Народження Самсона

13 І знов ізраїльтяни почали грішити в очах Господніх. Тож Господь віддав їх у руки филистимлян на сорок років.

² Був собі чоловік на ім’я Маноа у місті Зорі й належав він до коліна Данового. Дружина його була неплідна. ³ Ангел Господній явився їй і мовив: «Хоч ти й неплідна, але завагітнієш і народиш сина. ⁴ Та будь обережна. Не пий ні вина, ані пива. І не їж нічого нечистого. ⁵ А як завагітнієш і народиш сина, то нехай лезо не торкається його голови, бо хлопчик від народження буде назореєм^[a]. Саме він розпочне звільняти Ізраїль від влади филистимлян».

⁶ Тоді жінка пішла й сказала своєму чоловікові: «Посланець Божий до мене приходив! На вигляд він був схожий на Божого Ангела, дуже величний! ⁷ Він сказав мені: „Ти завагітнієш і виносиш сина. Не пий вина, ані пива і не їж нечистої їжі, бо дитина буде назореєм Божим від народження до дня смерті”». ⁸ Тоді Маноа помолився Господу й сказав: «Пробач, Господи, але хай чоловік Божий, якого ти прислав, прийде до нас знову. Хай навчить нас, як поводитися з хлопчиком, котрий народиться».

⁹ Господь зробив так, як просив Маноа. Ангел Божий явився жінці, коли вона була в полі, але чоловіка з нею не було. ¹⁰ Отож жінка побігла швидко за чоловіком і погукала його. Вона сказала йому: «Поглянь! Той, хто раніше приходив до мене, знову явився».

¹¹ Маноа підвівся й пішов за своєю дружиною. Він підійшов до того чоловіка й запитав: «Це ти той, хто говорив з моєю дружиною?» Той відповів: «Так, це я». ¹² Тоді Маноа спитав: «Отож якщо справдяться слова твої, то яким має бути життя його й рід занять?»

¹³ Ангел Божого сказав Маноа: «Жінка має берегтися всього, про що я казав їй. Нехай не їсть нічого, що робиться з п’яного винограду. І не повинна вона пити ні вина, ані пива. ¹⁴ І не повинна їсти нічого нечистого. Вона мусить дбати про все те, що я наказав їй».

¹⁵ Тоді Маноа сказав Ангелу Божого: «Дозволь нам затримати тебе й дозволь нам почастувати тебе молодою кізочкою». ¹⁶ Але Ангел Божий відповів Маноа: «Якщо я й залишуся, то не їстиму вашої їжі. Але якщо ти хочеш зробити офіру всеспалення, то присвяти її Господу». (Бо ж не знав Маноа, що то був Ангел Божий).

¹⁷ Тоді Маноа спитав Ангела Божого: «Як тебе звуть? Бо коли справдяться слова твої, ми хочемо вшанувати тебе». ¹⁸ Ангел Божий відповів йому: «Навіщо тобі ім’я моє? Воно занадто велике, та тобі не збагнуть^[b]». ¹⁹ Отож узяв Маноа молоденьке козля й зерно для офіри і вчинив на скелі пожертву всеспалення Господу, Тому, Хто чудеса творить. Маноа та його дружина спостерігали.

²⁰ Коли від вівтаря здійнялося полум’я аж до небес, Ангел Божий піднявся разом із тим полум’ям, а Маноа й дружина його все те бачили на власні очі. Тоді вони впали долілиць.

²¹ Ангел Божий більше не являвся Маноа та його дружині. Тоді зрозумів Маноа, що то був Ангел Божий. ²² Маноа сказав дружині своїй: «Ми напевно помремо, бо Бога бачили». ²³ Жінка відказала: «Якщо б Господь хотів убити нас, то не прийняв би жертву всеспалення від нас, і не показав би всього того, що ми бачили й чули».

²⁴ Вона народила сина й назвала його Самсоном. Хлопчик зростав, і Господь благословив його. ²⁵ Дух Божий почав сходити на нього в місті Махане-Дан, що між містами Зорою та Ештаолом.

Одруження Самсона

14 Пішов Самсон до міста Тимни й побачив там молоду филистимлянку. ² Тоді пішов він до батька й матері і сказав: «Побачив я в Тимні филистимлянку, просватайте її мені за дружину».

