Книга Суддів 13-15
Ukrainian Bible
13 А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.
2 І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.
3 І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.
4 А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,
5 бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.
6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.
7 І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.
8 І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.
9 І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.
10 І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.
11 І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.
12 І сказав Маноах: Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що чинити з нею?
13 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, нехай вона стережеться.
14 Усього, що виходить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав.
15 І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержимо тебе, і приготовимо для тебе козля.
16 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо приготуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.
17 І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке ім'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.
18 І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.
19 І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.
20 І сталося, коли полум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.
21 І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.
22 І сказав Маноах до своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.
23 І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цього, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.
24 І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.
25 А Дух Господній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.
14 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.
3 І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм.
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
5 І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.
6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.
8 А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.
9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.
10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.
11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.
12 І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.
14 І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.
15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.
19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.
20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.
15 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.
2 І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.
3 І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
6 І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
7 І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.
8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
10 І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.
11 І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.
12 І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.
13 А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.
15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.
16 І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.
17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.
18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.
19 І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
Судьи 13-15
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Народження Самсона
13 І знов ізраїльтяни почали грішити в очах Господніх. Тож Господь віддав їх у руки филистимлян на сорок років.
2 Був собі чоловік на ім’я Маноа у місті Зорі й належав він до коліна Данового. Дружина його була неплідна. 3 Ангел Господній явився їй і мовив: «Хоч ти й неплідна, але завагітнієш і народиш сина. 4 Та будь обережна. Не пий ні вина, ані пива. І не їж нічого нечистого. 5 А як завагітнієш і народиш сина, то нехай лезо не торкається його голови, бо хлопчик від народження буде назореєм[a]. Саме він розпочне звільняти Ізраїль від влади филистимлян».
6 Тоді жінка пішла й сказала своєму чоловікові: «Посланець Божий до мене приходив! На вигляд він був схожий на Божого Ангела, дуже величний! 7 Він сказав мені: „Ти завагітнієш і виносиш сина. Не пий вина, ані пива і не їж нечистої їжі, бо дитина буде назореєм Божим від народження до дня смерті”». 8 Тоді Маноа помолився Господу й сказав: «Пробач, Господи, але хай чоловік Божий, якого ти прислав, прийде до нас знову. Хай навчить нас, як поводитися з хлопчиком, котрий народиться».
9 Господь зробив так, як просив Маноа. Ангел Божий явився жінці, коли вона була в полі, але чоловіка з нею не було. 10 Отож жінка побігла швидко за чоловіком і погукала його. Вона сказала йому: «Поглянь! Той, хто раніше приходив до мене, знову явився».
11 Маноа підвівся й пішов за своєю дружиною. Він підійшов до того чоловіка й запитав: «Це ти той, хто говорив з моєю дружиною?» Той відповів: «Так, це я». 12 Тоді Маноа спитав: «Отож якщо справдяться слова твої, то яким має бути життя його й рід занять?»
13 Ангел Божого сказав Маноа: «Жінка має берегтися всього, про що я казав їй. Нехай не їсть нічого, що робиться з п’яного винограду. І не повинна вона пити ні вина, ані пива. 14 І не повинна їсти нічого нечистого. Вона мусить дбати про все те, що я наказав їй».
15 Тоді Маноа сказав Ангелу Божого: «Дозволь нам затримати тебе й дозволь нам почастувати тебе молодою кізочкою». 16 Але Ангел Божий відповів Маноа: «Якщо я й залишуся, то не їстиму вашої їжі. Але якщо ти хочеш зробити офіру всеспалення, то присвяти її Господу». (Бо ж не знав Маноа, що то був Ангел Божий).
17 Тоді Маноа спитав Ангела Божого: «Як тебе звуть? Бо коли справдяться слова твої, ми хочемо вшанувати тебе». 18 Ангел Божий відповів йому: «Навіщо тобі ім’я моє? Воно занадто велике, та тобі не збагнуть[b]». 19 Отож узяв Маноа молоденьке козля й зерно для офіри і вчинив на скелі пожертву всеспалення Господу, Тому, Хто чудеса творить. Маноа та його дружина спостерігали.
20 Коли від вівтаря здійнялося полум’я аж до небес, Ангел Божий піднявся разом із тим полум’ям, а Маноа й дружина його все те бачили на власні очі. Тоді вони впали долілиць.
21 Ангел Божий більше не являвся Маноа та його дружині. Тоді зрозумів Маноа, що то був Ангел Божий. 22 Маноа сказав дружині своїй: «Ми напевно помремо, бо Бога бачили». 23 Жінка відказала: «Якщо б Господь хотів убити нас, то не прийняв би жертву всеспалення від нас, і не показав би всього того, що ми бачили й чули».
