Add parallel Print Page Options

13 А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.

І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.

І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.

А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,

бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.

І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.

І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.

І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.

І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.

10 І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.

11 І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.

12 І сказав Маноах: Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що чинити з нею?

13 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, нехай вона стережеться.

14 Усього, що виходить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав.

15 І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержимо тебе, і приготовимо для тебе козля.

16 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо приготуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.

17 І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке ім'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.

18 І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.

19 І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.

20 І сталося, коли полум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.

21 І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.

22 І сказав Маноах до своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.

23 І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цього, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.

24 І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.

25 А Дух Господній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.

14 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.

І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.

І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм.

А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.

І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.

І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.

І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.

А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.

І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.

10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.

11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.

12 І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.

13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.

14 І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.

15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?

16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?

17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.

18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.

19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.

20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.

15 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.

І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.

І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.

І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.

І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.

І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.

І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.

І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.

10 І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.

12 І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.

13 А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.

15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.

17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.

18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.

19 І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

Народження Самсона

13 І знов ізраїльтяни почали грішити в очах Господніх. Тож Господь віддав їх у руки филистимлян на сорок років.

Був собі чоловік на ім’я Маноа у місті Зорі й належав він до коліна Данового. Дружина його була неплідна. Ангел Господній явився їй і мовив: «Хоч ти й неплідна, але завагітнієш і народиш сина. Та будь обережна. Не пий ні вина, ані пива. І не їж нічого нечистого. А як завагітнієш і народиш сина, то нехай лезо не торкається його голови, бо хлопчик від народження буде назореєм[a]. Саме він розпочне звільняти Ізраїль від влади филистимлян».

Тоді жінка пішла й сказала своєму чоловікові: «Посланець Божий до мене приходив! На вигляд він був схожий на Божого Ангела, дуже величний! Він сказав мені: „Ти завагітнієш і виносиш сина. Не пий вина, ані пива і не їж нечистої їжі, бо дитина буде назореєм Божим від народження до дня смерті”». Тоді Маноа помолився Господу й сказав: «Пробач, Господи, але хай чоловік Божий, якого ти прислав, прийде до нас знову. Хай навчить нас, як поводитися з хлопчиком, котрий народиться».

Господь зробив так, як просив Маноа. Ангел Божий явився жінці, коли вона була в полі, але чоловіка з нею не було. 10 Отож жінка побігла швидко за чоловіком і погукала його. Вона сказала йому: «Поглянь! Той, хто раніше приходив до мене, знову явився».

11 Маноа підвівся й пішов за своєю дружиною. Він підійшов до того чоловіка й запитав: «Це ти той, хто говорив з моєю дружиною?» Той відповів: «Так, це я». 12 Тоді Маноа спитав: «Отож якщо справдяться слова твої, то яким має бути життя його й рід занять?»

13 Ангел Божого сказав Маноа: «Жінка має берегтися всього, про що я казав їй. Нехай не їсть нічого, що робиться з п’яного винограду. І не повинна вона пити ні вина, ані пива. 14 І не повинна їсти нічого нечистого. Вона мусить дбати про все те, що я наказав їй».

15 Тоді Маноа сказав Ангелу Божого: «Дозволь нам затримати тебе й дозволь нам почастувати тебе молодою кізочкою». 16 Але Ангел Божий відповів Маноа: «Якщо я й залишуся, то не їстиму вашої їжі. Але якщо ти хочеш зробити офіру всеспалення, то присвяти її Господу». (Бо ж не знав Маноа, що то був Ангел Божий).

17 Тоді Маноа спитав Ангела Божого: «Як тебе звуть? Бо коли справдяться слова твої, ми хочемо вшанувати тебе». 18 Ангел Божий відповів йому: «Навіщо тобі ім’я моє? Воно занадто велике, та тобі не збагнуть[b]». 19 Отож узяв Маноа молоденьке козля й зерно для офіри і вчинив на скелі пожертву всеспалення Господу, Тому, Хто чудеса творить. Маноа та його дружина спостерігали.

20 Коли від вівтаря здійнялося полум’я аж до небес, Ангел Божий піднявся разом із тим полум’ям, а Маноа й дружина його все те бачили на власні очі. Тоді вони впали долілиць.

21 Ангел Божий більше не являвся Маноа та його дружині. Тоді зрозумів Маноа, що то був Ангел Божий. 22 Маноа сказав дружині своїй: «Ми напевно помремо, бо Бога бачили». 23 Жінка відказала: «Якщо б Господь хотів убити нас, то не прийняв би жертву всеспалення від нас, і не показав би всього того, що ми бачили й чули».

