Add parallel Print Page Options

Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

(9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

(9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

(9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

(9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

(9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

(9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

(9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

(9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

10 (9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

11 (9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

12 (9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

13 (9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

14 (9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

15 (9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

16 (9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

17 (9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

18 (9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

19 (9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

20 (9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.

10 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

16 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

17 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

18 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

11 Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?

Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...

Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?

Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!

Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!

Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.

Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

12 Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

13 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (13-2) Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?

(13-3) Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?

(13-4) Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!

(13-5) Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!

(13-6) Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!

(13-7) Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив...

14 Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...

Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...

Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.

Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!

15 Псалом Давидів. Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?

Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,

хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!

Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;

не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!

16 Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!

Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!

До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!

Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!

Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!

Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!

Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.

Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!

Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!

10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!

11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!

Для диригента. «На смерть сина». Псалом Давида.

Я прославлятиму Господа всім своїм серцем,
    про всі чудеса розповім, котрі створені Ним.
Я буду радіти і втішатися Тобою, Всевишній.
    Співати псалми, щоб Твоє прославляти ім’я.
Всі вороги мої тікатимуть від мене лиш завдяки Тобі,
    але вони впадуть і смерть свою знайдуть.

Як судиш Ти мене
    й мою вирішуєш Ти справу,
    Ти на суддевім троні праведний суддя.
Суворий Ти з народами чужими,
    Ти знищуєш лихих людей,
    їх імена назавжди витер з пам’яті людей.
І ворогу кінець!
    Міста в руїнах вічних.
Ти їх навік безлюдними зробив.
    І згадки більш ніде про них не буде.

Але Господь завжди сидітиме на троні.
    Цей трон створив для того Він,
    щоб існувала справедливість в світі.
Тож справедливо Він судитиме цей світ,
    по совісті судитиме народи.
10 Нехай Господь притулком буде для стражденних,
    тих, хто переживає тяжкі часи[a].

11 Щоб ті, хто знає Твоє ім’я[b], довірились Тобі.
    Чому? А через те, що Ти, Господь,
    не відштовхнеш людей, які прийшли до Тебе.

12 Оспівуйте Господа,
    Який живе на горі Сіон.
Розповідайте народам
    про вражаючі справи Його.
13 Він Той, Хто мститься за кров тих людей,
    Він пам’ятає тих, хто прагне помсти.
Не забуває Він про бідних,
    смиренних, що прийшли по допомогу.

14 Будь милосердний, Господи, до мене!
    Поглянь, як мене гнали вороги.
    І забери мене від брами смерті.
15 Я прославлятиму Тебе з Єрусалима брами,
    радітиму, врятований Тобою.

16 Потрапили чужі народи в яму,
    що вирили самі ж.
Заплутались самі вони в тенетах,
    розставлених для інших.
17 Отак вони дізнаються нарешті,
    що славний справедливістю Господь.
Він грішників у їхні ж пастки ловить,
    розставлені для інших. Хігайон[c] Села

18 Хай люд лихий, який забув про Бога,
    зійде в могилу.
19 А чому? Тому що жебраків Бог не забуде,
    побачать бідні здійснення бажань.

Встань, Господи,[d] та народи віддай на суд Свій,
    не дозволь їм навіть подумати,
    що вони Над тобою перемогу святкуватимуть.
20 Провчи їх, Господи,
    нехай знають вони, що смерть спіткає їх. Села

Чому Ти, Господи, далеко так?
    Чому мовчиш у цю тяжку годину?!
Пихато кривдники знущаються із бідних,
    та зрештою в свої ж потраплять пастки.
Лихі людці, ті, ясна річ,
    зажерливістю хваляться своєю,
    а Господа клянуть захланно й зневажають!
В погорді й люті нечестивець
    поради в Бога не шукає.
    У намірах його немає Богу місця.
Його дорога стелиться рівненько.
    Твій суд для нього надто вже далекий,
    сміється він із ворогів своїх.
Про себе думає він так,
    що не помилиться ніколи.
Мовляв, ніколи саме з ним
    не трапиться нічого злого.
Уста їх без упину проклинають,
    серця їх чорні наміри снують,
    на їхніх язиках брехня й прокльони.
При житлі, не захищенім стіною,
    у засідці вони і тільки слушної чекають миті
    на перехожих кинутися враз,
    й життя в нещасних тих людей відняти.
Мов лев, у хащах причаївшись,
    лиш миті ждуть, аби схопити бідолах
    й оплутати своєю сіттю.
10 Нещасні жертви, збиті з ніг,
    притиснуті зненацька до землі
    потужною безбожника рукою.
11 А ті лиш заспокоюють себе:
    «Бог забуває нас, на нас він не зважає,
    не бачить Він, що робимо ми тут».