24 Вона народила сина й назвала його Самсоном. Хлопчик зростав, і Господь благословив його. 25 Дух Божий почав сходити на нього в місті Махане-Дан, що між містами Зорою та Ештаолом.
Одруження Самсона
14 Пішов Самсон до міста Тимни й побачив там молоду филистимлянку. 2 Тоді пішов він до батька й матері і сказав: «Побачив я в Тимні филистимлянку, просватайте її мені за дружину».
3 Батько й матір відповіли йому: «Хіба ж немає жінки серед дочок нашого коліна, щоб тобі ото брати жінку з необрізаних филистимлян?» Але Самсон сказав батькові: «Візьміть її мені, бо дуже вже впала вона мені в око». 4 Мати й батько не знали, що то було від Господа, бо Він шукав, як позбутися филистимлян, що правили тоді Ізраїлем.
5 Отож пішов Самсон із батьком та матір’ю до Тимни. Коли підійшли вони до винограднику Тимни, зненацька назустріч Самсону кинувся молодий лев. 6 Дух Господній спустився на Самсона, дав йому сили, й він розірвав того лева, як молоде ягня—голими руками. Та нічого не розповів батькові й матері про те, що сталося.
7 Тоді пішов Самсон і поговорив з жінкою, і вона сподобалась йому. 8 А згодом повернувся, щоб забрати її й одружитися. По дорозі назад він звернув, щоб подивитися на останки лева, і був страшенно здивований, що в череві лева завівся бджолиний рій, і з’явився мед. 9 Набрав він меду в долоні й їв по дорозі. Прийшов до батька й матері і їм теж дав того меду попоїсти. Але не сказав їм, що нашкріб того меду з черева мертвого лева.
10 Його батько пішов до жінки тієї, і Самсон влаштував там свято. Бо такий був тоді звичай. 11 Коли люди його побачили, то вибрали тридцятьох дружок, щоб ті були коло нього. 12 Самсон сказав їм: «Давайте я загадаю вам загадку. І якщо за сім днів свят ви її цілком розгадаєте, то дам я вам тридцять лляних сорочок і ще тридцять святкових убрань. 13 Але якщо не розгадаєте, от ви дасте мені тридцять лляних сорочок та тридцять святкових убрань». Вони відповіли йому: «Кажи свою загадку. Давайте її послухаємо». 14 Отож сказав він їм:
«З ненажерного—їстівне,
з сильного—солодке».
За перші три дні вони не змогли розгадати тієї загадки.
15 На четвертий день[c] сказали вони дружині Самсоновій: «Перехитруй свого чоловіка, нехай він скаже розгадку. Інакше ми спалимо тебе й хату твого батька. Хіба ж ти запросила нас сюди, щоб обібрати?»
16 Тож Самсонова жінка плакала в нього на плечі й лементувала: «Ти просто ненавидиш мене. Ти мене не любиш. Ти загадав загадку людям моїм, і не пояснив мені розгадку». Він відповів їй: «Стривай, я ж і батькові й матері своїм не розказав. То чому ж я маю відкрити її тобі?» 17 Отож проплакала вона на його плечі решту днів того свята. І на сьомий день він розповів їй розгадку, бо дуже вже вона йому докучала. Тоді вона розказала те своїм людям.
18 На сьомий день перед заходом сонця мешканці міста сказали Самсону:
«Що є солодшим за мед?
І хто є сильнішим за лева?»
А він їм на те відповів:
«Якби ви моєю коровою не орали,
то й зараз цієї загадки б не розгадали».
19 Тоді зійшов на нього Дух Господній і сили йому надав. І пішов він до Ашкелона, вбив тридцятеро людей, забрав їхній одяг і віддав тим, хто розгадав ту загадку. Палаючи від люті, він пішов до хати свого батька. 20 А наречена Самсонова вийшла заміж за його дружку.
Самсон карає филистимлян
15 Згодом під час жнив Самсон пішов провідати свою дружину і взяв із собою молоде ягня. Він сказав: «Я хочу пройти до кімнати своєї дружини». Але її батько його туди не пустив. 2 Він сказав: «Я був справді подумав, що ти зненавидів її, то віддав її заміж за дружку. Але хіба її молодша сестра не краща? Бери її замість старшої».
3 Самсон сказав їм: «Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, якщо заподію їм лихо». 4 От пішов Самсон і зловив триста лисиць, тоді взяв смолоскипи, зв’язав хвости попарно, а між кожною парою хвостів прив’язав смолоскип. 5 Підпалив він ті смолоскипи й пустив лисиць по пшеничних полях филистимлян. Отож спалив він геть усе: скиртовану пшеницю, і ту, що в полі стояла, виноградники й оливкові сади.