24 Вона народила сина й назвала його Самсоном. Хлопчик зростав, і Господь благословив його. 25 Дух Божий почав сходити на нього в місті Махане-Дан, що між містами Зорою та Ештаолом.

Одруження Самсона

14 Пішов Самсон до міста Тимни й побачив там молоду филистимлянку. Тоді пішов він до батька й матері і сказав: «Побачив я в Тимні филистимлянку, просватайте її мені за дружину».

Батько й матір відповіли йому: «Хіба ж немає жінки серед дочок нашого коліна, щоб тобі ото брати жінку з необрізаних филистимлян?» Але Самсон сказав батькові: «Візьміть її мені, бо дуже вже впала вона мені в око». Мати й батько не знали, що то було від Господа, бо Він шукав, як позбутися филистимлян, що правили тоді Ізраїлем.

Отож пішов Самсон із батьком та матір’ю до Тимни. Коли підійшли вони до винограднику Тимни, зненацька назустріч Самсону кинувся молодий лев. Дух Господній спустився на Самсона, дав йому сили, й він розірвав того лева, як молоде ягня—голими руками. Та нічого не розповів батькові й матері про те, що сталося.

Тоді пішов Самсон і поговорив з жінкою, і вона сподобалась йому. А згодом повернувся, щоб забрати її й одружитися. По дорозі назад він звернув, щоб подивитися на останки лева, і був страшенно здивований, що в череві лева завівся бджолиний рій, і з’явився мед. Набрав він меду в долоні й їв по дорозі. Прийшов до батька й матері і їм теж дав того меду попоїсти. Але не сказав їм, що нашкріб того меду з черева мертвого лева.

10 Його батько пішов до жінки тієї, і Самсон влаштував там свято. Бо такий був тоді звичай. 11 Коли люди його побачили, то вибрали тридцятьох дружок, щоб ті були коло нього. 12 Самсон сказав їм: «Давайте я загадаю вам загадку. І якщо за сім днів свят ви її цілком розгадаєте, то дам я вам тридцять лляних сорочок і ще тридцять святкових убрань. 13 Але якщо не розгадаєте, от ви дасте мені тридцять лляних сорочок та тридцять святкових убрань». Вони відповіли йому: «Кажи свою загадку. Давайте її послухаємо». 14 Отож сказав він їм:

«З ненажерного—їстівне,
    з сильного—солодке».

За перші три дні вони не змогли розгадати тієї загадки.

15 На четвертий день[c] сказали вони дружині Самсоновій: «Перехитруй свого чоловіка, нехай він скаже розгадку. Інакше ми спалимо тебе й хату твого батька. Хіба ж ти запросила нас сюди, щоб обібрати?»

16 Тож Самсонова жінка плакала в нього на плечі й лементувала: «Ти просто ненавидиш мене. Ти мене не любиш. Ти загадав загадку людям моїм, і не пояснив мені розгадку». Він відповів їй: «Стривай, я ж і батькові й матері своїм не розказав. То чому ж я маю відкрити її тобі?» 17 Отож проплакала вона на його плечі решту днів того свята. І на сьомий день він розповів їй розгадку, бо дуже вже вона йому докучала. Тоді вона розказала те своїм людям.

18 На сьомий день перед заходом сонця мешканці міста сказали Самсону:

«Що є солодшим за мед?
    І хто є сильнішим за лева?»

А він їм на те відповів:

«Якби ви моєю коровою не орали,
    то й зараз цієї загадки б не розгадали».

19 Тоді зійшов на нього Дух Господній і сили йому надав. І пішов він до Ашкелона, вбив тридцятеро людей, забрав їхній одяг і віддав тим, хто розгадав ту загадку. Палаючи від люті, він пішов до хати свого батька. 20 А наречена Самсонова вийшла заміж за його дружку.

Самсон карає филистимлян

15 Згодом під час жнив Самсон пішов провідати свою дружину і взяв із собою молоде ягня. Він сказав: «Я хочу пройти до кімнати своєї дружини». Але її батько його туди не пустив. Він сказав: «Я був справді подумав, що ти зненавидів її, то віддав її заміж за дружку. Але хіба її молодша сестра не краща? Бери її замість старшої».

