Add parallel Print Page Options

10 Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:

Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.

А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.

А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.

Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.

А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.

А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.

Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.

Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.

10 А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.

11 З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,

12 і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.

13 А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,

14 і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.

15 А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,

16 і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,

17 і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,

18 і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.

19 І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.

20 Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.

21 А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.

22 Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.

23 А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.

24 А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.

25 А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.

26 А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,

27 і Гадорама, і Узала, і Диклу,

28 і Увала, і Авімаїла, і Шеву,

29 і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.

30 А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.

31 Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.

32 Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.

11 І була вся земля одна мова та слова одні.

І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

32 І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.

12 І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.

І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.

І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!

І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.

І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.

І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.

І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.

А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.

І подавався Аврам усе далі на південь.

10 І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.

11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.

12 І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.

13 Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.

14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.

15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.

16 І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.

17 І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.

18 І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?

19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!

20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.

Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.

І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.

І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!

А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.

Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,

та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.

Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!

Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,

та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!

10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.

12 Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.

13 І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,

14 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:

15 Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!

16 Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.

17 Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!

18 Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.

19 І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!

20 І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.

21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх.

22 Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.

23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.

24 А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.

25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.