Add parallel Print Page Options

143 Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!

і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!

Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!

Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...

Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.

Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.

Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!

Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!

Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!

10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!

12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!

144 Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

145 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!

Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!

Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!

Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!

Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!

Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.

Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!

Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,

Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!

10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,

11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,

12 щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!

13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!

14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!

15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,

16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!

17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,

18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!

19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,

20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!

21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!

Хвальний псалом Давида.

О Господи, почуй мої молитви
    і до благань прислухайся моїх!
    Прийди на допомогу добрими ділами.
Не позивайся зі Своїм слугою,
    адже перед Тобою кожен винний.
Полює ворог, переслідує мене і хоче вбити,
    підштовхує мене в могилу, в морок,
    немов мене уже давно нема в живих.
Душа і серце завмирають з переляку.

Я пам’ятаю все, що Ти колись зробив,
    я думаю про всі Твої діла,
    кажу про все, що здійснене Тобою.
Здіймаю руки у молитвах!
    Мов спрагла без дощу земля, Тебе жадаю! Села

Благаю дати відповідь мерщій,
    тому що дух уже згасає мій.
Не відвертай Свій лик від мене,
    інакше я піду до тих, хто спочиває в могилі.
Нехай світанки подарують Твою ласку незрадливу,
    бо покладаюся на Тебе.
Навчи, яким шляхом іти в житті,
    адже життя моє—в Твоїх руках.
Врятуй мене від ворогів моїх,
    бо я в Тобі вбачаю, Господи, свій прихисток надійний.
10 Навчи, як жити за веліннями Твоїми,
    бо Ти—наш Бог.
    Нехай Твій добрий дух веде нас у прекрасний край.

11 Даруй мені, о Господи, життя заради імені Твого,
    будь милосердний, витягни з біди!
12 Яви Свою любов і ворогів моїх побий,
    моїх затятих ворогів згуби, бо я—Твій слуга.

Псалом Давида.

Благословімо Господа, мою Скелю,
    Який навчає мої руки готуватися до бою,
    Який готує пальці до борні.
Господь—моя щира любов і фортеця,
    мій прихисток в горах, мій щит.
У Ньому я шукаю порятунку,
    він мій народ віддав під мою владу.

Чому Тобі, о Господи,
    не байдуже, що діється з людиною?
    Чому ти навіть помічаєш цих людей?
Людина, мов туман, який зникає вранці,
    життя її, мов швидкоплинна тінь.

О Господи, розверзни небеса й спустися,
    торкнися гір, щоб вибухнули димом.
Розкидай ворогів моїх і блискавкою вдар,
    вражай їх вогненними стрілами Своїми,
    посій сум’яття у ворожім війську.
О Господи, зійди з небес, щоби мене спасти!
Врятуй, щоб в повені не захлинувся,
    оборони мене від цих чужинців,
    чиї уста невтомно брешуть,
    а руки не сахаються бридких діянь.

О Боже, заспіваю я Тобі нових пісень під звуки арфи.
    Десятиструнну арфу на нові пісні я налаштую.
10 Рятуєш Ти царів, Свого слугу спасаєш,
    Давида Ти від кривдників меча борониш.
11 Тож порятуй мене від чужаків,
    чиї уста невтомно брешуть,
    а руки не сахаються бридких діянь.

12 Зроби це, щоб наші діти виростали, як доглянуті деревця,
    щоб наші дочки виглядали, як колони храму,
    що підтримують його з боків.
13 Хай кожен закуток в коморах наших
    добірного буде повен збіжжя,
    а на ланах зростає незліченні тисячі ягничок.
14 Хай добра зброя в наших воїнів буде,
    мури довкола міста щоб не мали ні шпаринки,
    і щоб ніхто не вирушав у бій,
    щоб стогону поранених на вулицях не чутно було.

15 Благословен народ, який живе в таких умовах!
    Щаслива доля тих людей, чий Бог—Господь!

Давидова молитва.

Мій Боже й Царю, возвеличую Твоє ім’я,
    благословлятиму Твоє ім’я навіки.
Щодня вславлятиму Тебе,
    Твоє ім’я хвалити буду вічно.
Господь—величний, гідний слави!
    Не осягнуть нікому величі Його.

Із роду в рід Твої діяння будуть прославляти,
    із покоління в покоління визнавати Твою велич.
Прекрасна Твоя слава неповторна,
    тож оповім я про Твої діла чудесні.
Про грізну Твою силу говорити будуть люди,
    а я їм розповім про Твою велич.
Твою безмежну щедрість пам’ятати будуть люди,
    вславлятимуть в піснях Твої діяння добрі.

