Числа 5-6
Ukrainian Bible
5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.
3 І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.
4 І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
6 Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа, і завинить душа та,
7 то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.
8 А якщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена Господеві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.
9 А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.
10 І що хто посвятить, буде йому. Що хто дасть священикові, буде йому.
11 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
12 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його,
13 і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,
14 та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,
15 то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.
16 І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.
17 І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.
18 І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.
19 І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!
20 А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,
21 і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,
22 і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!
23 І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,
24 і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.
25 І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.
26 І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.
27 І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.
28 А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.
29 Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,
30 або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.
31 І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.
6 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішиться скласти обітницю назіра, щоб посвятити себе Господеві,
3 то він стримається від вина та п'янкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'янкого напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.
4 Усі дні посвячення свого не буде він їсти нічого, що зроблене з винограду, від зернят аж до лушпиння.
5 Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї!
6 Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла,
7 навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.
8 Усі дні посвячення його святий він для Господа.
9 А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечистить цим голову свого посвячення, то оголить голову свою в день очищення свого, сьомого дня оголить її.
10 А восьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.
11 І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його голову того дня.
12 І почне він знову дні посвячення свого Господеві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
13 І оце закон про назіра: того дня, коли виповнюються дні його посвячення, священик приведе його до входу скинії заповіту.
14 І принесе він Господеві жертву свою, одне безвадне однорічне ягня на цілопалення, і одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, і одного безвадного барана на жертву мирну,
15 і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.
16 І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопалення.
17 А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.
18 І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.
19 І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назіра, як він оголить голову свого посвячення.
20 І священик буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад грудину колихання й понад стегно приношення. А по цьому той назір може пити вино.
21 Оце закон про назіра, що обіцяє свою жертву Господеві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обітницею своєю, що обіцює, так він зробить за законом про посвячення його.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:
24 Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!
25 Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!
26 Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
27 Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!
Числа 5-6
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Правила очищення
5 Господь сказав Мойсею: 2 «Накажи народу Ізраїлю, щоб вони вислали з табору кожного прокаженого, кожного з будь-якою течею і кожного, хто став нечистий від дотику до померлого. 3 Вишліть і чоловіка, й жінку. Вишліть їх геть із табору, щоб вони не забруднили табір, де Я живу поміж них».
4 Тож народ Ізраїлю зробив це й вислав їх геть із табору. Народ Ізраїлю зробив так, як Господь наказав Мойсею.
Відшкодування за провини
5 Господь сказав Мойсею: 6 «Скажи народу Ізраїлю: „Коли чоловік або жінка вчинить якийсь гріх проти когось, це також зрадливе щодо Господа, тоді ця людина винна. 7 Вона мусить визнати гріх, що скоїла, відшкодувати вповні, додати ще одну п’яту до цього й віддати тому, кого скривджено. 8 Якщо скривджений помер і в нього немає близького родича, що отримав би відшкодування, тоді воно піде Господу для священика, разом із бараном, що його приносять у жертву як спокуту за провину.
9 Будь-яка свята жертва, що її народ Ізраїлю приносить священику, священику й належатиме. 10 Хоч би хто що приніс священику, те йому й належатиме”».
Чоловікові підозри
11 І сказав Господь Мойсею: 12 «Скажи народу Ізраїлю: „Якщо дружина зайде на манівці, стане невірна чоловікові 13 й зляжеться з іншим, а чоловік її про це не знатиме, і хоч вона й осквернилася, однак свідків немає і її не впіймано на вчинку, 14 і як охоплять його ревнощі до жінки, а вона осквернилася, або як охоплять його ревнощі до жінки, а вона не осквернилася, 15 тоді чоловік мусить привести жінку свою до священика, і мусить він принести пожертву за неї десятину ефи[a] ячмінного борошна. Він не повинен лити оливу на неї або спалювати запашне куріння, бо це пожертва ревнощів, жертва на спомин, що нагадує провину.
16 Тоді священик наблизить її і звелить стати перед Господом. 17 Потім священик наллє святої води в глиняну посудину, візьме пороху, що на долівці святого намету, й кине його в воду. 18 Тоді священик поставить жінку перед Господом, розпустить її волосся й покладе їй у руки хлібну жертву, щоб збудити пам’ять, це жертва від її ревнивого чоловіка. І в руці у священика буде гірка вода, що наводить прокляття.
