ефраїме, не матиму Я більше ніякого діла
до тих бовванів[al].
Я той, хто відповідає на молитви твої,
та зберігає тебе[am].
Я, мов вічнозелений й розкішний кипарис.
Твоє благословення приходить від Мене».
Остання порада
9 Хто мудрий, хай збагне усе це,
хто розуміння має, хай того навчиться.
Прямі путі Господні,
й лише праведні ходять ними.
Хто коїть гріх на тім путі, тих спіткає смерть[an].
Footnotes
- 8:5 Самаріє… відкинув Він Народ встановив тельця в Дані і Бетелі й поклонявся йому, хоча Бог не дозволяв людям цього робити. Див.: 1 Цар. 12:26-30.
- 8:9 коханок Тобто «бовванів».
- 8:13 Мої дари… жертву У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.
- 9:1 Ти… току Тік—місце обмолоту зерна. Це були важливі місця поклоніння, бо люди сподівалися, що боги дадуть їм добрий врожай. Під розпустою тут мається на увазі поклоніння іншим богам.
- 9:1 святкування… врожаю Під час таких свят люди відділяли зерно від січки. Див.: Рут 3:1-18. Під час свят, народ також вклонявся іншим богам.
- 9:3 Ізраїль Буквально «Ефраїм».
- 9:6 Мемфіс Велике місто в Єгипті.
- 9:9 Ґівеа Див.: Суд. 19–21.
- 9:10 Ваал-Пеор Гірська вершина на захід від ріки Йордан. Слово Ваал гебрейською мовою означає «сором» або «ганьба». Див.: Числ. 25:1-5.
- 9:10 негідний плід Гра слів. Це також можна перекласти як «вони віддалися негідним ідолам».
- 9:13 мов Тир… пасовисько Це місце в гебрейському тексті дуже неясне.
- 9:15 Ґілґал Місто у північному Ізраїлі, де спочатку люди молилися Богові, а потім почали вклонятися лжебогам.
- 10:1 стовпи священні Великі камені, що використовувалися для поклоніння лжебогам.
- 10:5 тельця у Бет-Авені Бовван, поставлений у Бетелі Єровоамом. Див.: 1 Цар. 12:29. «Бет-Авен» або «Дім зла»—саркастична назва «Бетела (Дім Бога)».
- 10:7 царем Або «лжебогом».
- 10:8 Узвишшя Авена Місця поклоніння в Ізраїлі. Це, можливо, ще одне посилання на вівтарі Бетела.
- 10:10 за їхню подвійну провину Можливо, мова йде про поклоніння в Ґівеа і Бет-Авені.
- 10:14 перемога… Бет-Арбелі Ані Шалман, ані сама битва невідомі. Можливо, Шалман—це був ассирійський цар Шалманезер.
- 11:2 Я кликав Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«вони кликали».
- 11:2 лжебогам Буквально «Ваалам».
- 11:4 на мотуззі Буквально «на мотуззі людському».
- 11:4 хто їх звільняє Буквально «з їхніх щелепів зняв ярмо».
- 11:8 Адма, Цевоїм Два міста, зруйновані разом із Содомом та Ґоморрою. Див.: Бут. 19; Повт. Закону 29:23.
- 11:12 зруйнував Його Або «Ефраїм оточив Мене брехнею, а народ Ізраїлю оточив Мене обманом».
- 11:12 Богом Тут невідомо, хто мається на увазі, Господь, чи найважливіший бог ханаанців «Єль».
- 11:12 святим людям Тут невідомо, хто мається на увазі, Ангели, чи лжебоги.
- 12:1 гає час Або «пасе вітер».
- 12:2 Ізраїль Буквально «Юду».
- 12:3 Яків… брата Або «вхопив п’яту свого брата». Див.: Бут. 25:26.
- 12:4 Боровся… подужав Див.: Бут. 32:22-28.
- 12:5 Ягве… юрмищ Або «Бог Всемогутній».
- 12:7 торговець Буквально «Ханаан».
- 12:11 в Ґілґалі… каміння Гра слів. Слово «Ґілґал» спільнокореневе зі словом «купа».
- 13:2 цілують їх Можливо, тут натяк на золотих телят, зроблених Єровоамом і встановлених в Дані й Бетелі.
- 13:10 Дайте мені царя й вельмож Див.: 1 Сам. 8:4-9.
- 13:14 Шеол Країна мертвих.
- 14:2 хвалу з уст наших Буквально «плоди уст наших».
- 14:8 не матиму… бовванів Або «не терпітиму Я більше тих бовванів».
- 14:8 зберігає тебе На гебрейській «зберігає тебе» звучить як «Ассирія». Тут Господь говорить, що тільки Він, а не якась віддалена країна захищає Ізраїль.
- 14:9 Прямі… смерть Або «Праведні ходять тими шляхами, а грішники спіткнуться на них».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International