Самсон сказав їм: «Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, якщо заподію їм лихо». От пішов Самсон і зловив триста лисиць, тоді взяв смолоскипи, зв’язав хвости попарно, а між кожною парою хвостів прив’язав смолоскип. Підпалив він ті смолоскипи й пустив лисиць по пшеничних полях филистимлян. Отож спалив він геть усе: скиртовану пшеницю, і ту, що в полі стояла, виноградники й оливкові сади.

Филистимляни питали: «Хто це зробив?» А їм відповідали: «Самсон, зять Тимни, бо Самсонову дружину було віддано заміж за дружку». Отож пішли филистимляни й підпалили її разом із батьком. Самсон сказав їм: «Якщо ви так чините, то клянуся, що я вам помщусь, і тільки тоді заспокоюсь». Він воював із ними люто й багатьох побив. Потім пішов і оселився в печері на горі Етам.

Тоді пішли филистимляни й розбили табір у Юдеї, й просунулись до Легі[d]. 10 Мешканці Юди спитали: «Чом ви виступили проти нас?» Филистимляни відповіли: «Ми прийшли, щоб схопити Самсона і відплатити йому за те, що він зробив із нами».

11 Тоді три тисячі юдейців пішли до печери в горі Етам. Вони сказали Самсону: «Хіба не знаєш ти, що филистимляни правителі наші? То що ж ти з нами зробив?» Він відповів: «Як вони зі мною, так і я з ними». 12 Вони сказали йому: «Ми прийшли, щоб пов’язати тебе й передати в руки филистимлян». Сказав їм Самсон: «Пообіцяйте мені, що ви самі не нападете на мене». 13 Вони сказали йому: «Ні, ми тільки зв’яжемо тебе й передамо у їхні руки. Ми тебе вбивати не будемо». Тоді зв’язали вони його двома новими мотузками й вивели з печери в горі Етам.

14 Він прийшов до Легі, й филистимляни вийшли назустріч із радісними вигуками. Тоді Дух Господній зійшов на нього з великою силою, й мотуззя на руках розпалося, мов від вогню. І всі вузли немов оплавилися на руках його. 15 Тоді знайшов він щелепу мертвого віслюка, простягнув руку й підняв ту щелепу і тією щелепою убив він тисячу чоловік. 16 І сказав Самсон:

«Ослячою щелепою—купа, дві купи.
    Ослячою щелепою я тисячу побив».

17 І як промовив він це, то викинув щелепу. І місце це називається Рамат-Легі[e].

18 Був він дуже спраглий, тож звернувся до Господа. Він сказав: «Ти віддав цю славетну перемогу рабу Своєму. Чи ж помирати мені тепер від спраги, чи ж потрапити до рук необрізаних филистимлян?»

19 І Бог розчахнув порожнину, що була в Легі, і з неї пішла вода. То було поблизу Легі. Самсон напився, сила повернулася до нього, й він ожив. Відтоді це джерело називається Ен-Хаккоре[f]. Він і досі протікає в Легі.

20 Отож Самсон був суддею Ізраїлю двадцять років за часів филистимлян.

Footnotes

  1. 13:5 назорей Чоловік, який присвячує своє життя служінню Богу.
  2. 13:18 занадто… не збагнуть Або «Пелей», тобто «чудовий», «дивовижний» або «чудотворний Радник». Див.: Іс. 9:6.
  3. 14:15 четвертий день Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. Деякі древньогебрейські рукописи мають «сьомий день».
  4. 15:9 Легі Легі означає «щелепа».
  5. 15:17 Рамат-Легі Рамат-Легі означає «височина Щелепи».
  6. 15:19 Ен-Хаккоре Ен-Хаккоре означає «Джерело того, хто молиться».

The Birth of Samson

13 Again the Israelites did evil in the eyes of the Lord, so the Lord delivered them into the hands of the Philistines(A) for forty years.(B)

A certain man of Zorah,(C) named Manoah,(D) from the clan of the Danites,(E) had a wife who was childless,(F) unable to give birth. The angel of the Lord(G) appeared to her(H) and said, “You are barren and childless, but you are going to become pregnant and give birth to a son.(I) Now see to it that you drink no wine or other fermented drink(J) and that you do not eat anything unclean.(K) You will become pregnant and have a son(L) whose head is never to be touched by a razor(M) because the boy is to be a Nazirite,(N) dedicated to God from the womb. He will take the lead(O) in delivering Israel from the hands of the Philistines.”