12 Встань, Господи! Скарай лихих людців, о Боже!
    Не забувай про бідних і нещасних!
13 Чом відвертається від Бога лютий люд,
    чому повторює собі постійно:
    «Бог не воздасть мені за те, що я роблю?»
14 Але ж Ти, Боже, бачиш, що твориться!
    Всі біди і страждання бачиш Ти!
І подаси Ти руку допомоги,
    нещасні сиріти на Твою підтримку ждуть.
15 Здолай безбожника і зло, що він вчинив,
    із коренем, щоб й духу не лишилось, вирви!

16 Господь на віки вічні править!
    Й безбожників Він вижене з своїх земель!
17 Почув Ти, Господи, що треба бідним людям.
    Дай їм відвагу! І прислухайся до них!
18 Зроби, що треба, для пригноблених людей[e].
    Не допусти, щоб на Твоїй землі,
    лихі людці залякували інших.

Для диригента. Псалом Давида.

Притулку в Господа шукаю.
    Тож як ви смієте мені казати:
    «Лети ховатись, птахо, в гори!»

Тікай, бо в темряві чатують,
    уже напнувши тятиву, злі люди.
Людині добрій просто в серце
    уже спрямовують стрілу.
Що людям праведним робить,
    коли руйнуються основи[f]?

Але Господь—в Своїм святому храмі,
    Його престол—на небесах.
    Він бачить все, що діють тут сини людські.
Господь, Він виправдовує й праведних і злих.
    Ненавидить Він тих, хто насильство любить.
Господь проллє на них горючу сірку,
    й розжареним вугіллям Він засипле їх.
Їм не дістанеться нічого, крім
    гарячого, палаючого вітру[g].
Господь наш—справедливий,
    Він приймає праведних людей у Своє серце.
    Тож благочесні зможуть бачити Його обличчя[h].

Для диригента. На октаву[i]. Псалом Давида.

Спаси нас, Господи!
    Не стало вже на світі
    богослухняних, набожних людей!
Базікають усі лиш про дрібниці,
    в їх думах тільки лестощі й олжа.
    І це усе, що одне одному говорять!

Як би хотілося, щоб Господь
    звелів устам брехливим оніміти,
й тим язикам, що розносять балачки брехливі,
    і теревенять про неважливе.
Ті люди просторікують:
«Ми знаєм, що і як казати,
    аби було собі на користь.
    То хто ж у світі може нами керувати?»

Господь говорить:
«Я повстану на ваш захист,
    бо зболені й нужденні,
    бо гноблені плачуть від болю.
Я дам вам порятунок той,
    якого прагнете!»
Слова Господні чисті та правдиві,
    немов те срібло, що очищене в горнилі[j],
    і переплавлене сім разів.

Оберігай їх[k], Господи! Пильнуй їх.
    Завжди їх захищай від цього покоління.
Довкола ж бо безбожники кружляють,
    важливо виступають, а насправді, як мішура:
    виблискує дорогоцінно, та нічого не варта.

Для диригента. Псалом Давида.

Чи ти надовго, Господи, забув мене? Навіки?
    Чи довго відвертатимеш Лице?
Як довго ще мені боротися з сум’яттям,
    носити тугу в серці день-у-день?
    І скільки ворогу ще панувати наді мною?

О Господи, мій Боже, зглянься, озовися!
    Очам моїм дай світло,
    бо інакше порину я в довічний сон.
Збуди мене, а то промовить ворог[l]:
    «Я з ним покінчив!»
І ворогів моїх охопить радість,
    коли спіткнуся раптом і впаду.

Та вповні довіряюсь я Тобі!
    І моє серце радістю налите,
    тим, що мені Ти порятунок дав!
Співатиму Я Господу хвалу,
    адже Він так подбав про мене!

Для диригента. Псалом Давида.

Пустоголові думають що немає Бога!
    Вони—руйнівники,
    які чинять зло і не творять добра.

Господь на всіх нас дивиться з Небес,
    шукає мудрих, хто Його поради прагне.
Вони ж бо відвернулися від Бога,
    усі зіпсовані, жоден не творить добра!

Чи ті лиходії, що нищать мій народ,
    знають про існування Бога? Ні.
Безбожники лиш накопичують скарби
    не вшановуючи Його.
Коли ж карає Бог, вони тремтять від страху.
    Чому? Бо захищає праведників Бог.
Ви смієтеся, кривдники, з поради,
    яку шукають вбогі. А чому?
    Бо бідним тим Господь дає притулок.

Я хочу, щоб Господь з Сіону
    приніс Ізраїлю спасіння!
Коли Господь поверне із полону ізраїльтян,
    що ворог захопив,
    зрадіє Яків й Ізраїль[m] щасливий буде.

Псалом Давида.

Хто може, Господи, прийти до Тебе в святий намет?
    Хто може на Святу піднятись гору?
    Хто може поклонятися Тобі?
Лиш тільки праведні та чисті люди,
    правдиві й щирі в мислях і словах,
    хто не пащекує і зла не чинить своїм ближнім.
Хто може увійти в Твій храм?
Лиш ті, хто зневажає нечестивців,
    людців, від котрих відвернувся Бог,
хто поважає тих людей,
    що прославляють і шанують Господа;
    той, хто обіцяне виконує завжди[n].
Лиш той, хто не займається лихварством[o]
    і хабарів ніколи не бере,
    аби за те зашкодити невинним.