19 Священик примусить жінку присягнутися й скаже їй: „Якщо ніхто не спав з тобою і якщо ти не зрадила й не стала нечистою, поки заміжня за своїм чоловіком, тоді ця гірка вода, що наводить прокляття, не зашкодить тобі. 20 Та якщо ти зрадила у шлюбі свого чоловіка, і стала нечистою і хтось інший, а не чоловік твій, спав з тобою, тоді 21 священик примусить її присягнутися клятвою прокляття: „Нехай Господь зробить так, щоб народ твій ім’ям твоїм проклинав інших, і хай примусить лоно твоє зів’яти, а живіт—знепліднитися[b]. 22 Нехай вода ця, що наводить прокляття, ввійде в тіло твоє і примусить живіт твій знепліднитися, а лоно зів’яти”. Тоді жінка мусить сказати: „Амінь, амінь”.
23 Потім священик запише ці прокляття на сувої і змиє їх гіркою водою. 24 Тоді він дасть випити жінці гірку воду, що наводить прокляття, і вода ввійде в неї, щоб спричинити великий біль.
25 Потім священик візьме з рук жінки жертву ревнощів, поколише нею перед Господом і принесе її на вівтар. 26 Тоді священик візьме жменю з офіри як жертву на спомин і спалить її на вівтарі. Після цього він примусить жінку випити воду. 27 Коли примусить він її випити цю воду, то якщо вона нечиста й була невірна своєму чоловікові, тоді вода, що наводить прокляття, увійде в неї, щоб спричинити великий біль, і живіт її розпухне, а лоно зів’яне. І буде проклята вона межи людьми. 28 Якщо жінка не зганьбила себе, якщо була чиста, тоді визнають її невинною і зможе вона мати дітей.
29 Це правило про ревнощі, коли жінка зайде на манівці, поки вона за чоловіком своїм, і зганьбиться, 30 або коли чоловік почне ревнувати жінку свою. Тоді він має поставити її перед Господом, і священик зробить усе це з нею. 31 Тоді чоловік не винний у вчинку, а жінка понесе кару свою».
Назореї
6 І сказав Господь Мойсею: 2 «Скажи народу Ізраїлю: „Якщо чоловік або жінка дає особливу обітницю стати назореєм, тобто присвятить себе Господу, 3 та людина мусить, не питиме вина чи інших п’янких напоїв. Та людина не мусить пити виноградного соку, ніякого оцту, зробленого з винограду, ні інших п’янких напоїв, ані їсти свіжого або сушеного винограду. 4 Увесь час свого назорейства та людина не мусить їсти нічого, зробленого з виноградної лози, навіть виноградного насіння або лушпиння.
5 Протягом усього часу назорейської обітниці цієї людини хай бритва не торкається її волосся, доки не скінчаться дні, що на них людина посвятила себе Господу. Людина та буде свята. Вона має відпустити волосся на голові, щоб було воно довгим.
6 Протягом усього часу, на який та людина посвятила себе Господу, вона не мусить входити туди, де є померлий. 7 Вона не повинна порушувати клятву ні заради батька, ні матері, ні брата чи сестри, коли помруть вони, бо знак посвячення Богу на голові в неї[c]. 8 Протягом усіх днів назорейства та людина буде святою для Господа.
9 Якщо хтось раптово помре поруч із назореєм і це осквернить знак його посвяченості Богу, він мусить поголити голову в день очищення. Це може бути тільки на сьомий день після того, як він торкнувся мертвого тіла. 10 Восьмого дня та людина має принести священику до входу до намету зібрання двох горлиць чи двох голуб’ят. 11 Священик принесе одне як жертву очищення, а друге—як жертву всеспалення, щоб ту людину очистити, бо вона порушила клятву, торкнувшись померлого. Того ж дня людина мусить знову освятити голову, 12 посвятити себе Господу на всі дні назорейства, і принести однолітнє ягня як жертву за провину. Попередні ж дні не враховуватимуться, бо дні назорейства його було опоганено.