Then the woman went to her husband and told him, “A man of God(P) came to me. He looked like an angel of God,(Q) very awesome.(R) I didn’t ask him where he came from, and he didn’t tell me his name. But he said to me, ‘You will become pregnant and have a son. Now then, drink no wine(S) or other fermented drink(T) and do not eat anything unclean, because the boy will be a Nazirite of God from the womb until the day of his death.(U)’”

Then Manoah(V) prayed to the Lord: “Pardon your servant, Lord. I beg you to let the man of God(W) you sent to us come again to teach us how to bring up the boy who is to be born.”

God heard Manoah, and the angel of God came again to the woman while she was out in the field; but her husband Manoah was not with her. 10 The woman hurried to tell her husband, “He’s here! The man who appeared to me(X) the other day!”

11 Manoah got up and followed his wife. When he came to the man, he said, “Are you the man who talked to my wife?”

“I am,” he said.

12 So Manoah asked him, “When your words are fulfilled, what is to be the rule that governs the boy’s life and work?”

13 The angel of the Lord answered, “Your wife must do all that I have told her. 14 She must not eat anything that comes from the grapevine, nor drink any wine or other fermented drink(Y) nor eat anything unclean.(Z) She must do everything I have commanded her.”

15 Manoah said to the angel of the Lord, “We would like you to stay until we prepare a young goat(AA) for you.”

16 The angel of the Lord replied, “Even though you detain me, I will not eat any of your food. But if you prepare a burnt offering,(AB) offer it to the Lord.” (Manoah did not realize(AC) that it was the angel of the Lord.)

17 Then Manoah inquired of the angel of the Lord, “What is your name,(AD) so that we may honor you when your word comes true?”

18 He replied, “Why do you ask my name?(AE) It is beyond understanding.[a] 19 Then Manoah took a young goat, together with the grain offering, and sacrificed it on a rock(AF) to the Lord. And the Lord did an amazing thing while Manoah and his wife watched: 20 As the flame(AG) blazed up from the altar toward heaven, the angel of the Lord ascended in the flame. Seeing this, Manoah and his wife fell with their faces to the ground.(AH) 21 When the angel of the Lord did not show himself again to Manoah and his wife, Manoah realized(AI) that it was the angel of the Lord.

22 “We are doomed(AJ) to die!” he said to his wife. “We have seen(AK) God!”

23 But his wife answered, “If the Lord had meant to kill us, he would not have accepted a burnt offering and grain offering from our hands, nor shown us all these things or now told us this.”(AL)

24 The woman gave birth to a boy and named him Samson.(AM) He grew(AN) and the Lord blessed him,(AO) 25 and the Spirit of the Lord began to stir(AP) him while he was in Mahaneh Dan,(AQ) between Zorah and Eshtaol.

Samson’s Marriage

14 Samson(AR) went down to Timnah(AS) and saw there a young Philistine woman. When he returned, he said to his father and mother, “I have seen a Philistine woman in Timnah; now get her for me as my wife.”(AT)

His father and mother replied, “Isn’t there an acceptable woman among your relatives or among all our people?(AU) Must you go to the uncircumcised(AV) Philistines to get a wife?(AW)

But Samson said to his father, “Get her for me. She’s the right one for me.” (His parents did not know that this was from the Lord,(AX) who was seeking an occasion to confront the Philistines;(AY) for at that time they were ruling over Israel.)(AZ)

Samson went down to Timnah together with his father and mother. As they approached the vineyards of Timnah, suddenly a young lion came roaring toward him. The Spirit of the Lord came powerfully upon him(BA) so that he tore the lion apart(BB) with his bare hands as he might have torn a young goat. But he told neither his father nor his mother what he had done. Then he went down and talked with the woman, and he liked her.

Some time later, when he went back to marry her, he turned aside to look at the lion’s carcass, and in it he saw a swarm of bees and some honey. He scooped out the honey with his hands and ate as he went along. When he rejoined his parents, he gave them some, and they too ate it. But he did not tell them that he had taken the honey from the lion’s carcass.

10 Now his father went down to see the woman. And there Samson held a feast,(BC) as was customary for young men. 11 When the people saw him, they chose thirty men to be his companions.

12 “Let me tell you a riddle,(BD)” Samson said to them. “If you can give me the answer within the seven days of the feast,(BE) I will give you thirty linen garments and thirty sets of clothes.(BF) 13 If you can’t tell me the answer, you must give me thirty linen garments and thirty sets of clothes.”

“Tell us your riddle,” they said. “Let’s hear it.”

14 He replied,

“Out of the eater, something to eat;
    out of the strong, something sweet.”(BG)

For three days they could not give the answer.