Той, хто за цими нормами живе,
    завжди безпечний (поряд з Богом) буде!

Міктам Давида.

Боже, опікуйся мною,
    в Тобі я шукаю розради!
Кажу я[p] Господу: «Ти—мій Володар.
    Благословення все моє—від Тебе!»
І послідовникам, всім праведним Твоїм,
    кого Ти любиш (я кажу):
    «Вшановую шляхетність їхню й велич!»[q]
А хто богів шукає інших,
    зазнає той тяжких страждань.
Мені не по дорозі з ними,
    і я не буду проливати за них жертовну кров!
    І ймення їхні з уст моїх не злинуть!

Господь—це спадщина моя,
    мого життя це чаша.
    Моє майбутнє у Твоїх руках.
Мені щасливий випав жереб,
    о так, чудесну частку я здобув[r].

Благословляю Господа.
    Дає мені поради Він і навіть уночі
    керують мною почуття оті.
Господь завжди переді мною[s].
    Коли зі мною Він, завжди я у безпеці.
Тому щасливий я, втішається душа,
    я житиму в безпеці.
10 Чому? Тому що не залишиш Ти мене в могилі[t],
    не даси зотліть Твоєму вірному учневі[u].
11 Навчи мене життя прожити!
    З Тобою поряд бути—
    для мене це велика насолода!
А при Твоїй правиці іти—
    то вже для мене щастя навіки!

Footnotes

  1. 9:10 Нехай… часи Або «Багато народів у пастці через свої турботи, зруйновані тягарем своїх проблем. Нехай Господь буде прихистком, куди вони можуть сховатися».
  2. 9:11 Щоб ті… ім’я Тобто вузьке коло посвячених, палких прихильників Бога.
  3. 9:17 Хігайон «Роздуми» або «Медитація». Очевидно, це була порада виконавцям зробити паузу для роздумів.
  4. 9:19 Встань, Господи Ці слова, як правило, звучали тоді, коли ізраїльтяни піднімали ковчег Заповіту, щоб нести його в бій. Цими словами вони намагалися пробудити Божий гнів, Його праведний суд.
  5. 10:18 пригноблених людей В буквальному перекладі—«для сиріт». Тобто для людей, про яких більше нікому подбати.
  6. 11:3 коли руйнуються основи Або «якщо злі люди винищать усе добро».
  7. 11:6 палаючого вітру Тут ідеться про гаряче повітря, яке продувається над рудою, щоб змусити плавитися такі метали, як срібло. Після того, як срібло розплавилося, породу видаляють.
  8. 11:7 бачити Його обличчя Тобто «бути поряд з Ним».
  9. 12:1 На октаву Може бути і певний інструмент або особлива настройка (на октаву) інструмента, можливо, й одна з груп, що грали в оркестрі.
  10. 12:7 срібло… в горнилі Горнило для плавки металу будували на землі в тих місцях, де дули сильні вітри, щоб підтримувати вогонь. Часто існували також ножні насоси, якими накачували в горнило повітря, щоб збільшити силу полум’я. Після плавки металу породу відкидали. Потім могли знову й знову плавити метал, добиваючись його чистоти. Інколи додавали очисник, який взаємодіяв з домішками, досягаючи таким чином іще більшої чистоти. Такими ж чистими, чесними й надійними є обіцянки Бога!
  11. 12:8 Оберігай їх «Їх» тут може стосуватися як слова Божого, так і бідолашних, безпорадних людей.
  12. 13:5 ворог «Ворог» тут може означати також «смерть».
  13. 14:7 Яків й Ізраїль Дві назви країни. Обидва імені також належать Якову, батькові дванадцяти синів Ізраїлю, які були батьками дванадцяти колін.
  14. 15:4 хто… завжди Або «хто обіцяє не робити зла та зла не робить».
  15. 15:5 той… лихварством Закон забороняв ізраїльтянам займатися лихварством, наживатися таким чином на інших ізраїльтянах (Лев. 25:36-37), але дозволяв лихварство стосовно інших народів. Див.: Повт. Закону 23:19-20.
  16. 16:2 Кажу я Також можливий переклад «Кажеш ти».
  17. 16:2-3 Кажу я… велич Значення древньогебрейського тексту непевне.
  18. 16:6 О так… здобув Тут перегук з тим, як розподілялися землі між ізраїльськими колінами—за жеребом.
  19. 16:8 Господь… мною Буквально «Я завжди ставлю Господа переді мною».
  20. 16:10 могилі Буквально «Шеолі». Див.: «Шеол».
  21. 16:10 вірному учневі Або «Своєму святому», тобто тому, хто всім серцем відданий Господу.