6 Филистимляни питали: «Хто це зробив?» А їм відповідали: «Самсон, зять Тимни, бо Самсонову дружину було віддано заміж за дружку». Отож пішли филистимляни й підпалили її разом із батьком. 7 Самсон сказав їм: «Якщо ви так чините, то клянуся, що я вам помщусь, і тільки тоді заспокоюсь». 8 Він воював із ними люто й багатьох побив. Потім пішов і оселився в печері на горі Етам.
9 Тоді пішли филистимляни й розбили табір у Юдеї, й просунулись до Легі[d]. 10 Мешканці Юди спитали: «Чом ви виступили проти нас?» Филистимляни відповіли: «Ми прийшли, щоб схопити Самсона і відплатити йому за те, що він зробив із нами».
11 Тоді три тисячі юдейців пішли до печери в горі Етам. Вони сказали Самсону: «Хіба не знаєш ти, що филистимляни правителі наші? То що ж ти з нами зробив?» Він відповів: «Як вони зі мною, так і я з ними». 12 Вони сказали йому: «Ми прийшли, щоб пов’язати тебе й передати в руки филистимлян». Сказав їм Самсон: «Пообіцяйте мені, що ви самі не нападете на мене». 13 Вони сказали йому: «Ні, ми тільки зв’яжемо тебе й передамо у їхні руки. Ми тебе вбивати не будемо». Тоді зв’язали вони його двома новими мотузками й вивели з печери в горі Етам.
14 Він прийшов до Легі, й филистимляни вийшли назустріч із радісними вигуками. Тоді Дух Господній зійшов на нього з великою силою, й мотуззя на руках розпалося, мов від вогню. І всі вузли немов оплавилися на руках його. 15 Тоді знайшов він щелепу мертвого віслюка, простягнув руку й підняв ту щелепу і тією щелепою убив він тисячу чоловік. 16 І сказав Самсон:
«Ослячою щелепою—купа, дві купи.
Ослячою щелепою я тисячу побив».
17 І як промовив він це, то викинув щелепу. І місце це називається Рамат-Легі[e].
18 Був він дуже спраглий, тож звернувся до Господа. Він сказав: «Ти віддав цю славетну перемогу рабу Своєму. Чи ж помирати мені тепер від спраги, чи ж потрапити до рук необрізаних филистимлян?»
19 І Бог розчахнув порожнину, що була в Легі, і з неї пішла вода. То було поблизу Легі. Самсон напився, сила повернулася до нього, й він ожив. Відтоді це джерело називається Ен-Хаккоре[f]. Він і досі протікає в Легі.
20 Отож Самсон був суддею Ізраїлю двадцять років за часів филистимлян.
Footnotes
- 13:5 назорей Чоловік, який присвячує своє життя служінню Богу.
- 13:18 занадто… не збагнуть Або «Пелей», тобто «чудовий», «дивовижний» або «чудотворний Радник». Див.: Іс. 9:6.
- 14:15 четвертий день Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. Деякі древньогебрейські рукописи мають «сьомий день».
- 15:9 Легі Легі означає «щелепа».
- 15:17 Рамат-Легі Рамат-Легі означає «височина Щелепи».
- 15:19 Ен-Хаккоре Ен-Хаккоре означає «Джерело того, хто молиться».
Від Луки 6:27-49
Ukrainian Bible
27 А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
29 Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
39 Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
40 Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
41 Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
44 Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
45 Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
46 Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
47 Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!
Read full chapter
От Луки 6:27-49
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Любіть ворогів ваших
(Мт. 5:38-48; 7:12)
27 «До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас. 28 Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить. 29 Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку. 30 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути. 31 Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. 32 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих. 33 І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять. 34 І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме. 35 Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей. 36 Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».
Не судіть ближнього
(Мт. 7:1-5)
37 «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься. 38 Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».
39 Ісус також розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий бути поводирем для іншого сліпого? Чи не впадуть обидва в яму? 40 Учень—не важливіший за вчителя свого, але кожен, хто удосконалиться, буде як вчитель його.
41 Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці? 42 Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого”,—коли маєте колоду у власному оці? Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока».
Дерево впізнають по його плодах
(Мт. 7:17-20; 12:34-35)
43 «Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди. 44 Дерева розрізняють за плодами їхніми: бо не ростуть фіґи в будяках, а виноград на терновому кущі. 45 Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце».
Не будуйте на піску
(Мт. 7:24-27)
46 «Чому ви звертаєтеся до Мене: „Господи, Ти—Господь наш”,—але не робите того, про що Я кажу? 47 На кого схожа людина, яка приходить до Мене, слухає слова Мої й виконує їх? 48 Вона схожа на чоловіка, який, зводячи будинок, вирив глибоко і заклав міцний фундамент на камені. І коли настала повінь, і води ринули на будівлю, то вони не змогли зрушити той дім, бо збудовано його як слід.
49 Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, схожий на чоловіка, який звів будинок свій без фундаменту. Коли настала повінь й води хлинули на той дім, він миттю повалився і був геть зруйнований».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International