¹ Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,

² за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:

³ нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!

⁴ Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.

⁵ І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!

⁶ А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.

⁷ Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!

⁸ Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.

⁹ Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.

¹⁰ Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!

¹¹ Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.

¹² Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!

¹³ Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.

¹ Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.

² Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.

³ Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.

⁴ Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.

⁵ Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,

⁶ вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,

⁷ бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.

⁸ Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.

⁹ Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.

¹⁰ Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.

¹¹ Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.

¹² Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.

¹³ Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,

¹⁴ але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.

¹ Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

² милість вам, і мир, і любов хай примножиться!

³ Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

⁴ Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.

⁵ А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

⁶ І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.

⁷ Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,

⁸ так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.

⁹ І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!

¹⁰ А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.

¹¹ Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!

¹² Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;

¹³ люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.

¹⁴ Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,

¹⁵ щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.

¹⁶ Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!

¹⁷ А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

¹⁸ які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.

¹⁹ Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.

²⁰ А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,

²¹ бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.

²² І до одних, хто вагається, будьте милостиві,

²³ спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!

²⁴ А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,

²⁵ Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.