³ Батько й матір відповіли йому: «Хіба ж немає жінки серед дочок нашого коліна, щоб тобі ото брати жінку з необрізаних филистимлян?» Але Самсон сказав батькові: «Візьміть її мені, бо дуже вже впала вона мені в око». ⁴ Мати й батько не знали, що то було від Господа, бо Він шукав, як позбутися филистимлян, що правили тоді Ізраїлем.

⁵ Отож пішов Самсон із батьком та матір’ю до Тимни. Коли підійшли вони до винограднику Тимни, зненацька назустріч Самсону кинувся молодий лев. ⁶ Дух Господній спустився на Самсона, дав йому сили, й він розірвав того лева, як молоде ягня—голими руками. Та нічого не розповів батькові й матері про те, що сталося.

⁷ Тоді пішов Самсон і поговорив з жінкою, і вона сподобалась йому. ⁸ А згодом повернувся, щоб забрати її й одружитися. По дорозі назад він звернув, щоб подивитися на останки лева, і був страшенно здивований, що в череві лева завівся бджолиний рій, і з’явився мед. ⁹ Набрав він меду в долоні й їв по дорозі. Прийшов до батька й матері і їм теж дав того меду попоїсти. Але не сказав їм, що нашкріб того меду з черева мертвого лева.

¹⁰ Його батько пішов до жінки тієї, і Самсон влаштував там свято. Бо такий був тоді звичай. ¹¹ Коли люди його побачили, то вибрали тридцятьох дружок, щоб ті були коло нього. ¹² Самсон сказав їм: «Давайте я загадаю вам загадку. І якщо за сім днів свят ви її цілком розгадаєте, то дам я вам тридцять лляних сорочок і ще тридцять святкових убрань. ¹³ Але якщо не розгадаєте, от ви дасте мені тридцять лляних сорочок та тридцять святкових убрань». Вони відповіли йому: «Кажи свою загадку. Давайте її послухаємо». ¹⁴ Отож сказав він їм:

За перші три дні вони не змогли розгадати тієї загадки.

¹⁵ На четвертий день^[c] сказали вони дружині Самсоновій: «Перехитруй свого чоловіка, нехай він скаже розгадку. Інакше ми спалимо тебе й хату твого батька. Хіба ж ти запросила нас сюди, щоб обібрати?»

¹⁶ Тож Самсонова жінка плакала в нього на плечі й лементувала: «Ти просто ненавидиш мене. Ти мене не любиш. Ти загадав загадку людям моїм, і не пояснив мені розгадку». Він відповів їй: «Стривай, я ж і батькові й матері своїм не розказав. То чому ж я маю відкрити її тобі?» ¹⁷ Отож проплакала вона на його плечі решту днів того свята. І на сьомий день він розповів їй розгадку, бо дуже вже вона йому докучала. Тоді вона розказала те своїм людям.

¹⁸ На сьомий день перед заходом сонця мешканці міста сказали Самсону:

А він їм на те відповів:

¹⁹ Тоді зійшов на нього Дух Господній і сили йому надав. І пішов він до Ашкелона, вбив тридцятеро людей, забрав їхній одяг і віддав тим, хто розгадав ту загадку. Палаючи від люті, він пішов до хати свого батька. ²⁰ А наречена Самсонова вийшла заміж за його дружку.

Самсон карає филистимлян

15 Згодом під час жнив Самсон пішов провідати свою дружину і взяв із собою молоде ягня. Він сказав: «Я хочу пройти до кімнати своєї дружини». Але її батько його туди не пустив. ² Він сказав: «Я був справді подумав, що ти зненавидів її, то віддав її заміж за дружку. Але хіба її молодша сестра не краща? Бери її замість старшої».

³ Самсон сказав їм: «Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, якщо заподію їм лихо». ⁴ От пішов Самсон і зловив триста лисиць, тоді взяв смолоскипи, зв’язав хвости попарно, а між кожною парою хвостів прив’язав смолоскип. ⁵ Підпалив він ті смолоскипи й пустив лисиць по пшеничних полях филистимлян. Отож спалив він геть усе: скиртовану пшеницю, і ту, що в полі стояла, виноградники й оливкові сади.