15 On the fourth[b] day, they said to Samson’s wife, “Coax(BH) your husband into explaining the riddle for us, or we will burn you and your father’s household to death.(BI) Did you invite us here to steal our property?”

16 Then Samson’s wife threw herself on him, sobbing, “You hate me! You don’t really love me.(BJ) You’ve given my people a riddle, but you haven’t told me the answer.”

“I haven’t even explained it to my father or mother,” he replied, “so why should I explain it to you?” 17 She cried the whole seven days(BK) of the feast. So on the seventh day he finally told her, because she continued to press him. She in turn explained the riddle to her people.

18 Before sunset on the seventh day the men of the town said to him,

“What is sweeter than honey?
    What is stronger than a lion?”(BL)

Samson said to them,

“If you had not plowed with my heifer,
    you would not have solved my riddle.”

19 Then the Spirit of the Lord came powerfully upon him.(BM) He went down to Ashkelon,(BN) struck down thirty of their men, stripped them of everything and gave their clothes to those who had explained the riddle. Burning with anger,(BO) he returned to his father’s home. 20 And Samson’s wife was given to one of his companions(BP) who had attended him at the feast.

Samson’s Vengeance on the Philistines

15 Later on, at the time of wheat harvest,(BQ) Samson(BR) took a young goat(BS) and went to visit his wife. He said, “I’m going to my wife’s room.”(BT) But her father would not let him go in.

“I was so sure you hated her,” he said, “that I gave her to your companion.(BU) Isn’t her younger sister more attractive? Take her instead.”

Samson said to them, “This time I have a right to get even with the Philistines; I will really harm them.” So he went out and caught three hundred foxes(BV) and tied them tail to tail in pairs. He then fastened a torch(BW) to every pair of tails, lit the torches(BX) and let the foxes loose in the standing grain of the Philistines. He burned up the shocks(BY) and standing grain, together with the vineyards and olive groves.

When the Philistines asked, “Who did this?” they were told, “Samson, the Timnite’s son-in-law, because his wife was given to his companion.(BZ)

So the Philistines went up and burned her(CA) and her father to death.(CB) Samson said to them, “Since you’ve acted like this, I swear that I won’t stop until I get my revenge on you.” He attacked them viciously and slaughtered many of them. Then he went down and stayed in a cave in the rock(CC) of Etam.(CD)

The Philistines went up and camped in Judah, spreading out near Lehi.(CE) 10 The people of Judah asked, “Why have you come to fight us?”

“We have come to take Samson prisoner,” they answered, “to do to him as he did to us.”

11 Then three thousand men from Judah went down to the cave in the rock of Etam and said to Samson, “Don’t you realize that the Philistines are rulers over us?(CF) What have you done to us?”

He answered, “I merely did to them what they did to me.”

12 They said to him, “We’ve come to tie you up and hand you over to the Philistines.”

Samson said, “Swear to me(CG) that you won’t kill me yourselves.”

13 “Agreed,” they answered. “We will only tie you up and hand you over to them. We will not kill you.” So they bound him with two new ropes(CH) and led him up from the rock. 14 As he approached Lehi,(CI) the Philistines came toward him shouting. The Spirit of the Lord came powerfully upon him.(CJ) The ropes on his arms became like charred flax,(CK) and the bindings dropped from his hands. 15 Finding a fresh jawbone of a donkey, he grabbed it and struck down a thousand men.(CL)

16 Then Samson said,

“With a donkey’s jawbone
    I have made donkeys of them.[c](CM)
With a donkey’s jawbone
    I have killed a thousand men.”

17 When he finished speaking, he threw away the jawbone; and the place was called Ramath Lehi.[d](CN)

18 Because he was very thirsty, he cried out to the Lord,(CO) “You have given your servant this great victory.(CP) Must I now die of thirst and fall into the hands of the uncircumcised?” 19 Then God opened up the hollow place in Lehi, and water came out of it. When Samson drank, his strength returned and he revived.(CQ) So the spring(CR) was called En Hakkore,[e] and it is still there in Lehi.

20 Samson led[f] Israel for twenty years(CS) in the days of the Philistines.

Footnotes

  1. Judges 13:18 Or is wonderful
  2. Judges 14:15 Some Septuagint manuscripts and Syriac; Hebrew seventh
  3. Judges 15:16 Or made a heap or two; the Hebrew for donkey sounds like the Hebrew for heap.
  4. Judges 15:17 Ramath Lehi means jawbone hill.
  5. Judges 15:19 En Hakkore means caller’s spring.
  6. Judges 15:20 Traditionally judged

27 А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.