Господь і милостивий, і ласкавий, і терплячий,
    і повен милосердя.
Дарує кожному Господь Свої щедроти,
    до всіх творінь Своїх Він виявляє милість.
10 Тож, Господи, нехай Тебе звеличують усі,
    кому Ти дав життя.
    Нехай Тебе благословляють всі, хто вірить в Тебе!
11 Нехай розкажуть про Твоє величне царство й силу,
12     аби всі знали про неперевершеність Його
    й прекрасну славу Його царства.

13 Воно завжди було і є, і буде вічно.
    Твоє правління переживе віки і покоління.

Господу можна вірити, коли Він обіцяє,
    вірність Його—в усьому що Він робить.[a]
14 Господь підтримає усіх, хто впав,
    зведе на ноги всіх, хто впав, спіткнувшись.
15 На Тебе кожен дивиться, хто прагне хліба,
    до Тебе йдуть по частку свою,
    і Ти в належний час даєш їм хліб щоденний.
16 З долонь Твоїх
    дай усім Твоїм творінням необхідне.

17 Господь у кожній справі справедливий,
    Він праведний у всьому, що Він робить.
18 Господь близький до всіх, хто зве по допомогу,
    Він поруч з тими, хто Його жадає.
19 Чого попросять шанувальники Господні, те Він зробить.
    Він чує їхній гук по допомогу і рятує їх.
20 Господь піклується про всіх, хто Його любить,
    але лихих людців не стерпить й знищить.

21 Тому уста мої співають Господу осанну,
    тому Його ім’я на віки-вічні люди славлять!

Footnotes

  1. 145:13 Господу… робить Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких, сирійських, а також у кумранських рукописах. Древньогебрейські тексти цього речення не мають.

21 У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.

22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.

23 А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

24 Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

25 і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!

26 То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!

27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!

28 А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.

30 Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!

31 Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!

32 І коряться духи пророчі пророкам,

33 бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,

34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.

35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!

36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!

38 Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!

39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

40 Але все нехай буде добропристойно і статечно!

Read full chapter

21 В Писанні[a] сказано:

«Я буду говорити з цими людьми
    устами чужинців й чужими мовами,
але навіть і тоді вони мене
    не послухають».(A)

Так каже Господь.

22 Тож дар розмовляти різними мовами є знаменням не для віруючих, а для невіруючих. Пророчий же дар—не для невіруючих, а для віруючих. 23 І, якщо тоді вся церква збереться разом, і всі розмовлятимуть різними мовами, то чи не скажуть сторонні або невіруючі, що ви збожеволіли? 24 Та якщо всі пророкують слово Боже і ввійде хтось сторонній або невіруючий, то відкриються всі гріхи його, та вашими словами засуджений він буде. 25 Всі таємниці серця його виявляться. І впаде він долілиць, і поклониться Богу, кажучи: «Справді, Бог серед вас!»[b]

Нехай збори ваші зміцнюють церкву

26 Брати і сестри мої, що ж робитимете ви далі? Коли ви посходитеся разом до церкви, один матиме псалом, інший—повчання, ще інший—одкровення. Хтось говорить іншою мовою, хтось перекладає. Та все мусить робитися для розбудови церкви. 27 Якщо хтось збирається говорити чужою мовою, то двоє, найбільше троє, нехай мовлять по черзі, а один нехай тлумачить сказане. 28 Якщо ж немає кому тлумачити, то нехай чужинець мовчить на зібранні, нехай промовляє лише до себе й до Бога.

Пророки в церкві

29 Двоє чи троє людей з пророчим даром нехай говорять, а решта мають перевіряти, що вони кажуть. 30 Коли ж якесь одкровення відкриється тому, хто сидить, то перший нехай замовкне. 31 Бо всі ви можете пророкувати по черзі, щоб інші навчалися й утішалися. 32-34 Духи пророків коряться пророкам, через те що Бог є Богом не безладдя, а миру.

Жінка мусить мовчати в церкві

Як у всіх церквах людей Божих, жінкам вашим слід мовчати на зібраннях, бо їм не дозволяється говорити. Вони мусять перебувати в покорі, як сказано в Законі Мойсея. 35 Якщо вони хочуть чогось навчитися, то їм слід спитати своїх чоловіків удома, бо непристойно жінці говорити на зібранні в церкві.

36 Хіба від вас прийшло Слово Боже? Чи, може, до вас самих воно прийшло? 37 Якщо хтось вважає, що він є пророком чи має духовний дар, то нехай визнає, що те, що я пишу вам—Заповідь Господня. 38 А якщо хтось не визнає цього, то і його самого не буде визнано.

39 Отже, брати і сестри мої, будьте завзятими, пророкуючи, й нікому не забороняйте говорити іншими мовами. 40 Та все треба робити належним чином і статечно.

Read full chapter

Footnotes

  1. 14:21 Писанні Буквально «Законі», що інколи означає «Старий Заповіт».
  2. 14:25 Див.: Іс. 45:14 та Зах. 8:23.