2 Книга Хронік 8-10

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version

Інші Соломонові справи

8 Наприкінці двадцятого року, протягом якого Соломон зводив храм Господа і царський палац, ² він відбудував міста, які йому дав Гірам і поселив там ізраїльтян. ³ Тоді Соломон пішов на Гамат-Зову й захопив її. ⁴ Він також збудував Тадмор у пустелі й у Гаматі збудував усі міста-комори. ⁵ Він перебудував Верхній Бет-Горон та Нижній Бет-Горон як фортеці із укріпленими стінами, брамами та засувами. ⁶ Так само й Балаат з усіма містами-коморами, та всі міста для колісниць і вершників—усе, що тільки він бажав збудувати в Єрусалимі, в Ливані й по всіх землях, де він царював.

⁷ Усіх, хто лишився з хиттитів, аморійців, перизійців, хивійців та євуситів (це були неізраїльські народи), ⁸ саме їхні нащадки залишилися на цих землях, й ізраїльтяни не могли їх винищити, тож Соломон перетворив їх на рабську силу, як це лишається й до сьогодні. ⁹ Але Соломон не зробив рабом жодного з ізраїльтян. Вони були його воїнами, урядовцями, начальниками, командуючими й командирами його колісниць та вершників. ¹⁰ У Соломона також було кілька головних ізраїльтян—двісті п’ятдесят повноважних наглядачів над тими, хто працював.

¹¹ Соломон перевіз дочку фараона з міста Давида в палац, який для неї побудував, бо казав він так: «Моя дружина не повинна жити в палаці царя Давида, бо місця, де був ковчег Господа,—святі».

¹² На вівтарі Господньому, який він збудував перед ґанком, Соломон приносив жертви всеспалення Господу ¹³ щоденно, згідно з настановами Мойсея, і по суботах, і в Новолуння, і на три щорічні свята: свято Опрісноків, свято Седмиць та свято Кущів. ¹⁴ Дотримуючись настанов батька свого Давида, він призначив групи священиків для виконання їхніх обов’язків, а також левитів—керувати восхваленням та допомагати священикам виконувати щоденні обов’язки. Він також призначив охоронців брам за групами, які мали вартувати біля різних брам, бо так наказав Давид, чоловік Божий. ¹⁵ Вони не порушили жодного царського наказу щодо священиків та левитів, в тому числі й того, що стосувалося скарбниці.

¹⁶ Вся робота Соломона була виконана. Від дня заснування храму Господнього до його завершення будівництво йшло без зупинки. Отож храм Господній було завершено.

¹⁷ Тоді Соломон пішов на Еціон-Хевер та Елат на едомському узбережжі Червоного моря. ¹⁸ А Гірам послав йому кораблі зі своїми моряками, які знали море. Вони разом із людьми Соломона попливли до Офіру й привезли чотириста п’ятдесят талантів^[a] золота, які доставили царю Соломону.

Цариця Шеби приходить до Соломона

9 Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, вона приїхала до Єрусалима, щоб випробувати його складними питаннями. Прибувши з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. ² Соломон відповів на всі її запитання й нічого не було такого, чого б він не міг їй роз’яснити. ³ Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову і палац, який він збудував, ⁴ страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, чашників у їхньому вбранні та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.

⁵ Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. ⁶ Але я не вірила, що мені казали, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть про половину твоєї мудрості мені не розповіли. Ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. ⁷ Якими щасливими повинні бути твої люди^[b]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! ⁸ Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й настановив на престол царем, щоб царювати для Господа, твого Бога. Завдяки любові твого Бога до Ізраїлю та бажанню Його ствердити їх повік Він зробив тебе царем над ними, щоб забезпечити справедливість та праведність».

⁹ Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів золота^[c], велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеби подарувала царю Соломону.

¹⁰ Слуги Гірама та слуги Соломона привозили золото з Офіру. Вони також привозили сандалове^[d] дерево й коштовне каміння. ¹¹ З сандалового дерева цар зробив сходи у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Нічого подібного ніхто досі в Юдеї не бачив.

