Add parallel Print Page Options

123 Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!

Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!

Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...

124 Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!

коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,

то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,

то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,

душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!

Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!

Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!

Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!

125 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!

Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!

Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.

Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!

Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!

Пісня прочан.

На Тебе я підводжу погляд,
    Хто на престолі возсідає в Небесах!
Мов раб, який господаря пасе очима,
    так наші погляди до Господа прикуті,
    аби Він милостивий був до нас.

Будь милосердий, Господи, ласкавий будь до нас,
    чимало ми приниження зазнали.
Чимало настраждались наші душі,
    образ зазнали від ледачих і пихатих.

Давидова пісня прочан.

Нехай Ізраїль скаже:
    «Якби ж то не Господь, Який нас не покинув,
    якби ж то не Господь, Який лишився з нами?
Щоб сталося, коли на нас напали люті вороги,
    вони би проковтнули нас живцем,
    як тільки розгнівалися на нас!
Війська б ворожі змили нас,
    немов бурхливого потоку води,
    ті кривдники втопили б нас у водограї.

Славімо Господа, Який не дав нам,
    мов здобичі, розтерзаними бути в їхніх пащах!
Мов птах, що ледве не потрапив у сильце,
    так ледве врятувались наші душі.
    Не затягнулося сильце, і ми спаслися!
Від Господа прийшла нам поміч,
    від Того, Хто створив і небеса, і землю».

Пісня прочан.

Усі, хто Господу довірились, ніколи не схитнуться,
    як і гора Сіон стояти буде вічно.
Єрусалим—місто, горами обійняте,
    так само Свій народ Він оточив дбанням навічно.
На землях праведних людей поганам не селитись,
    бо руки праведників не піднімуться на зле.

О Господи, дай милість доброчесним!
Хай прибере Господь тих безсоромних,
    хто з кривдниками разом чинить зле.

Хай буде мир і спокій Ізраїлю!

10 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

і всі їли ту саму поживу духовну,

і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!

Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.

А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.

Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.

Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.

10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.

11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

14 Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.

15 Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.

16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?

17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?

Read full chapter

Не будьте схожі на юдеїв

10 Брати і сестри мої, хочу, щоб ви знали, що всі наші прабатьки справді були під хмарою[a], і всі вони безпечно перейшли через море. Всі вони в хмарі і в морі були «хрещені»[b] в Мойсея. 3-4 Всі вони їли ту саму духовну їжу і пили той самий духовний напій, бо пили вони з духовної скелі[c], що йшла слідом за ними. Цією скелею був Христос. Та більшість із них не вподобав Господь, і вони загинули в пустелі.

І це приклад для нас, щоб ми не прагнули злого, як вони. Не будьте ідолопоклонниками, як був дехто з них. Бо сказано у Святому Писанні: «Люди посідали, щоб поїсти і попити, а тоді повставали, щоб розважатися»(A). Не будемо віддаватися розпусті, як дехто з них. Бо одного дня від цього двадцять три тисячі полягло![d] Тож не будемо спокушати Христа[e], як дехто з них робив. Вони були покусані зміями і вмерли[f]. 10 Не нарікайте, як дехто з них нарікав і був знищений ангелом смерті[g]. 11 Все це сталося з ними як приклад нам. І було про це написано, щоб застерегти нас, хто живе після скінчення їхнього віку.

12 Ось чому той, хто вважає, що міцно стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти. 13 Вас спіткали ті ж самі спокуси, котрі зазнають усі люди. Та Бог вірний, Він не допустить, щоб ви спокушалися більше, ніж можете витримати. Разом із спокусою Він дасть і полегшення, щоб ви змогли подолати її.

Уникайте служіння бовванам

14 Тож, любі друзі мої, уникайте служіння бовванам. 15 Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я. 16 Чаша благословення[h], за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова? 17 Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом.

18 Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви[i], чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі?

Read full chapter

Footnotes

  1. 10:1 хмарою Хмара, яка вела й захищала ізраїльтян під час виходу з Єгипту. Див.: Вих. 13:20-22; 14:19-20.
  2. 10:2 хрещені Павло порівнює те, що трапилося з ізраїльтянами у часи Мойсея, до хрещення віруючих у Христа.
  3. 10:3-4 Див.: Вих. 17:6.
  4. 10:8 Див.: Числ. 25:9.
  5. 10:9 Христа У деяких древньогрецьких рукописах: «Господа».
  6. 10:9 Див.: Числ. 21:6.
  7. 10:10 Див.: Числ. 14:2-37.
  8. 10:16 Чаша благословення Чаша з вином, за яку віруючі в Ісуса Христа дякували Богу під час вечері Господньої.
  9. 10:18 пожертви Принесене у пожертву як ознака поклоніння Господу.