13 Ось закон для назорея: того дня, коли скінчиться час назорейства, його мусять привести до входу в намет зібрання. 14 Він мусить принести в жертву Господу:
одне однолітнє ягня без вад як жертву всеспалення
і одну однолітню ярочку без вад як жертву очищення,
і барана без вад як мирну жертву,
15 і кошик опрісноків із добірного борошна, замішаного на олії, опрісноків змащених олією,
і належні офіри та ливні жертви.
16 Священик принесе все це перед Господом і здійснить жертву очищення людини та жертву спалення, 17 барана як мирну жертву Господу разом із кошиком опрісноків. Священик мусить принести належну офіру та ливну жертву.
18 Потім назорей має поголити посвячену голову при вході до намету зібрання, узяти посвячене волосся й покласти його у вогонь під мирною жертвою.
19 Після цього священик візьме відварену баранячу лопатку й один прісний корж із кошика та одну паляницю прісну й покладе в руки назорея, коли той зістриже посвячене волосся. 20 Потім священик принесе все це як жертву колихання перед Господом. Це буде святий дар, бо священик має разом з грудиною жертви колихання стегно жертви принесення. Після цього назорей може пити вино.
21 Це закон для назорея, що дав обітницю. Це його жертви за своє посвячення, крім того, на що він іще спроможеться. Згідно з обітницею, що її дала та людина, вона має й поводитися, згідно з законом про назорейську посвяту”».
Благословення священика
22 Господь сказав Мойсею: 23 «Скажи Аарону та його синам: „Ви маєте благословляти народ Ізраїлю таким чином. Кажіть їм:
24 „Нехай Господь благословить тебе
й охороняє тебе.
25 Нехай Господь світить тобі лицем Своїм[d]
і виявить тобі Свою доброту!
26 Нехай Господь посміхнеться тобі[e]
і дасть тобі мир!”
27 Так вони призиватимуть ім’я Моє на народ Ізраїлю і Я благословлятиму їх”».
Footnotes
- 5:15 десятину ефи Приблизно 2,2 л.
- 5:21 і хай примусить… знепліднитися Або «твоє немовля помре».
- 6:7 на голові в неї Довге волосся було ознакою клятви Господу.
- 6:25 Нехай Господь… Своїм Або «Нехай Господь посміхнеться тобі».
- 6:26 Нехай Господь… тобі Або «Нехай Господь дасть тобі те, про що ти молишся».
Від Марка 4:1-20
Ukrainian Bible
4 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
3 Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
5 Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.
7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
8 Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
12 щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
14 Сіяч сіє слово.
15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
16 Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
17 та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
19 але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
Read full chapter
От Марка 4:1-20
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Притча про сіяча
(Мт. 13:1-9; Лк. 8:4-8)
4 Одного разу, коли Ісус проповідував біля озера, навколо Нього зібрався величезний натовп. Тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі. 2 Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
3 Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти. 4 Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його. 5 Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко, 6 та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння. 7 Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю. 8 Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного». 9 Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»
Чому Ісус навчав за допомогою притч
(Мт. 13:10-17; Лк. 8:9-10)
10 Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцять апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі. 11-12 І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах:
бо вони дивилися, дивилися, але не бачили,
бо вони слухали, слухали, але не розуміли,
а інакше навернулися й були б прощені».(A)
Пояснення притчі про сіяча
(Мт. 13:18-23; Лк. 8:11-15)
13 Ісус сказав учням Своїм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Якщо ви не зрозуміли цієї, як же ви зрозумієте інші притчі? 14 Сіяч сіє Слово Боже в людях. 15 Одні люди, як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки вони чують його, з’являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.
16 Інші люди, як зерна, посіяні у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його. 17 Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.
18-19 Зерно, що впало серед теренів—це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші бажання душать Слово, і воно не дає плодів[a].
20 Іще інші—зерно, що було посіяне в добру землю. Це ті, хто чують Слово, приймають його і приносять щедрий врожай: у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більший від посіяного».
Read full chapterFootnotes
- 4:18-19 не дає плодів Тут мається на увазі, що люди не слідуватимуть Волі Господній.
Copyright © 2007 by Bible League International