Add parallel Print Page Options

108 Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!

(108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

(108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,

(108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!

(108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!

(108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!

(108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.

(108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.

(108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!

10 (108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?

11 (108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

12 (108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

13 (108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!

109 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

110 Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!

Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!

Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.

Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.

По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,

Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...

Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!

111 Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!

Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!

Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!

Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!

Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!

Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.

Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,

вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!

Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!

10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!

112 Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!

Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!

Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!

Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!

Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,

і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!

Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!

Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!

Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!

10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!

113 Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!

Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!

Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!

Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!

Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,

та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?

Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,

щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!

Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!

114 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,

Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!

Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!

Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!

Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?

Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?

Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,

що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!