¹² Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила. Він дав їй більше, ніж вона привезла. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.

Соломонове багатство

¹³ Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів^[e], ¹⁴ не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.

¹⁵ Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів^[f] золота пішло на кожен щит. ¹⁶ Він також зробив триста малих щитів з кованого золота. Триста шекелів^[g] золота пішло на кожен такий щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу^[h].

¹⁷ Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. ¹⁸ Престол мав шість сходинок і золотий підніжок, що кріпився до нього. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. ¹⁹ Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. ²⁰ Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння^[i] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. ²¹ Бо цар мав флот торговельних суден, на яких служили люди Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.

²² Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. ²³ Всі царі землі шукали зустрічі з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. ²⁴ Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.

²⁵ Соломон мав чотири тисячі стаєнь для коней та колісниць, дванадцять тисяч колісничих, що були в колісничних містах, а також при ньому в Єрусалимі. ²⁶ Він правив над усіма царями, від ріки до землі филистимлян і аж до кордону з Єгиптом. ²⁷ Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. ²⁸ Коней Соломону привозили з Єгипту та інших країн.

Смерть Соломона

²⁹ А щодо інших подій Соломонового царювання, від початку до кінця, то всі вони описані в літописах пророка Натана, у пророцтвах Агіжі шилонійського та в видіннях провидця Іддо, котрий пророкував про Єровоама, сина Невата. ³⁰ Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. ³¹ Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.

Ізраїль повстав проти Реговоама

10 Реговоам пішов до Сихема, оскільки всі ізраїльтяни зібралися там, щоб проголосити його царем. ² Коли Єровоам, син Невата, почув про це (він був у Єгипті, куди втік від царя Соломона), він повернувся з Єгипту. ³ Отож люди послали по Єровоама, і він та усі ізраїльтяни прийшли до Реговоама й сказали йому: ⁴ «Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, але зараз полегши наш жорстокий труд і тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми служитимемо тобі».

⁵ Реговоам відповів: «Приходьте до мене через три дні». Тож люди пішли геть. ⁶ Тоді цар Реговоам порадився зі старійшинами, які служили його батькові Соломону впродовж його життя. Він запитав їх: «Яку відповідь порадите мені дати цим людям?»

⁷ Вони відповіли: «Якщо ти будеш милостивий до цих людей і даси їм прихильну відповідь, то вони завжди служитимуть тобі».

⁸ Але Реговоам відхилив пораду старійшин і порадився з юнаками, з котрими виріс, і які служили йому. ⁹ Він спитав їх: «Яка ваша порада? Як я повинен відповісти цим людям, які кажуть мені: „Полегши ярмо, яке твій батько поклав на нас?”»

¹⁰ Тоді юнаки, з якими він виріс, відповіли: «Скажи людям, що говорили тобі: „Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а ти полегши його”. Дай їм таку відповідь: „Мій мізинець могутніший ніж усе тіло мого батька! ¹¹ Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами^[j]”».

¹² Через три дні Єровоам і всі люди повернулися до Реговоама, як цар і наказав їм: «Приходьте до мене через три дні». ¹³ Цар відповів їм суворо. Відхиливши пораду старійшин, ¹⁴ він вчинив за порадою юнаків і сказав: «Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами». ¹⁵ Тож цар не послухався поради людей, і були ті події від Бога, щоб збулися слова, сказані до Єровоама, сина Невата, які Господь промовив через пророка Агіжу шилонійського.

¹⁶ Коли весь Ізраїль побачив, що цар відмовився слухати їх, люди відповіли цареві:

Отож усі ізраїльтяни розійшлися по своїх домівках. ¹⁷ А щодо ізраїльтян, які мешкали в містах Юдеї, Реговоам усе ще царював над ними.

¹⁸ Коли цар Реговоам вирядив Адонірама^[k], який був наглядачем над рабською силою, то ізраїльтяни забили його камінням на смерть. Царю Реговоаму, однак, вдалося вскочити в свою колісницю і втекти до Єрусалима. ¹⁹ Отак Ізраїль повстав проти дому Давидового, і так воно є й по сьогодні.