⁶ Филистимляни питали: «Хто це зробив?» А їм відповідали: «Самсон, зять Тимни, бо Самсонову дружину було віддано заміж за дружку». Отож пішли филистимляни й підпалили її разом із батьком. ⁷ Самсон сказав їм: «Якщо ви так чините, то клянуся, що я вам помщусь, і тільки тоді заспокоюсь». ⁸ Він воював із ними люто й багатьох побив. Потім пішов і оселився в печері на горі Етам.

⁹ Тоді пішли филистимляни й розбили табір у Юдеї, й просунулись до Легі^[d]. ¹⁰ Мешканці Юди спитали: «Чом ви виступили проти нас?» Филистимляни відповіли: «Ми прийшли, щоб схопити Самсона і відплатити йому за те, що він зробив із нами».

¹¹ Тоді три тисячі юдейців пішли до печери в горі Етам. Вони сказали Самсону: «Хіба не знаєш ти, що филистимляни правителі наші? То що ж ти з нами зробив?» Він відповів: «Як вони зі мною, так і я з ними». ¹² Вони сказали йому: «Ми прийшли, щоб пов’язати тебе й передати в руки филистимлян». Сказав їм Самсон: «Пообіцяйте мені, що ви самі не нападете на мене». ¹³ Вони сказали йому: «Ні, ми тільки зв’яжемо тебе й передамо у їхні руки. Ми тебе вбивати не будемо». Тоді зв’язали вони його двома новими мотузками й вивели з печери в горі Етам.

¹⁴ Він прийшов до Легі, й филистимляни вийшли назустріч із радісними вигуками. Тоді Дух Господній зійшов на нього з великою силою, й мотуззя на руках розпалося, мов від вогню. І всі вузли немов оплавилися на руках його. ¹⁵ Тоді знайшов він щелепу мертвого віслюка, простягнув руку й підняв ту щелепу і тією щелепою убив він тисячу чоловік. ¹⁶ І сказав Самсон:

¹⁷ І як промовив він це, то викинув щелепу. І місце це називається Рамат-Легі^[e].

¹⁸ Був він дуже спраглий, тож звернувся до Господа. Він сказав: «Ти віддав цю славетну перемогу рабу Своєму. Чи ж помирати мені тепер від спраги, чи ж потрапити до рук необрізаних филистимлян?»

¹⁹ І Бог розчахнув порожнину, що була в Легі, і з неї пішла вода. То було поблизу Легі. Самсон напився, сила повернулася до нього, й він ожив. Відтоді це джерело називається Ен-Хаккоре^[f]. Він і досі протікає в Легі.

²⁰ Отож Самсон був суддею Ізраїлю двадцять років за часів филистимлян.

Любіть ворогів ваших

(Мт. 5:38-48; 7:12)

²⁷ «До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас. ²⁸ Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить. ²⁹ Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку. ³⁰ Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути. ³¹ Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. ³² Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих. ³³ І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять. ³⁴ І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме. ³⁵ Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей. ³⁶ Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».

Не судіть ближнього

(Мт. 7:1-5)

³⁷ «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься. ³⁸ Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».

³⁹ Ісус також розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий бути поводирем для іншого сліпого? Чи не впадуть обидва в яму? ⁴⁰ Учень—не важливіший за вчителя свого, але кожен, хто удосконалиться, буде як вчитель його.

⁴¹ Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці? ⁴² Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого”,—коли маєте колоду у власному оці? Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока».

Дерево впізнають по його плодах

(Мт. 7:17-20; 12:34-35)

⁴³ «Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди. ⁴⁴ Дерева розрізняють за плодами їхніми: бо не ростуть фіґи в будяках, а виноград на терновому кущі. ⁴⁵ Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце».

Не будуйте на піску

(Мт. 7:24-27)

⁴⁶ «Чому ви звертаєтеся до Мене: „Господи, Ти—Господь наш”,—але не робите того, про що Я кажу? ⁴⁷ На кого схожа людина, яка приходить до Мене, слухає слова Мої й виконує їх? ⁴⁸ Вона схожа на чоловіка, який, зводячи будинок, вирив глибоко і заклав міцний фундамент на камені. І коли настала повінь, і води ринули на будівлю, то вони не змогли зрушити той дім, бо збудовано його як слід.

⁴⁹ Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, схожий на чоловіка, який звів будинок свій без фундаменту. Коли настала повінь й води хлинули на той дім, він миттю повалився і був геть зруйнований».