28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

29 Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.

30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.

35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

39 Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?

40 Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.

41 Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!

43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

44 Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.

45 Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

46 Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?

47 Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:

48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!

Read full chapter

Любіть ворогів ваших

(Мт. 5:38-48; 7:12)

27 «До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас. 28 Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить. 29 Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку. 30 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути. 31 Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. 32 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих. 33 І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять. 34 І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме. 35 Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей. 36 Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».

Не судіть ближнього

(Мт. 7:1-5)

37 «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься. 38 Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».

39 Ісус також розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий бути поводирем для іншого сліпого? Чи не впадуть обидва в яму? 40 Учень—не важливіший за вчителя свого, але кожен, хто удосконалиться, буде як вчитель його.

41 Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці? 42 Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого”,—коли маєте колоду у власному оці? Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока».

Дерево впізнають по його плодах

(Мт. 7:17-20; 12:34-35)

43 «Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди. 44 Дерева розрізняють за плодами їхніми: бо не ростуть фіґи в будяках, а виноград на терновому кущі. 45 Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце».

Не будуйте на піску

(Мт. 7:24-27)

46 «Чому ви звертаєтеся до Мене: „Господи, Ти—Господь наш”,—але не робите того, про що Я кажу? 47 На кого схожа людина, яка приходить до Мене, слухає слова Мої й виконує їх? 48 Вона схожа на чоловіка, який, зводячи будинок, вирив глибоко і заклав міцний фундамент на камені. І коли настала повінь, і води ринули на будівлю, то вони не змогли зрушити той дім, бо збудовано його як слід.

49 Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, схожий на чоловіка, який звів будинок свій без фундаменту. Коли настала повінь й води хлинули на той дім, він миттю повалився і був геть зруйнований».

Read full chapter

Love for Enemies(A)

27 “But to you who are listening I say: Love your enemies, do good to those who hate you,(B) 28 bless those who curse you, pray for those who mistreat you.(C) 29 If someone slaps you on one cheek, turn to them the other also. If someone takes your coat, do not withhold your shirt from them. 30 Give to everyone who asks you, and if anyone takes what belongs to you, do not demand it back.(D) 31 Do to others as you would have them do to you.(E)

32 “If you love those who love you, what credit is that to you?(F) Even sinners love those who love them. 33 And if you do good to those who are good to you, what credit is that to you? Even sinners do that. 34 And if you lend to those from whom you expect repayment, what credit is that to you?(G) Even sinners lend to sinners, expecting to be repaid in full. 35 But love your enemies, do good to them,(H) and lend to them without expecting to get anything back. Then your reward will be great, and you will be children(I) of the Most High,(J) because he is kind to the ungrateful and wicked. 36 Be merciful,(K) just as your Father(L) is merciful.

Judging Others(M)

37 “Do not judge, and you will not be judged.(N) Do not condemn, and you will not be condemned. Forgive, and you will be forgiven.(O) 38 Give, and it will be given to you. A good measure, pressed down, shaken together and running over, will be poured into your lap.(P) For with the measure you use, it will be measured to you.”(Q)

39 He also told them this parable: “Can the blind lead the blind? Will they not both fall into a pit?(R) 40 The student is not above the teacher, but everyone who is fully trained will be like their teacher.(S)

41 “Why do you look at the speck of sawdust in your brother’s eye and pay no attention to the plank in your own eye? 42 How can you say to your brother, ‘Brother, let me take the speck out of your eye,’ when you yourself fail to see the plank in your own eye? You hypocrite, first take the plank out of your eye, and then you will see clearly to remove the speck from your brother’s eye.

A Tree and Its Fruit(T)

43 “No good tree bears bad fruit, nor does a bad tree bear good fruit. 44 Each tree is recognized by its own fruit.(U) People do not pick figs from thornbushes, or grapes from briers. 45 A good man brings good things out of the good stored up in his heart, and an evil man brings evil things out of the evil stored up in his heart. For the mouth speaks what the heart is full of.(V)

The Wise and Foolish Builders(W)

46 “Why do you call me, ‘Lord, Lord,’(X) and do not do what I say?(Y) 47 As for everyone who comes to me and hears my words and puts them into practice,(Z) I will show you what they are like. 48 They are like a man building a house, who dug down deep and laid the foundation on rock. When a flood came, the torrent struck that house but could not shake it, because it was well built. 49 But the one who hears my words and does not put them into practice is like a man who built a house on the ground without a foundation. The moment the torrent struck that house, it collapsed and its destruction was complete.”

Read full chapter