1 хроніки 12-14
Ukrainian Bible
12 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,
2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
4 і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.
9 Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,
10 четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,
11 шостий Аттай, сьомий Еліїл,
12 восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,
13 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.
15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!
20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.
21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
22 Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
23 А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.
26 З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.
27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
30 А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
31 А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
34 А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.
35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.
37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.
38 Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
13 І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.
2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.
3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів.
4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.
5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
6 І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я Його прикликається.
7 І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.
8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.
9 І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.
10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
11 І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: Як я внесу до себе Божого ковчега?
13 І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.
14 І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед-Едома, та все, що було його.
14 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.
2 І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.
3 І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.
4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.
10 І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.
11 І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!
12 А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.
13 А филистимляни ще отаборилися в долині.
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
17 І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.